07.03.2019
Ні, відкликати подану заяву про застосування спрощенки не вийде. Але давайте про все по порядку.
Підпункт 298.1.4 ПКУ дозволяє переходити на спрощенку тільки в тому випадку, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу, суб’єктом господарювання виконані вимоги з п. 291.4 ПКУ. У тому числі й про граничну суму доходу. Згідно із цим же підпунктом суб’єкт господарювання, що вирішив перейти на спрощенку, повинен подати відповідну заяву не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Як визначити, чи виконано прибутковий критерій за певний період, якщо заява про перехід має бути подана не менше (тобто можливо навіть більше) ніж за 15 днів до його закінчення?
ПКУ цього не пояснює. Немає відповіді на це запитання й у Порядку № 1675.
Податківці ж говорять, що дохід за попередній календарний рік визначається на момент подання заяви з урахуванням запланованої суми доходу за період, який залишився до кінця року (БЗ 107.01). І це цілком логічно, адже визначити фактичну суму поки що неможливо.
Виходить, на дату подання ЄП-заяви платник нічого не порушив. Порушення вимог п.п. 298.1.4 ПКУ ніби як відбувається пізніше — на дату переходу на ЄП.
Що в такій ситуації повинен зробити платник?
Жодного порядку дій для такої ситуації ПКУ не встановлює. Зокрема, можливості відкликати заяву в ньому теж не передбачено. І це підтверджують самі податківці (БЗ 107.01). Виходить, підприємство може тільки скористатися загальним механізмом відмови від спрощенки. І з наступного після реєстрації кварталу залишити ЄП.
Втім, краще за все було б відмовитися від спрощенки в порядку, передбаченому пп. 1, 3 п. 293.8 ПКУ (тобто спробувати подати заяву до 20-го числа місяця, що настає за кварталом, у якому був перевищений дохід). Але якщо до 20-го числа заявити про перехід не встигли (чи податківці такої заяви не прийняли), орієнтуйтеся на порядок із п. 298.2 ПКУ. Тоді подати заяву потрібно не пізніше ніж за 10 днів до початку кварталу, що настає за реєстрацією.
Зверніть увагу: строго формально підстав для обов’язкової розреєстрації (виключний перелік яких наведено в п.п. 298.2.3 ПКУ) у платника немає. Щоправда, податківці, швидше за все, наполягатимуть, що платник у цьому випадку повинен залишити ЄП згідно з пп. 1 або 3 п.п. 298.2.3 ПКУ.
А що взагалі можуть зробити фіскали в описаному випадку?
Згідно з п.п. 3 п. 299.6 ПКУ вони могли просто відмовити в ЄП-реєстрації — якщо на дату прийняття рішення прибутковий критерій був уже порушений та їм це стало звідкись відомо (до речі, якщо ви дізналися про перевищення ще до того, як фіскали вас зареєстрували, повідомте їх про це — вони скористаються зазначеною нормою і відмовлять вам у реєстрації).
Якщо ж фіскали вас зареєстрували, то, дізнавшись про порушення, напевно, спробують розреєструвати заднім числом. Щоправда, скинути вас із ЄП з дати реєстрації у них, швидше за все, не вийде. Механізм розреєстрації, закладений у ПКУ, дозволяє це зробити тільки з кварталу, що настає за періодом порушення (п. 299.11 ПКУ). Тобто один квартал ви на ЄП у будь-якому випадку пробудете.