Навчання у виші за рахунок коштів підприємства

Розпочнемо з оподаткування. Суми, сплачені підприємством на користь навчального закладу, за навчання (підготовку/перепідготовку) фізичної особи, не треба оподатковувати ПДФО і ВЗ, якщо одночасно виконуються дві умови, зазначені в п.п. 165.1.21 ПКУ і наведені нижче.

Перша умова — грошові кошти за здобуття освіти перераховані безпосередньо вітчизняному вищому або професійно-технічному навчальному закладу (далі — виш і ПТНЗ відповідно).

Друга — сума оплати за кожен повний або неповний місяць навчання (підготовки/перепідготовки) фізичної особи не перевищує трикратного розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо обидві умови, перелічені вище, виконані, то з вартості навчання ПДФО і ВЗ не утримуємо. При цьому не має значення: хто навчався за рахунок коштів підприємства — працівник або стороння особа.

Немає обмежень і за строком, за який проведена оплата за навчання фізичної особи. Тобто навіть якщо підприємство оплатило вітчизняному вишу/ПТНЗ навчання фізичної особи однією сумою в поточному році за увесь період навчання (декілька років) і при цьому вартість навчання за кожен місяць навчання не перевищує неоподатковувану межу, то уся сума, сплачена підприємством, оподаткуванню не підлягає (див. роз’яснення в підкатегорії 103.02 БЗ).

Тепер про оподатковуване. Якщо не виконано першу з двох умов, озвучених вище (наприклад, оплата навчальному закладу, але не виш/ПТНЗ, або вартість навчання компенсується працівникові на підставі його заяви), то вся вартість навчання перетвориться для фізичної особи в оподатковуваний ПДФО і ВЗ дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Якщо першу умову виконано, але вартість навчання за місяць перевищує неоподатковувану межу, то ПДФО і ВЗ доведеться утримати з суми перевищення (п.п. «е» п.п. 164.2.17, п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Зверніть увагу: оподатковувана вартість (частина вартості) навчання повинна потрапити до бази оподаткування ПДФО збільшеною на «натуральний» коефіцієнт, а до бази оподаткування ВЗ — у «чистій» сумі без застосування «натурального» коефіцієнта.

У розд. I Податкового розрахунку відображаємо суму навчання:

— неоподатковуваного на підставі п.п. 165.1.21 ПКУ, з ознакою доходу «145»;

— додаткового блага — з урахуванням «натурального» коефіцієнта з ознакою доходу «126».

До розд. II форми № 1ДФ вартість навчання потрапить у «чистій» сумі.

Що стосується договору про відробіток після закінчення навчання, то бути йому чи не бути, підприємство вирішує самостійно. Проте у будь-якому випадку відсутність такого договору ніяк не вплине на оподаткування вартості навчання (у ПКУ немає вимоги про обов’язковий відробіток для неоподаткування навчання).

Водночас багато роботодавців продовжують укладати такі договори з фізичними особами, що навчаються за їх кошти.

Адже в таких договорах, серед іншого, можна обумовити порядок дій сторін у випадках самостійного припинення навчання фізособою без поважних причин; її дострокового відрахування з навчального закладу тощо.

Так, у договорі можна зафіксувати, що у разі невиконання фізособою умов договору про відробіток вона зобов’язана відшкодувати роботодавцеві витрати, пов’язані з її навчанням (повністю або пропорційно відпрацьованому часу).