Фінзвітність і прибуткова декларація

Фінзвітність — невід’ємна частина декларації

Разом з річною прибутковою декларацією за 2018 рік усі платники податків зобов’язані подавати річну фінансову звітність (невід’ємна частина декларації — додаток ФЗ) (п. 46.2 ПКУ).

Про подання фінансової звітності необхідно повідомити, поставивши відповідну відмітку у розділі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності».

Попереджаємо: якщо ви не поставите відмітку про подання фінзвітності, податківці вважатимуть прибуткову декларацію неподаною (БЗ 102.25). Пояснюють вони це тим, що згідно з п. 48.3 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до декларації і є її невід’ємною частиною.

Зазначимо: якщо фінзвітність складається за МСФЗ, то примітки до фінансової звітності можуть подаватися у складі фінансових звітів на додаток до них у самостійно обраному вигляді (письмове пояснення, таблиця, графік тощо). При цьому відмітка про подання приміток до фінансової звітності в таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» не проставляється (БЗ 102.23).

Склад фінзвітності

Склад фінансової звітності, яка подається у складі декларації з податку на прибуток, залежить від розміру платника податків.

Так, за підсумками звітного року малі підприємства подають Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м), а мікропідприємства — Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс). Інші підприємства (середні та великі) подають повний комплект фінзвітності, яка включає п’ять форм.

Нагадаємо: форма № 6 (звіт «Інформація за сегментами») є додатком до приміток до річної фінансової звітності (його форма наведена в додатку 1 до П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами»). Незважаючи на те, що такий документ — усього лише додаток до приміток до річної фінзвітності, він є невід’ємною частиною такої фінзвітності. А отже, забувати про нього при поданні річної декларації з податку на прибуток не варто. А кому саме — читайте в спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 7, с. 90.

Зверніть увагу! Разом з річною фінзвітністю:

— середні та великі підприємства зобов’язані подати ще й так званий Звіт про управління (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік);

— а підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес, — Звіт про платежі на користь держави (ст. 1 Закону про бухоблік).

Водночас такі документи не належать до фінзвітності (п. 1 розд. II П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). А тому якщо ви їх не подасте податківцям разом з декларацією, то проблем не повинно виникнути.

Зверніть увагу! Починаючи з 01.01.2018 р. для цілей подання фінзвітності розподіл підприємств на мікро-, малі, середні та великі здійснюється на підставі оновленої ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (лист ДФСУ від 10.10.2018 р. № 4372/6/99-99-14-03-03-15/ІПК).

На сьогодні ця норма поділяє підприємства залежно від:

— середньої кількості працівників;

— чистого (!) доходу від реалізації;

— балансової вартості активів.

Класифікація підприємств відповідно до Закону про бухоблік

При цьому необхідно пам’ятати таке:

— щоб перебувати у відповідній групі підприємств, показники на дату складання річної фінансової звітності за два попередні роки повинні відповідати щонайменше двом з наведених вище критеріїв, які встановлені для конкретної групи;

— новостворені підприємства при визначенні відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності;

— для визначення відповідності критеріям, зазначеним у євро, застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсу НБУ, який установлювався для євро протягом відповідного року.

А ось з квартальною звітністю не все так просто. Звісно, усі квартальники (навіть якщо це мікро- або мале підприємство, але при цьому воно є високодохідником) повинні подавати з квартальною декларацією з податку на прибуток і проміжну фінзвітність (лист Мінфіну від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779).

Водночас з 01.01.2018 р. зі ст. 13 Закону № 996 виключено положення щодо складання проміжної фінзвітності у складі тільки Балансу та Звіту про фінансові результати. Лише для мікро- і малих підприємств ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік збережена скорочена за показниками фінансова звітність (у складі Балансу і Звіту про фінрезультати).

Контролери ж у роз’ясненнях, розміщених у БЗ 102.23.02, пропонують платникам, які складають фінзвітність:

— за П(С)БО — разом з квартальною декларацією з податку на прибуток подавати лише квартальний Баланс і Звіт про фінрезультати. Так діяли й до 01.01.2018 р. Це повністю відповідає сьогодні п. 1 розд. II П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

— за МСФЗ — або повний комплект фінзвітності, або скорочений.

Строки подання фінзвітності

Фінансова звітність може бути подана як в електронній, так і в паперовій формі. При цьому законодавство встановлює різні строки подання фінзвітності податківцям і до органів статистики:

— до статистики — не пізніше 28.02.2019 р. (п. 5 Порядку № 419);

— до податкової — у строки декларації, тобто не пізніше за 01.03.2019 р.

Якщо ви подаєте фінзвітність у паперовому вигляді, то зможете окремо відзвітувати перед органами статистики й окремо перед контролерами, подавши фінансову звітність двічі.

Якщо ви подаєте електронну фінзвітність до органів статистики (у встановлені строки), у такому разі подану вами звітність побачать й органи статистики, і податківці.

Достатньо буде відмітки в самій декларації.