08.11.2018
Той факт, що директор підприємства цілком може працювати на ньому в «гордій самотності», сумнівів не викликає. І ЦКУ з ГКУ, і Закон про ТОВ стверджують, що виконавчий орган підприємства в особі його директора здійснює управління поточною діяльністю підприємства. Це означає: він має право самостійно вирішувати будь-які питання діяльності підприємства (за винятком тих, які віднесені до виключних повноважень загальних зборів учасників/інших органів) (ч. 1 та 2 ст. 39 Закону про ТОВ). Але
якщо вже так «зійшлися зірки», що ви хочете розширити обов’язки директора, не вводьте до штату посади, трудові (посадові) обов’язки за якими дублюватимуть директорські
А тепер давайте розглянемо деякі нюанси організації роботи, ведення обліку і складання звітності в тому випадку, коли ваш директор є єдиним працівником на підприємстві.
Безумовний авторитет у питаннях організації бухобліку — Закон про бухоблік — прямо передбачає право власника або керівника підприємства самостійно вести бухоблік і складати фінансову звітність (ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік). Позбавлені права на застосування цієї форми ведення бухобліку лише підприємства, які зобов’язані публікувати свою фінзвітність (вони перелічені в ст. 14 Закону про бухоблік), у тому числі підприємства, що становлять суспільний інтерес (їх визначення надає абзац 21 ст. 1 Закону про бухоблік), та бюджетні установи.
Єдине врахуйте: не варто вводити до штатного розпису підприємства посаду бухгалтера. Адже, на думку Мінфіну, в цьому випадку вести бухоблік «одноосібно», керуючись правом, яке надає ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік, директор уже не зможе (див. лист Мінфіну від 28.03.2013 р. № 31-08410-07/23-1343/1310). Якщо ж «бухгалтерська» посада вже передбачена в штатному розписі, тоді необхідно внести до нього зміни*.
* Звичайно ж, можлива ситуація, коли директор веде бухоблік тимчасово (наприклад, у період, коли колишній бухгалтер звільнений, а нового ще не знайшли). У такій ситуації є сенс замислитися про суміщення. Проте ми сьогодні такі випадки не розглядаємо, а говоримо про те, що директор веде бухоблік не тимчасово, а на постійній основі.
Що стосується первинних бухгалтерських документів, то з їх оформленням теж жодних проблем не виникне. До обов’язкових реквізитів первинних документів належать, зокрема (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік):
— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
— особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.
У нашому випадку директор підприємства буде тим самим «відповідальним» і таким, що «брав участь», і саме йому потрібно посвідчувати первинні документи своїм підписом.
До речі, розписуватися «один за всіх» директор, як єдиний працівник на підприємстві, може і в касових документах. Річ у тому, що пп. 25, 26 Положення № 148 дозволяють замість головного бухгалтера підписувати ПКО (основну частину і відривну квитанцію) і ВКО іншій особі, уповноваженій керівником підприємства. Аналогічним чином, згідно з п. 45 Положення № 148, за відсутності в штатному розписі підприємства посади «касир», керівник наказом може покласти такі обов’язки на бухгалтера або іншого працівника (зрозуміло, з укладенням договору про повну матеріальну відповідальність).
Як бачите, якщо ваш директор — єдиний працівник на підприємстві, ніщо не забороняє йому покласти обов’язки і головбуха, і касира на себе особисто. Тоді підписувати касові документи в усіх необхідних графах буде саме директор. Наприклад, на видатковому ордері свій підпис доведеться проставити в полях «Керівник», «Головний бухгалтер», «Видав касир».
До речі, на той факт, що директор, який виконує функції касира, ставить свій підпис на касових документах двічі — за себе, як керівника, і за касира, податківці звертали увагу в категорії 109.15 БЗ.
Фінансова звітність. За загальним правилом з ч. 1 ст. 11 Закону про бухоблік фінансову звітність підписують керівник і бухгалтер підприємства. Жодних винятків для випадку, коли обидві ці функції суміщує в собі один працівник, Закон про бухоблік не передбачає.
Тому якщо ви все ще складаєте паперовий варіант фінзвітності для органів статистики, то директор може проставити свій підпис в обох полях: «Керівник» і «Головний бухгалтер».
З іншого боку, ви звичайно ж пам’ятаєте, що фінзвітність на сьогодні є додатком до декларації з податку на прибуток (додаток ФЗ), тобто невід’ємною частиною податкової звітності. Тому до її заповнення потрібно застосовувати ті ж правила, що й до податкової звітності (принаймні це стосується тієї фінзвітності, яку ви направляєте податківцям).
Податкова звітність. Щодо податкової звітності п.п. 48.5.1 ПКУ говорить таке: у разі ведення бухобліку і надання податкової звітності безпосередньо керівником декларацію підписує лише керівник. Іншими словами (див. категорію 135.02 БЗ),
при складанні податкової звітності директор-одинак ставить свій підпис тільки в полі «Керівник», а в полі «Головний бухгалтер» — прочерк
Створення звітності в електронному вигляді завершується накладенням на неї ЕЦП підписанта (підписантів), електронної печатки підприємства (за наявності), в порядку, передбаченому для аналогічного документа в паперовому вигляді (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557). Вище ми з’ясували, що паперову податкову звітність у нашому випадку підписує тільки керівник. Тому ЕЦП накладається таким чином:
1) першим накладається ЕЦП керівника;
2) другим — ЕЦП, який є аналогом печатки підприємства.
Увага! Про покладання функцій бухгалтера на директора підприємства потрібно повідомити податківців. Для цього вам слід у десятиденний строк з дня прийняття такого рішення подати заяву за формою № 1-ОПП з відміткою «Зміни» «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» (п. 9.3 розд. IX Порядку № 1588).
Іноді для прийняття тих чи інших рішень від підприємства потрібне створення спеціальних комісій. Наприклад, про обов’язкове створення інвентаризаційної комісії говорить п. 1 розд. II Положення № 879, а про комісію зі списання основних засобів згадує п. 41 Методичних рекомендацій з бухгалтерському обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.
Давайте з’ясуємо: як створити комісію на підприємстві, де директор є єдиним працівником і водночас виконує функції бухгалтера, комірника тощо.
Чи має «право на життя» інвентаризаційна комісія з однієї людини
На думку Мінфіну, якщо на підприємстві лише один працівник — керівник, то для проведення інвентаризації він у відповідному розпорядчому документі затверджує склад інвентаризаційної комісії з однієї особи (див. лист Мінфіну від 27.05.2014 р. № 31-08410-07-29/12918). Але ми у випадку з інвентаризаційною комісією так чинити не рекомендуємо. Річ у тому, що так підприємство мимоволі порушить вимогу п. 2.4 розд. ІІ Положення № 879, згідно з яким забороняється включати в інвентаризаційну комісію тих працівників, у віданні яких перебувають активи, за якими проводиться інвентаризація. А в нас саме така ситуація: на підприємстві працює тільки один працівник, який і є матеріально відповідальним за всі активи.
Щоб не порушувати припису Положення № 879, достатньо, щоб інвентаризацію для директора-одинака провела особа, спеціально запрошена для цього на підставі цивільно-правового договору. Такий варіант не суперечить вимогам Положення № 879 і також згаданий у листі Мінфіну від 27.05.2014 р. № 31-08410-07-29/12918 (ср. ).
Аналогічним чином рекомендуємо діяти й у разі створення комісії на списання основних засобів. Хтось може заперечити, що нормативні документи не встановлюють жодних обмежень за чисельністю і складом такої комісії. Немає і заборони на включення до неї матеріально-відповідальних осіб. Проте для виконання завдань комісії потрібні спеціальні, зокрема технічні, знання. Тому комісію зі списання основних засобів у складі одного директора краще (а платникам ПДВ і безпечніше) все ж «посилити» технічними спеціалістами, запрошеними за ЦП-договором.
Тут головнокомандувач — Порядок № 435. Саме ним установлені правила формування і подання Звіту з ЄСВ.
При цьому в п. 5 розд. II цього Порядку прописано, що таблиці ЄСВ-звітності посвідчують своїми підписами керівник і головний бухгалтер (за наявності такої посади у страхувальника).
Таким чином, якщо штатним розписом не передбачено посади головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку і подання звітності здійснює безпосередньо директор підприємства, то він звітність «на папері» підписує тільки в графі «керівник», а в графі «головний бухгалтер» проставляє прочерки.
Зазначимо, що нашу точку зору із цього питання підтверджують податківці в роз’ясненні з підкатегорії 301.06 БЗ. Проте правильного висновку вони доходять, використовуючи помилкові аргументи. Так, для обґрунтування свого висновку вони навіщось послалися на «деклараційний» абзац перший п.п. 48.5.1 ПКУ, у той час як Звіт з ЄСВ податковою декларацією не є.
Перебуваючи в трудових відносинах з підприємством, директор є застрахованою особою. А отже, у разі настання тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, він матиме право на матеріальне забезпечення з ФСС.
Якщо директор є єдиним працівником підприємства, то він призначає себе уповноваженим із соцстрахування. Рішення про призначення собі коханому лікарняних/декретних у цьому випадку приймає самостійно, оформляючи належним чином.
Заява-розрахунок, Повідомлення про проведення виплат, Звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП на паперових носіях посвідчуються підписом головного бухгалтера лише за наявності такої посади у страхувальника (див., наприклад, п.п. 3.3 розд. III Порядку формування та подання страхувальниками звітності..., затвердженого наказом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.01.2011 р. № 4 відповідно). Ну а якщо «немає», у полі «головний бухгалтер» — прочерк.
Трохи термінів. Як ви вже знаєте, директор (керівник) — це особа з двоєдиним статусом. З одного боку, він утілює виконавчий орган підприємства або, якщо такий орган є колегіальним, очолює його.
З іншого — є суб’єктом трудових відносин, який знову-таки, з одного боку, представляє роботодавця й укладає трудові договори з працівниками підприємства, а з іншого, директор — це той же найманий працівник. Ідемо далі.
Наказ (розпорядження) — це розпорядчий документ, який видає керівник підприємства, з метою вирішення питань щодо основної діяльності підприємства або з особового складу. Наказ (розпорядження), за суттю, озвучує і фіксує волю роботодавця, будучи обов’язковим до виконання.
Оскільки директор — це теж найманий працівник, то він має право, а в деяких випадках закон його прямо зобов’язує, видавати накази (розпорядження) щодо самого себе. Ні заборон, ні особливого порядку для таких випадків законодавство не встановлює. Так, наприклад, обов’язковий наказ (розпорядження) про прийняття на роботу на посаду директора (про припинення трудових відносин) (див. ст. 24 КЗпП), про направлення у відрядження (див. п.п. 170.9.1 ПКУ) тощо.