24.09.2018

Чи працює правило «1095 днів» для «старих» ПН 2015 — 2017 рр.?

Чи можна податкові накладні, складені в період з липня 2015 року по грудень 2017 року і своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включити до складу податкового кредиту та відобразити в додатку Д5 поточної ПДВ-декларації? Чи для цього необхідно подати уточнюючий розрахунок?

Завдяки Закону України від 09.11.2017 р. № 2198-VIII* строк, протягом якого платники ПДВ можуть сформувати податковий кредит (ПК), було збільшено з 365 до 1095 календарних днів (п. 198.6 ПКУ).

* Набрав чинності з 03.12.2017 р.

Не викликає сумнівів, що збільшений строк формування ПК поширюється на всі «нові» податкові накладні (ПН), складені після 03.12.2017 р. А як же бути із «старими» ПН, складеними та зареєстрованими до цієї дати?

Поспішаємо вас заспокоїти: і за ними протягом 1095 днів можна відображати ПК. Оскільки запроваджений з 03.12.2017 р. єдиний 1095-денний строк почав діяти для всіх ПН/РК — іншого строку немає. Тому ПК протягом 1095 днів можна відображати і за «старенькими» ПН, зареєстрованими до 03.12.2017 р.

Приємно, що податківці дотримуються такої самої позиції. Спершу в листі ДФСУ від 23.02.2018 р. № 735/6/99-99-15-03-02-15/ІПК контролери підтвердили: платник ПДВ мав право включити грудневу ПН 2014 року до ПК грудня 2017 року (тобто у межах 1095 днів).

А дещо пізніше схожий висновок було закріплено роз’ясненням у БЗ 101.13, в якому податківці дозволили платникам ПДВ починаючи з 03.12.2017 р. відносити до складу ПК усі ПН/РК (складені та зареєстровані як до зазначеної дати, так і після неї) протягом 1095 календарних днів з дати складання. При цьому початок періоду для відображення ПК, як і раніше, залежить від своєчасності реєстрації ПН/РК в ЄРПН (п. 198.6 ПКУ).

До речі, аналогічного підходу контролери дотримувалися і в 2015 році, коли запроваджувався 365-денний строк для формування ПК. Його фіскали поширювали і на нові, і на старі ПН (див. листи ДФСУ від 15.01.2016 р. № 1201/7/99-99-19-03-02-17 та від 17.10.2016 р. № 22385/6/99-95-42-01-15).

Проте у такому разі постає запитання:

яким способом відображати ПК за «старенькими» ПН — у поточній ПДВ-декларації чи за допомогою уточнюючого розрахунку (УР)?

Скажемо одразу: зробити це можна будь-яким із зазначених способів. Тут, на щастя, усе в руках платників ПДВ. Інакше кажучи, ви маєте право самі вирішувати, як відображати ПК: чи то в поточній ПДВ-декларації, чи то через УР. Адже в ПКУ щодо цього обмежень немає.

Більш того, таке право вибору визнають і самі контролери. Так, у листі ДФСУ від 12.02.2018 р. № 575/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці чітко дали зрозуміти: якщо покупець не відобразив ПН в періоді, в якому виникло право на ПК за таким документом, то зробити це можна будь-яким із способів:

— або в поточній ПДВ-декларації;

— або шляхом подання УР у межах 1095 днів.

Тож тут можна йти будь-яким шляхом. Тим паче, що кожний із способів за різних обставин може бути вигідним для платника.

Попередимо лише про одне: якщо ви вирішите скористатися другим способом (відобразити ПК за «старенькою» ПН у межах 1095 днів з допомогою УР), то подавати УР потрібно до ПДВ-декларації того періоду, в якому у вас виникло право (!) на ПК за такою «забутою» ПН. Тобто:

— за своєчасно зареєстрованими ПН УР слід подати до ПДВ-декларації періоду складання таких ПН;

— за ПН, зареєстрованими із простроченням, — до ПДВ-декларації періоду, в якому ПН були зареєстровані в ЄРПН.

На жаль, якщо ви не встигли включити «стареньку» ПН (наприклад, липневу ПН 2015 року) до складу ПК у межах 1095 днів, то ані через поточну декларацію, ані через УР зробити це вже не вийде.