21.05.2018
Враховуючи відмінність форм діючої і «старої» декларацій з ПДВ, виправляти значення ряд. 20.2 «старої» декларації за липень 2015 року доцільніше в ряд. 16.2 уточнюючого розрахунку (УР)
Лист, який коментується, цікавий тим, що в ньому контролери докладніше говорять про те, як виправляти помилки в старому «мінусі». Адже форма декларації з ПДВ не раз змінювалася. Деякі рядки змінили призначення, деякі повністю зникли. Проте виправляти помилки (будь-які — у тому числі і «старі») п. 50.1 ПКУ вимагає за допомогою діючої (!) на момент їх виправлення форми УР.
Звідси виникало запитання: як «новим» УР виправити зовсім «старі» помилки. Адже раніше із цього приводу контролери давали тільки «загальні» поради: при проведенні виправлень враховувати порівнянність рядків і відповідні уточнювані показники «старих» декларацій відображати в рядках діючої форми УР, що найбільш відповідають за змістом (лист ДФСУ від 14.08.2017 р. № 1594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.24).
Зараз на прикладі конкретної ситуації контролери роз’яснили, що «стару» помилку в ряд. 20.2 декларації за липень 2015 року доцільно виправляти в ряд. 16.2 УР. Хоча, на наш погляд, для цього все-таки більше підходить (ближче за змістом) ряд. 16.1 УР. Тож виправлення можна провести і за його допомогою (якщо вже через нього виправилися — не страшно). Адже, за великим рахунком, це не принципово, головне, що виправлення у будь-якому випадку «засвітилися» в ряд. 16 УР і старий «мінус» потрапив до податкового кредиту.
Ну а з оглядкою в минуле нагадаємо, що в ряд. 20.2 «старої» декларації за липень 2015 року збирали доспецрахункові «хвости» (які єдиноразово до того ж приплюсовувалися до ліміту реєстрації) — у ній відображали:
— залишок старих переплат, які виникли станом на 01.07.2015 р., що «не зіграв» (п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, лист ДФСУ від 22.06.2015 р. № 22408/7/99-99-19-03-01-17), а також
— залишок «старого» долютневого «мінуса», що не «зіграв», із ряд. 31 декларації за червень 2015 року (пп. 4, 5 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Тому якщо помилилися або щось упустили, то можна уточнитися через УР і повернути неврахований «мінус» в декларацію. Хоча врахуйте, що податківці у такому разі відмовляють у збільшенні ліміту — його не відновлюють (листи ДФСУ від 05.11.2015 р. № 23623/6/99-99-19-03-02-15, від 29.10.2015 р. № 23010/6/99-99-19-03-02-15, від 28.09.2015 р. № 20537/6/99-99-19-03-02-15, від 15.01.2016 р. № 701/6/99-99-19-03-02-15). Проте незгодні платники виборюють відновлення ліміту через суд (постанова Одеського апеляційного адмінсуду від 13.12.2017 р. у справі № 815/3052/17, постанова Київського апеляційного адмінсуду від 15.03.2017 р. у справі № 826/5414/16, ухвала Львівського апеляційного адмінсуду від 07.09.2017 р. у справі № 813/2171/16*). Детальніше про оскарження див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 15, с. 15.
* Відповідно http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71149462, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 65439112, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68821730
Ну і не забувайте головне: при виправленні «мінусових» помилок замало виправити «стару» помилку через УР. Ще треба простежити її вплив на періоди, що йдуть за «помилковим». І якщо помилка виявилася такою, що «перетікає» (на розрахунки з бюджетом — податок «до сплати» або відшкодування — в періодах після «помилкового» не вплинула), то дані гр. 6 ряд. 21 УР «втягують» у ряд. 16.2 декларації. Причому якщо УР подали до поточної декларації (у якій помилка «зачепить» розрахунки з бюджетом), то дані УР можна врахувати вже відразу в такій поточній декларації, поданій за УР (БЗ 101.23, детальніше про це див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 46 і 2018, № 3, с. 17).