ФОП сплатив за оренду більше, ніж заробив. Так можна?

Повністю виключити цього не можна, однак законних підстав для таких претензій у фіскалів немає. І ось чому.

Як відомо, підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ). Тобто ставлячи собі за мету одержати прибуток, підприємець може його й не мати, принаймні, протягом певного періоду. Однак виконувати узяті на себе договірні зобов’язання він все одно мусить.

За таких обставин у пригоді йому може стати ч. 1 ст. 320 ЦКУ, що дає право власнику використовувати усе своє майно для здійснення підприємницької діяльності. Це означає, що за браком обігових коштів, отриманих саме від підприємницької діяльності, для сплати рахунків, пов’язаних із нею, він може залучити будь-які інші кошти. Вони можуть бути як власними (заробітна плата, отримана від іншого роботодавця; сімейні заощадження; пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті; страхові виплати і відшкодування; доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі), так і залучені від інших осіб (позики, кредити тощо).

Звісно, усі вони мають бути належним чином оподатковані (або у джерела виплати, або їх отримувачем). Крім того, підприємцю бажано мати документальне підтвердження їх походження, щоб не наразитися на спробу фіскалів оподаткувати ті кошти, що вже були оподатковані або взагалі звільнені від оподаткування.