08.11.2018
Здавалося б, а в чому власне питання: ПП у своїй діяльності має право використовувати працю найманих працівників (ч. 3 ст. 128 ГКУ). Отже, у чому відмінність: наймати продавця чи директора? Але насправді все виявляється не так-то просто.
Річ у тому, що і ЦКУ, і ГКУ вживають поняття «керівник (директор)» виключно в контексті діяльності підприємства, а не підприємця.
Наприклад, у ч. 3 ст. 65 ГКУ зазначено, що для керівництва госпдіяльністю підприємства власник безпосередньо або через уповноважені органи призначає керівника підприємства. А ось ч. 4 ст. 128 ГКУ говорить про право громадянина здійснювати управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника. Про дирекцію (директора) як про виконавчий орган товариства сказано в ст. 99 ЦКУ.
Як бачите, всі згадки директора в нормативних документах у той чи інший спосіб пов’язані з керівництвом саме підприємством. У свою чергу, гл. 5 ЦКУ «Фізична особа — підприємець» не містить жодної згадки про створення підприємцем виконавчого органу та наймання директора (керівника).
Воно й зрозуміло. Річ у тому, що директор юрособи — це його виконавчий орган, через який така юрособа набуває громадянські права й обов’язки. ПП ж реалізує свої права й обов’язки самостійно. Самому ж, у разі чого, доведеться нести всі ризики і відповідати за зобов’язаннями всім своїм майном (ч. 1 ст. 52 ЦКУ).
Ще однією перешкодою для прийняття на роботу директора може стати запис до трудової книжки працівника, що претендує на цю посаду. Не секрет, що ПП, нарівні з іншими роботодавцями, оформляє на всіх своїх співробітників, які працюють у нього за трудовим договором більше 5 днів, трудові книжки. Причому, як передбачено п. 2.14 Інструкції № 58, запис про найменування роботи, професію або посаду, на яку прийнятий працівник, виконують згідно з найменуваннями, зазначеними в ДК 003:2010. А в ньому-то якраз такої посади, як «директор підприємця», не передбачено. Усе більше йдеться про директорів підприємств, установ та організацій.
Так невже ПП так і працювати самому, а розділити вантаж повноважень і відповідальності ні з ким?
Звісно ж, ні. Найміть менеджера (керівника). При цьому в його посадовій інструкції перерахуйте всі обов’язки, які ви хочете перекласти зі своїх плечей на працівника (наприклад, з підбору кадрів, пошуку постачальників, забезпечення торговельної точки асортиментом товарів тощо). Варіантів оформлення працівника в ДК 003:2010 знайдеться немало. Підійдуть, наприклад, такі посади, як «керівник магазину» (код 1314), «менеджер (керівник) у роздрібній торгівлі продовольчими товарами» (код 1454), «менеджер (керівник) у роздрібній торгівлі непродовольчими товарами» (код 1453.2).
Крім того, як помічника можна залучити іншого ПП на підставі ЦП-договору про надання послуг (наприклад, за кодом КВЕД-2010 — 70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й керування»).
У тому випадку якщо підприємець хоче поділити з кимось тягар «спілкування» з контролюючими органами, фінустановами або делегувати право на укладення договорів з контрагентами, тоді доречно скористатися ст. 244 ЦКУ та оформити на свого представника довіреність. Причому видати таку довіреність ви можете як своєму працівникові, так і фізособі, яка вашим працівником не є.