ФОП під трудовими штрафами: чи є вихід?

Банкрутство ФОП

Процедура банкрутства на сьогодні регулюється Законом № 2343. Збанкрутувати може не лише юридична особа. На сьогодні під процедуру банкрутства може потрапити й фізособа, але тільки за підприємницькими боргами (ч. 1 ст. 90 Закону № 2343).

Тобто, по суті, якщо у фізособи не вистачає коштів, щоб виконати свої грошові зобов’язання, то ФОП припиняє свою діяльність.

Щоб почати процедуру банкрутства, необхідно подати спеціальну заяву до господарського суду за місцем проживання потенційного банкрута (ч. 1 ст. 10 Закону № 2343).

Причому сьогодні зробити це може як збанкрутіла фізособа, так і її кредитори.

За подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство згідно з п.п. 9 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 сплачується судовий збір: 10 розмірів ПМПО* (у 2019 році — 19210 грн.).

* Прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Зверніть увагу: справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше 300 мінімальних заробітних плат.

При цьому такі грошові вимоги не були задоволені боржником протягом 3 місяців після встановленого для погашення строку (якщо інше не передбачене законом).

Крім того, потрібно врахувати, що вимоги до потенційного банкрута мають бути безспірними. Це означає, що:

1) боржник беззастережно визнає свій борг;

2) суми боргу стягуються вже на підставі рішення суду в межах виконавчого провадження (для того щоб довести це, до заяви додаються рішення суду і постанова держ- або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження).

Що ж таке грошові зобов’язання в розумінні Закону № 2343? Чи можна, маючи заборгованість зі сплати штрафів і потенційних донарахувань з податків та зборів, визнати себе банкрутом?

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 2343 до грошових зобов’язань для визнання банкрутом не належать неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання «банкрутної» заяви до господарського суду.

Тепер згадуємо ч. 3 ст. 265 КЗпП: штрафи, застосування яких передбачене ч. 2 цієї статті, є фінансовими санкціями.

Це означає, що

Водночас можливі донарахування за податками та зборами (обов’язковими платежами) в поняття «грошові зобов’язання» вписується. Про це нам говорить усе та ж ч. 1 ст. 1 Закону № 2343. Тобто, маючи заборгованість зі сплати «трудових» донарахувань з податків та зборів, оголосити себе банкрутом можна.

Тільки не забувайте, що банкрутство спричинить цілу низку наслідків. Якщо в межах процедури банкрутства кредитори (у тому числі й ДФС) не задовольнили своїх вимог, то після банкрутства ФОП не зможе:

1) протягом наступних 3 років знову зареєструватися ФОП;

2) протягом 5 років за власною ініціативою повторно збанкрутувати;

3) якщо підприємець знову збанкрутує, то протягом 5 років за клопотанням кредиторів звільнення від непогашених боргів до нього не застосовуватиметься;

4) протягом 3 років фізособа з «тягарем» банкрутства не має права придбавати майно в кредит або брати в кредит гроші, укладати договір поруки, передавати майно в заставу.

Зауважте: зовсім скоро відбудуться серйозні зміни. Верховна Рада прийняла Кодекс України з процедур банкрутства (КУпБ), але він «завис» на підписі в Президента. Виходячи з тексту проекту КУпБ до другого читання, цей Кодекс повинен набрати чинності через 6 місяців після його офіційного опублікування, крім окремих положень.

КУпБ містить таке ж визначення грошових зобов’язань, що і Закон № 2343. Це означає, що після набрання чинності цим нормативно-правовим актом ситуація не повинна змінитися: штрафи — не включаються до боргів для визнання банкрутом, а донарахування з податків та зборів — включаються.

У контексті ж податкових донарахувань КУпБ повинен внести свої корективи. Так:

— заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ФОП зможе вносити тільки сам ФОП;

— розмір прострочених зобов’язань повинен становити не менше 30 мінзарплат (у 2019 році — 125190 грн.);

— винесена постанова у виконавчому провадженні про відсутність у фізособи майна, на яке можна звернути стягнення;

— після визнання ФОП банкрутом борги йому також прощають. Але протягом наступних 5 років ФОП не зможе за власною ініціативою повторно збанкрутувати. Виняток: випадки, коли в межах процедури банкрутства всі кредитори задовольнили свої вимоги. А ось зареєструватися повторно ФОП, схоже, зможе. Принаймні доступний нам текст КУпБ подібних обмежень не містить.

З банкрутством розібралися. Тепер поговоримо про відрахування із зарплати.

Відрахування із зарплати

Після припинення ФОП звичайним способом (не пов’язаним з банкрутством) борг нікуди не дівається. Підприємцю, який став звичайною фізичною особою, в цьому випадку він не прощається.

Тому якщо ви закриєте ФОП і влаштуєтесь на роботу, то з вас усе одно стягуватимуть суми заборгованості. Тільки робити це вже будуть із заробітної плати. Звісно, постанова виконавця про стягнення потрапляє до роботодавця.

При цьому, зазвичай, від наявного майна ФОП судорожно намагається позбавитися, продавши все за безцінь своїм родичам.

Чи можливо таким чином ослабити покарання «гривнею»?

Зверніть увагу: несплачені суми штрафів за ч. 2 ст. 265 КЗпП відразу стягуються через органи держвиконавчої служби (ч. 6 ст. 265 КЗпП, п. 11 Порядку № 509).

Спершу нагадаємо: суми утримання із заробітної плати обмежуються ст. 128 КЗпП.

За загальним правилом, при кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %. Проте якщо відрахування проводять за декількома виконавчими листами, то за працівником у будь-якому разі зберігається 50 % заробітку. Тому багатомільйонні штрафи стягуватимуть дуже довго.

І пам’ятайте, що виконавець звертає стягнення не лише на зарплату боржника. Під удар потрапляє все майно, крім переліку, передбаченого в додатку до Закону № 1404.

При цьому щойно виноситься постанова про відкриття виконавчого провадження, боржник потрапляє до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ). І все б нічого, але в такому разі держ- або приватному виконавцеві передають інформацію:

а) держоргани, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при виконанні ними владних управлінських функцій, у разі звернення такого боржника з приводу будь-яких дій щодо його майна. Далі держ-/приватний виконавець може застосувати арешт до такого майна. Зверніть увагу: йдеться не лише про продаж;

б) банки, з приводу відкриття або закриття рахунків.

Виняток: випадки, коли арешт до цього майна/банківських рахунків уже застосований.

Не намагайтеся «злити» своє майно в межах виконавчого провадження. У такому разі це стане підставою для визнання правочину недійсним (ч. 4 ст. 9 Закону № 1404). Хіба що ви продасте своє майно ще до моменту, коли інспектор з праці випише вам штраф.