28.02.2019
Ситуація, яка зазвичай виникає в останні дні реєстрації ПН, обурює до глибини душі. І добре, якщо у разі направлення на реєстрацію накладної квитанція, що запізнилася, сповіщає нас про успішну реєстрацію в ЄРПН. Але буває і так, що в реєстрації відмовляють, або ж квитанція зовсім губиться «у нетрях» шлюзу ДФС.
В одному з недавніх матеріалів можливі ситуації обговорювалися детально, з алгоритмами дій (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 10, с. 16). Проте ми вирішили все ж коротко освітити механізм (не)реалізації процедури реєстрації ПН/РК за п. 201.10 ПКУ.
Нагадаємо: згідно з положеннями цього пункту, якщо протягом операційного дня не направлена квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
При цьому датою і часом подання ПН та/або РК в електронному вигляді у ДФСУ є дата і час, зафіксовані у квитанції.
Усе начебто прозоро. Проте є декілька «але»...
Учитавшись уважно в положення п. 201.10 ПКУ, можна побачити такі важливі моменти.
По-перше,
упор у п. 201.10 ПКУ йде не на дату отримання квитанції платником податків, а на дату її направлення фіскалами
Тобто те, що ви не бачите цього документа в себе, ще не означає, що податківці його не направили.
По-друге, момент надання ПН/РК у ДФСУ — це дата і час, зафіксовані у квитанції.
Це означає, що формальна відсутність останньої свідчить про те, що ПН або РК не направлялися в ДФСУ. А раз податківці ПН не отримують, то, отже, і квитанцію сформувати і направити не можуть. Ось таке замкнуте коло виходить ☹.
По-третє, не зовсім ясно, про яку саме квитанцію йдеться в абзаці дев’ятому п. 201.10 ПКУ. У цій нормі використано лише слово «квитанція», хоча далі по тексту у ПКУ поряд із ним завжди зазначається уточнення: «про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації ПН/РК». До того ж на практиці платник отримує «повідомлення про прийняття звітності», яке фіксує дату і час отримання ПН або РК фіскалами. А вже потім приходить квитанція № 1 (тобто про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації ПН/РК).
Із цього всього доходимо висновку: ПКУ виписано на користь фіскалів. Але не варто зневірятися!
Після закінчення практично місяця* з моменту виникнення «січневих» проблем з ЄРПН** податківці в категорії 101.17 БЗ розмістили свій алгоритм дій платника у разі, коли ПН або РК направлені на реєстрацію, проте квитанція № 1 (про реєстрацію/відмову в реєстрації/зупинення реєстрації ПН/РК) не надходить.
* Роз’яснення з’явилося у БЗ 12.02.2019 р.
** Тут маємо на увазі перебої в роботі ЄРПН 15.01.2019 р.
Отже, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслана квитанція, фіскали пропонують платникові:
1. Через Електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу проглянути дані ЄРПН щодо складених ним або його контрагентами ПН та/або РК.
2. Звернутися до Центру обслуговування платників податків (ЦОП) за своїм місцезнаходженням або на гарячу лінію по телефону 0-800-501-007 (напрям 0) з детальним описом ситуації.
3. Якщо після направлення ПН або РК через 2 години не отримана квитанція, в Електронному кабінеті відсутні дані про реєстрацію й інспектор по телефону підтвердив відсутність надходження документа, то необхідно направити документ повторно на реєстрацію.
Варто зазначити, що в контексті положень про реєстрацію ПН/РК відповідно до п. 201.10 ПКУ цей алгоритм навряд чи допоможе. Адже телефонну розмову з інспектором або в ЦОП до позову не додаси, та і перевіряючому потім не пред’явиш. Тим більше, при проведенні камеральної перевірки.
А якщо не можна гаяти й години і ви направили ПН або РК у «граничну» дату? Так можна з повторною реєстрацією не встигнути! І де гарантія, що повторно направлену ПН/РК не спіткає та ж доля? Та й навіщо її/його взагалі направляти повторно? Питання риторичні.
Невизначеність, що виникає стосовно ПН/РК, погана як для продавця, так і для покупця. Продавцеві загрожують штрафи за нереєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію за ст. 1201 ПКУ, а покупцеві — неможливість включити суми до податкового кредиту.
Користуючись положеннями п. 201.10 ПКУ, достатньо складно обстоювати кредит, не менш складніше відбитися від штрафів. У цьому випадку
залишається сподіватися на «повідомлення про прийняття звітності», яке (судячи із судової практики) податківців не дуже влаштовує
І справ, що дійшли до Верховного Суду, предостатньо. Причому як до функціонування СМКОР, так і після.
Якщо ж не надходить навіть «повідомлення про прийняття звітності», то довести що-небудь, схоже, можна тільки через суд.
Готові до боротьби за ПН/РК та проти штрафів за несвоєчасну їх реєстрацію за допомогою п. 201.10 ПКУ? Тоді пропонуємо вам підготуватися заздалегідь. Отже...
Основне завдання постачальника — підтвердити своєчасне направлення ПН/РК для реєстрації в ЄРПН. Виходячи ж із судової практики, факт неотримання квитанції № 1 платники не доводять (постанова ВС від 17.04.2018 р. у справі № 820/6330/16*).
* Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73596516.
З урахуванням позиції судів, пропонуємо такий алгоритм дій.
1. Вивантажуємо «повідомлення про прийняття звітності».
2. Якщо немає повідомлення з п. 1, то робимо скриншот або іншим чином вивантажуємо інформацію про маніпуляції з ПН/РК (коли сформували, коли направили тощо). Суди часто приймають цей документ як один з доказів направлення ПН/РК у встановлений ПКУ строк.
3. Направляємо запит про доступ до публічної інформації в ДФСУ**. Запитуємо про статус ПН (зареєстрована/не зареєстрована). Цей крок може скоригувати вашу аргументацію в позові.
** Про те, як направити такий запит, див. за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/.
4. Подаємо письмовий інформаційний запит адміністраторові бухПЗ з таким проханням: «просимо підтвердити надання податкової накладної № <...> від <...> до Державної фіскальної служби України (вказати дату та час)». Цей крок пропускаємо, якщо відправляли ПН через Електронний кабінет. Відповідь на такий запит додатково підкріплює аргумент про своєчасне направлення ПН/РК. Особливо за ситуації, коли «повідомлення про прийняття звітності» не прийшло.
Позовні вимоги пропонуємо формулювати так:
«1. Визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкової накладної від <...> № <...> для реєстрації протягом операційного дня (зазначаємо дату).
2. Визнати податкову накладну від <...> № <...> прийнятою та зареєстрованою (зазначаємо дату).
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від <...> № <...> про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від <...> № <...>».
Сподіваємося, що проблема відсутності квитанції вас обійде стороною. А якщо ні, то наша стаття допоможе вийти із цієї скрутної ситуації ☺.