24.06.2019

НБУ скасував обов’язковий продаж валюти

Постанова Правління НБУ від 18.06.2019 р. № 78

висновок документа

З 20 червня НБУ скасував вимогу про обов’язковий продаж надходжень в інвалюті 1-ї групи Класифікатора і в російських рублях

Обов’язковий продаж надходжень вводився дуже давно як тимчасовий захід. Але, як то кажуть, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Ось так і в цьому разі: тимчасова вимога про продаж валютної виручки затягнулася на роки*.

* Останній норматив обов’язкового продажу, що діяв з 01.03.2019 р., становив 30 % валютних надходжень.

Але ось, нарешті, здійснилось! Постановою, що коментується, НБУ виключив із Положення № 5** розділ III, який установлював чинні донедавна правила обов’язкового продажу інвалюти.

** Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

Постанова набрала чинності з 20 червня. Але за правилами продаж валюти здійснюється виключно наступного робочого дня (!) після дня зарахування надходжень на розподільчий рахунок (п. 29 розд. III Положення № 5). Тому валютні надходження, зараховані на розподільчі рахунки підприємств 19 червня, під обов’язковий продаж уже не потрапляють.

Що зміниться в житті підприємства після скасування обов’язкового продажу інвалюти? Звісно ж, окрім того, що всі кровно зароблені долари та євро залишаться при вас ☺.

Доходи/витрати від продажу валюти. Через відмінності між курсом НБУ на дату продажу (за яким ви обліковуєте валюту на балансі) і комерційним курсом валютного ринку (за яким банк продає валюту) у підприємства виникають доходи/витрати від продажу інвалюти. Якщо зараз продавати валюту не обов’язково, отже, відповідним доходам (зазвичай)/витратам взятися немає звідки. Та й інших витрат, пов’язаних із продажем, стане менше.

Звичайно ж, усі ці доходи/витрати можуть виникнути в майбутньому, якщо ви продаватимете валюту так би мовити в добровільному порядку. Але це вже інша історія.

ЄП-дохід в інвалюті. Вимога про обов’язковий продаж інвалюти додавала певних турбот єдиноподатникам, що одержують валютну виручку. Їм для визначення суми податку досі доводилося складати свій дохід із двох частин. Одна з яких (30 %) — визначалася за сумою гривень, що надійшли на поточний рахунок після обов’язкового продажу валюти (див. лист ДФСУ від 09.04.2019 р. № 1525/6/99-99-12-02-03-15/ІПК). Інша (70 %) — розраховувалася за курсом НБУ на дату зарахування виручки на валютний рахунок. Само собою зрозуміло, після скасування обов’язкового продажу визначення оподатковуваного доходу зведеться до однієї арифметичної дії: потрібно перевести валюту у гривні за курсом НБУ на дату її отримання на поточний рахунок (п. 292.5 ПКУ).

ПЗ з ПДВ при експорті послуг. З аналогічною проблемою стикалися і платники ПДВ, які експортували оподатковувані послуги. При отриманні передоплати у валюті ПДВ-зобов’язання вони визначали на дату надходження коштів із розподільчого рахунку на (101.06 БЗ):

— поточний рахунок у нацвалюті — виходячи з суми коштів, що надійшли від обов’язкового продажу валюти на МВРУ;

— валютний рахунок — виходячи з суми коштів у валюті, перерахованої у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження.

Після скасування обов’язкового продажу морочитися з розподілом бази для нарахування ПДВ-зобов’язань на валютну та гривневу частини вже не доведеться.