07.01.2019
Відразу скажемо, що ПКУ не встановлює чіткої дати складання «коригувального» РК. Очевидне одне: якщо покупець повернув товар (або постачальник повернув аванс) — отже, правочин не відбувся і, дотримуючись вимог ст. 192 ПКУ, нараховані раніше ПЗ та сформований ПК слід перерахувати. Причому в цій статті ПКУ йдеться тільки про період проведення такого перерахунку, проте п. 21 Порядку № 1307 зазначає, що порядок складання РК аналогічний порядку складання ПН.
Звідси випливає загальне правило: при складанні продавцем «коригувального» РК орієнтуватися потрібно на дату першої події — повернення товару або грошових коштів.
Загалом, податківці з цим погоджуються (див. лист ДФСУ від 31.08.2017 р. № 1768/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Але, водночас наголошують (див. 104.04 БЗ): якщо після повернення товарів сума оплати за них підлягає поверненню покупцеві, то РК слід складати на дату повернення коштів. Тобто тут контролери вимагають спиратися не на першу подію, а на дату завершальної події — на дату повернення грошей. Тож якщо повернення товару або повернення оплати за нього припадають на різні дати, то безпечніше орієнтуватися все-таки на дату останньої з подій.
Крім того, РК — «103» також може використовуватися при виправленні помилки, а саме при анулюванні помилкової ПН. Такий «виправляючий» РК слід складати на дату виявлення помилки.
Згрупуємо в таблиці (на с. 16) основні випадки складання РК — «103» при поверненні товару/передоплати.
Випадки складання РК (причина «103») при поверненні товару/передоплати
| Випадки коригування | Дата коригування | Пояснення | Дії |
| Товар відвантажено — оплати не було. Повертаємо товар | Дата повернення товару* | Перша (вона ж єдина) подія повернення товару | Складаємо «зменшуючий» РК |
| Товар відвантажено та оплачено. Товар постачальникові повертається, оплата покупцеві (!) — ні (відбувається заміна товару або залік у рахунок сплати за іншим договором) | Сторони вже в момент повернення товару повинні вирішити (підписати додаткову угоду), куди надійдуть гроші: у рахунок оплати іншого постачання чи підлягають поверненню покупцеві. Оскільки в нашому випадку оплата не повертається, то вона стає передоплатою за новим постачанням. Тут мають місце дві окремі операції (див. лист ДФСУ від 23.05.2018 р. № 2283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.04): — повернення товару; — отримання авансу в рахунок іншої номенклатури | Складаємо: 1) «зменшуючий» РК; 2) нову ПН на іншу номенклатуру**. Зауважте: фіскали хочуть бачити нову ПН на ту ж дату, що і «зменшуючий» РК (101.04 БЗ). Адже саме повернення товару, а не укладення додаткової угоди, є ПДВ-«коригувальною» подією*** | |
| * Постачальник має право зменшити ПЗ при поверненні товару (або авансу) від неплатника ПДВ. Схоже, податківці не проти (див. 101.15 БЗ). Такий РК реєструє в ЄРПН постачальник. ** При заліку авансу в рахунок іншого постачання нова ПН складається тільки в тому випадку, якщо заліковувана сума буде першою подією (тобто за новим договором ще не було постачання товару). *** Раніше визначальною фіскали називали дату додаткової угоди про переорієнтацію оплати на інший товар (див. лист ДФСУ від 10.05.2016 р. № 10328/6/99-99-15-03-02-15 і «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 92, с. 19). | |||
| Товар відвантажено та оплачено. Повертаємо товар і гроші | Дата повернення грошей* | Якщо перша «коригувальна» подія – повернення грошей, то складаємо РК на дату першої події –‑ повернення грошей. А ось, якщо перша «коригувальна» подія – повернення товару, то, враховуючи позицію фіскалів (див. 104.04 БЗ), продавцеві безпечніше скласти РК на дату завершальної події (повернення грошей)* | Складаємо «зменшуючий» РК |
| * На наш погляд, якщо перша «коригувальна» подія — повернення товару, то вже на дату такого повернення постачальник має право відкоригувати ПЗ. Адже із цієї миті гроші тимчасово «зависли» в екс-постачальника і не можуть вважатися передоплатою за договором постачання. | |||
| Отримано аванс, товар не відвантажувався. Повертаємо аванс | Дата повернення авансу | Перша (вона ж єдина) подія повернення авансу | Складаємо «зменшуючий» РК |
Повне повернення товару/авансу передбачає заповнення РК з коригуванням в один рядок, тобто повністю знімаємо позицію, яка повертається, і новий рядок не додається.
Алгоритм складання РК з кодом причини «103» буде таким. У табличній частині розділу Б «зменшуючого» РК:
— у гр. 1.1 зазначаємо порядковий номер запису;
— у гр. 1.2 — номер рядка ПН, що коригується;
— у гр. 2.1 — причину коригування: «103»;
— у гр. 2.2 зазначаємо порядковий номер групи коригування;
— до гр. 7 і гр. 8 переносимо показники з гр. 6 і гр. 7 рядків ПН, які коригуються, відповідно, (зі знаком «-» у гр. 7 і з урахуванням РК, поданих раніше до такого рядка);
— гр. 9 і гр. 10 залишаються незаповненими;
— до гр. 13 переносять загальний обсяг постачань (без ПДВ), зазначений у гр. 10 ПН, що коригується (зі знаком «-» і з урахуванням РК, поданих раніше до такого рядка);
— у гр. 14 — суму ПДВ до шести знаків після коми, зазначену в гр. 11 ПН, що коригується (у РК до ПН, складених до 01.12.2018 р., цю графу «на мінус» не заповнюємо).
При цьому до граф 3, 4.1 — 4.3, 5, 6, 11 і 12 переносять показники з ПН, що коригується, без змін.
Заповнимо «зменшуючий» РК, виходячи з умовного прикладу.
Приклад. Поставлено 10 пачок паперу для принтера за ціною 60 грн. (без урахування ПДВ) за одиницю і 40 упаковок кулькових ручок за ціною 30 грн. (без урахування ПДВ) за одиницю (у ПН товари мали відповідно порядкові номери «1» і «2»). Покупець повертає обидві позиції повністю.
Тоді РК на повне повернення товару заповнимо так, як показано.