19.08.2019
* Закон України від 10.07.2018 р. № 2496-VIII (набув чинності з 2 серпня).
Закон № 2496 — це основний документ для виробників органічної продукції. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 2496
органічна продукція — це сільськогосподарська продукція, у тому числі харчові продукти та корми, отримані в результаті органічного виробництва
Що таке сільгосппродукція?
Це продукція (товари) рослинного або тваринного походження з груп 1 — 24 УКТ ЗЕД (ч. 1 ст. 1 Закону № 2496).
Отже, парфумерія, косметичні засоби тощо не підпадають під дію Закону № 2496.
Починаючи з 2 серпня не можна просто так написати на упаковці будь-якою мовою:
— слова «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік»;
— будь-які однокореневі та/або похідні від цих слів з префіксами «біо-», «еко-» тощо.
Це прерогатива сертифікованих виробників органічної продукції.
Позначення «органічний», «біологічний» тощо обов’язково повинні супроводжуватися державним логотипом для органічної продукції**.
** Його зовнішній вигляд, а також технічний опис див. у наказі Мінагрополітики від 22.02.2019 р. № 67.
Виробництво та/або обіг органічної продукції з 2 серпня підлягають обов’язковій сертифікації. Не потрапляють сюди тільки переміщення, зберігання і реалізація маркованої органічної продукції (ч. 1 ст. 27 Закону № 2496):
— закладами громадського харчування;
— госпсуб’єктами, які займаються роздрібною торгівлею.
Для тих, хто хоче виробляти органічну сільгосппродукцію або корми в Україні, сертифікація за міжнародними або іноземними стандартами може бути тільки доповненням до українського сертифіката (ч. 2 ст. 27 Закону № 2496).
Сертифікувати органічне виробництво в Україні будуть підприємства, установи, організації або їх відокремлені підрозділи, які пройдуть акредитацію і будуть внесені в спеціальний Держреєстр органів сертифікації.
Для існуючих українських органів сертифікації є перехідні положення. Згідно з п. 1 розд. XI Закону № 2496 до 02.02.2020 р. вони за заявою можуть включатися в спеціальний держреєстр без акредитації. Проте після цієї дати їх виключатимуть з реєстру суб’єктів «органічної» сертифікації без такої акредитації.
З урахуванням п. 2 розд. XI Закону № 2496 виходить, що використовувати екослова на упаковці можна з чинним сертифікатом, виданим до набуття чинності Законом № 2496 (ср. ). Щоправда, тільки до 02.02.2021 р. і якщо орган сертифікації: (1) буде включений в спеціальний держреєстр; (2) до 02.02.2020 р. пройде акредитацію, підтвердивши своє право бути в цьому держреєстрі.
Безумовно, дотримання правил маркування органічної продукції контролюватимуть. А за порушення — штрафуватимуть. Так, за розміщення без сертифіката на упаковці, тарі, етикетці, контретикетці тощо держлоготипу для органічної продукції, а також еконаписів загрожує штраф. Для юросіб — 8 мінзарплат на відповідний рік (у 2019 році — 33384 грн.), для ФОП — 5 мінзарплат (20865 грн.) (п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 2496).
До речі, реалізаторам несертифікованої екопродукції теж доведеться заплатити. Розмір штрафу той же, що і за незаконне маркування товару екопозначкою (п. 1 ч. 3 ст. 40 Закону № 2496).
Реалізація неорганічної продукції (у тому числі без сертифіката) в магазині, що позиціонує себе як «еко-», тягне на нечесну підприємницьку практику (див. ст. 19 Закону України від 12.05.91 р. № 1023-XII). Тому краще просто так не писати на своїй вивісці, що ви продаєте виключно органіку.
Крім того, контролери матимуть право відкликати та/або вилучати продукцію, яка не відповідає вимогам законодавства. У тому числі якщо така «неправильна» продукція маркована держлоготипом для органічної продукції або містить екопозначки і написи.
Притягати до відповідальності будуть Держпродспоживслужба та її територіальні органи. Контроль за «органічними» виробниками здійснюватиметься у формі:
— моніторингу органічної продукції на ринку (для того, щоб на ринок не потрапила неорганічна продукція, маркована як органічна);
— вибіркової перевірки діяльності виробників і реалізаторів органічної продукції.
Крім того, контролювати виробників будуть органи сертифікації. У разі виявлення порушення — призупинятимуть, а потім і анулюватимуть сертифікати (ч. 5 ст. 27 Закону № 2496).
1. Немає підзаконки. Нормативно-правова база для введення правил із Закону № 2496 ще не готова. Більшість актів вже розроблені, але проходять етап узгодження в різних держорганах.
2. Поки нема кому видавати сертифікати. Усе через те, що немає детального порядку акредитації таких суб’єктів, як і спеціального держреєстру. Тобто вже існуючі органи сертифікації не можуть бути внесені в держреєстр, а нові — не можуть бути створені.
Це означає, що на сьогодні формально будь-яка органічна продукція, на упаковці якої написано «біо-», «еко-» тощо, не відповідає чинному законодавству. Адже у жодного виробника немає належного екосертифіката.
Внесення вже існуючих органів сертифікації у держреєстр дуже важливе. Адже згідно з п. 2 розд. ХІ Закону № 2496 можна використовувати написи «еко-», «біо-» до 02.02.2021 р. тим виробникам органіки, у яких є діючий сертифікат, виданий саме органом, внесеним у цей спеціальний держреєстр.
3. Штрафи ніхто не призупиняв. Тобто формально можуть накладати штрафи за упаковку з написом «еко-», «біо-» тощо направо і наліво.
Єдине, що доки ще стримує Держпродспоживслужбу від перевірок і штрафування, — це відсутність уніфікованої форми акта для проведення перевірки. А за заявами глави Держпродспоживслужби, її розробка почнеться тільки тоді, коли з’являться Правила виробництва органічної продукції. Цей документ знаходиться на узгодженні в КМУ.
Але чекати появи цих правил ми не рекомендуємо. Краще вже зараз зайнятися проблемою маркування на продукції (адже для цього процесу потрібний час). Або ж готуватися до судових розглядів. При цьому вашим головним захисним аргументом може стати п. 1 нашого списку.
4. Біойогурт, біокефір і т. д. (тобто біопродукти). Формально такі продукти підпадають під правила маркування органічної продукції, адже у них в найменуванні теж звучить «біо-». Проте виходячи з діючих ДСТУ*** це означає, що у продукті містяться пробіотики (спеціальні бактерії) в певній кількості, але не те, що це органічний продукт. Хоча ніхто із споживачів не відмовився б від органічних біопродуктів.
*** ДСТУ 2212:2003 «Молочна промисловість. Виробництво молока та кисломолочних продуктів. Терміни та визначення понять», ДСТУ 4343:2004 «Йогурти. Загальні технічні умови».
Сподіваємося, що держоргани прискорять роботу над «органічною» підзаконною нормативно-правовою базою. Адже її відсутність створює проблеми для виробників і реалізаторів органіки.