31.05.2018
Давайте згадаємо, що говорить із цього приводу ПКУ. А він наказує платникам єдиного податку (ЄП) групи 3, які є також платниками ПДВ, включати суму кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, до складу доходу звітного періоду. При цьому датою відображення такого доходу для них є дата списання заборгованості (пп. 292.3 і 292.6 ПКУ).
Як бачите, у цій частині Кодексу законодавці згадують про збільшення на суму безнадійної кредиторки доходів єдиноподатників групи 3. Та й то, тільки тих, хто сплачує ЄП за ставкою 3 %. Ну а що робити ФОП-єдиноподатникам* ((груп 1, 2 і 3 (без ПДВ)): включати чи не включати?
* Про списання безнадійної кредиторської заборгованості в обліку юросіб-єдинників з/без ПДВ читайте на с. 29.
Для відповіді на ці запитання зазирнемо до п.п. 2 п. 297.1 ПКУ. Тут говориться, що платники ЄП звільнені від сплати ПДФО в частині доходів, отриманих у результаті госпдіяльності фізособи й оподатковуваних ЄП. Відповідно, доходи, які не потрапили до бази оподаткування ЄП, оподатковують ПДФО як непідприємницький, «цивільний» дохід. Інакше кажучи, підприємці-єдинники прострочену кредиторку оподатковують ПДФО за правилами п.п. 164.2.7 ПКУ.
Він передбачає, що сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум простроченої податкової заборгованості згідно з розд. II ПКУ, включається до складу річного оподатковуваного доходу фізособи. Відповідно, все, що менше встановленого порога, до оподатковуваного доходу не потрапляє і ПДФО не оподатковують.
Зверніть увагу: на наш погляд, під оподаткування потрапить саме сума перевищення кредиторської заборгованості над установленим п.п. 164.2.7 ПКУ граничним розміром неоподатковуваного доходу. Але повинні попередити: формулювання п.п. 164.2.7 ПКУ перекликається з формулюванням «подарункового» п.п. 165.1.39 ПКУ. І ось якраз щодо останнього податківці нещодавно змінили свою точку зору. Раніше вони погоджувалися з тим, що ПДФО утримують тільки з різниці, що перевищує неоподатковувану вартість подарунка. А тепер наполягають: якщо вартість подарунка перевищує граничний розмір, то ПДФО потрібно оподатковувати всю його вартість (див. лист ДФСУ від 03.03.2018 р. № 865/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, роз’яснення в підкатегорії 103.02 БЗ). Враховуючи таку мінливість контролерів, ми не виключаємо, що й у разі оподаткування простроченої кредиторки може відбутися щось схоже. І завтра вони захочуть отримати податок не просто із суми перевищення, а вже з усієї заборгованості**, якщо вона більше встановленої в п.п. 164.2.7 ПКУ суми.
** Читайте також матеріал на с. 41.
Суму доходу у вигляді списаної кредиторки єдиник повинен буде показати в Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік. І ще:
1) окрім ПДФО, цю суму доведеться оподаткувати також і військовим збором за ставкою 1,5 %;
2) якщо сума списуваної заборгованості включає ПДВ, тоді під оподаткування потрапляє вся сума з урахуванням цього податку;
3) підприємці-єдинники відображають доходи на момент отримання грошових коштів. Звідси висновок: отримані передоплати (аванси) вже були раніше включені до доходу ФОП-єдиноподатника (на дату їх надходження), а отже, повторно відображати суми авансів у складі доходів при списанні кредиторської заборгованості не потрібно. Це стосується також заборгованості, що виникла в період перебування на загальній системі оподаткування.