29.07.2019

Атестацію робочих місць слід проводити регулярно!

Коментар до листа Мінсоцполітики від 20.06.2019 р. № 939/0/206-19

висновок документа

Результати атестації застосовуються до затвердження наступної атестації, у тому числі позачергової, але не більше ніж 5 років після затвердження результатів попередньої атестації

Додержання норм законодавства про охорону праці перебуває під пильним контролем Держпраці. Адже навряд чи хтось посперечається з тим, що здоров’я — найбільша і водночас найкрихкіша цінність людини. Саме тому порушення норм у цій сфері можуть призвести до непоправних наслідків, бо підірване здоров’я повернути в колишній стан дуже важко. На щастя, це розуміє законодавець, і тому працівники, зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, мають право на додаткові пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

Крім того, Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII зобов’язує роботодавця організовувати проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Причому проводити таку атестацію потрібно в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на 5 років (п. 4 постанови КМУ від 01.08.92 р. № 442).

А якщо роботодавець не дотримуватиметься цього правила, чи діють тоді її результати на майбутнє, тобто більше 5 років?

На думку авторів листа, що коментується, чинним законодавством це не передбачено. Підтримує позицію Мінсоцполітики й Верховний Суд (див. постанову від 25.04.2018 р. у справі № 804/2806/17).

Як бачимо, загалом зараз склалася думка про те, що результати атестації діють тільки в період, визначений у колективному договорі (але не більше 5 років), і після закінчення цього строку більше не діють.

Що не кажи, але такий висновок зовсім не на користь працівників, адже вони, продовжуючи фактично працювати в шкідливих або важких умовах праці, втрачають право на пільги.

Якщо з дією наперед результатів атестації робочих місць позиція держорганів більш-менш зрозуміла, то з питанням про дію цих результатів за періоди до її проведення не все так просто.

А що з ретроспективою? На перший погляд здається логічним, що оскільки результати атестації діють не більше 5 років, то вони не впливають і на період до проведення атестації.

Але якщо за результатами атестації встановлено, що робоче місце належить до категорії із шкідливими або важкими умовами праці, то можна припустити, що ці ж умови були й до моменту проведення атестації. Тобто робоче місце й раніше характеризувалося шкідливістю та небезпекою праці (якщо умови праці істотно не змінювалися). Виникає запитання: чи може працівник, який працював у таких умовах до проведення атестації, претендувати на пільги?

У листі, що коментується, це запитання розглянуто через призму отримання пенсії за віком на пільгових умовах. Автори листа, пославшись на п. 4.2 Порядку № 383*, натякнули на те, що якщо атестація була проведена вперше та умови роботи не змінювалися, то після проведення атестації весь період попередньої роботи на підприємстві у виробництвах, зазначених у Списках, у шкідливих і важких умовах праці можна зарахувати до стажу, який надає право на таку пенсію.

* Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Мінсоцполітики від 18.11.2005 р. № 383.

Зауважимо: такий висновок Мінсоцполітики зробило з буквального розуміння п. 4.4 Порядку № 383. У ньому зазначено: якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97 р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах до пільгового стажу зараховується увесь період роботи до 21.08.92 р., 5-річний період роботи на цьому підприємстві, що передує даті видання наказу, та період роботи протягом подальших 5 років. Тобто ретроспективна дія результатів атестації все-таки передбачена в законодавстві, і з цим погоджується Мінсоцполітики. Щоправда, це правило прописане тільки для призначення пільгових пенсій.