14.03.2019
Виходячи з положень Закону про валюту, до санкцій належать:
1) пеня за порушення граничних строків розрахунків (постачання товарів) за ЗЕД-контрактами. Про основні моменти застосування пені ви зможете прочитати на с. 9 цього номера;
2) штрафи, встановлені Законом про валюту і КпАП.
Водночас спецсанкції, встановлені Законом про ЗЕД, було скасовано.
Нагадаємо, ст. 37 Закону про ЗЕД передбачала:
1) штраф;
2) індивідуальний режим ліцензування;
3) тимчасове зупинення ЗЕД.
Закон про ЗЕД ми обговоримо трохи пізніше. Спочатку розберемося зі штрафами.
Штрафи згідно із Законом про валюту. Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону про валюту ДФС має право адекватно здійсненому правопорушенню застосовувати до юросіб (крім уповноважених установ) штрафи в розмірі до 100 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Як бачите, штрафи за порушення валютного законодавства застосовуватимуться тільки до юросіб. Фізособи поплатяться адмінштрафами.
Варто зазначити, що склади правопорушень Закон про валюту не встановлює. А конкретний розмір санкцій, по суті, повинні визначати самі податківці.
Проте виходячи з проекту постанови КМУ від 17.01.2019 р.*, підготовленого фіскалами, жодної градації не передбачається, 100 % і крапка ☹. Сподіваємося, що КМУ змінить цей підхід.
* Див. за посиланням: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2019-rik/73138.html.
Строк для застосування санкцій за ч. 4 ст. 14 Закону про валюту — 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення (ч. 2 ст. 15 Закону про валюту).
Наприклад, ви вчинили правопорушення 11.02.2019 р. Порушення виявили 15.02.2022 р. Чи можна притягнути вас до відповідальності? Відповідь: не можна, оскільки після вчинення порушення вже минуло 3 роки.
А якщо порушення виявили 12.03.2019 р.? У такому разі притягнути вас до відповідальності можуть, але тільки до 12.09.2019 р.
Штрафні санкції за КпАП. Закон про валюту вніс корективи до КпАП з приводу валютних санкцій, що застосовуються до фізосіб (у тому числі посадових осіб юросіб та ФОП).
Йдеться про оновлені ст. 162, 1621 КпАП. Їх аналіз наведемо в таблиці нижче.
Штрафні санкції
| Норма КпАП | Порушення | Санкція | Хто складає протоколи (ст. 255 КпАП) | Хто накладає санкції |
| Незаконна скупка, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави | Попередження або штраф у розмірі від 8500 до 17000 грн. з конфіскацією валютних цінностей | Уповноважені представники органів внутрішніх справ (Нацполіції) | Суди (ст. 221 КпАП) | |
| Порушення порядку здійснення валютних операцій | Штраф від 17000 до 51000 грн. | Уповноважені представники органів ДФС | Суди (ст. 221 КпАП) | |
| Порушення вимог валютного законодавства (для посадових осіб уповноважених установ*) | Штраф від 51000 до 68000 грн. | Складають протоколи і накладають штрафні санкції НБУ та його територіальні управління (ст. 2343 КпАП) | ||
| * Під уповноваженими установами розуміють банки, небанківські фінустанови та операторів поштового зв’язку, що отримали ліцензію НБУ відповідно до Закону про валюту (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону про валюту). | ||||
Зверніть увагу: ст. 1621 КпАП у попередній редакції вимагала наявності умислу для застосування санкцій за ухилення від повернення інвалютної виручки. Тепер же ця стаття не змушує фіскалів доводити такий умисел.
Що стосується строків притягнення до відповідальності за КпАП. Вони встановлені в ст. 38 КпАП та залежать від того, триваюче це правопорушення чи разове. Також важливо те, хто накладає санкції: суд чи інший держорган. Пробіжимося деякими зазначеними вище статтями.
Стаття 162 КпАП — разове правопорушення. Строк давності — 3 місяці з моменту вчинення правопорушення.
Стаття 1621 КпАП — залежно від конкретної протиправної дії (бездіяльності). Переважно йтиметься про разові правопорушення. Наприклад:
— порушення строків проведення розрахунків за ЗЕД-контрактом — разове. Строк давності — 3 місяці з моменту вчинення правопорушення;
— надання позики нерезидентові в гривні (п. 14 Положення № 5) — разове. Строк давності — 3 місяці з моменту вчинення правопорушення.
Як ми вже зазначали, ст. 37 Закону про ЗЕД була скасована Законом про валюту.
Але що відбувається з індивідуальним ліцензуванням і зупиненням ЗЕД, які були застосовані до набрання чинності Законом про валюту? Чи скасовуються вони автоматично? Відповідь на це запитання знаходимо в листі Мінекономрозвитку від 04.02.2019 р. № 4102-17/4808-05.
Зокрема, держорган вважає, що санкції, застосовані до 07.02.2019 р. (набрання чинності Законом про валюту), продовжують діяти.
Мінекономрозвитку аргументують свою позицію рішенням КСУ від 09.02.99 р. № 1-рп/99, у якому тлумачиться застосування ст. 58 Конституції України (зворотна дія закону в часі). КСУ в цьому рішенні дійшов висновку, що: (1) стаття 58 Конституції стосується тільки фізосіб; (2) до юросіб цей принцип застосовувати можна, але про це має бути прямо передбачено в нормативно-правовому акті.
Оскільки Закон про валюту не передбачає жодних перехідних положень щодо санкцій за ст. 37 Закону про ЗЕД, то вони продовжують діяти.
Зверніть увагу на ще одну деталь. У листі йдеться про ситуації, коли до набрання чинності Законом про валюту вже були застосовані санкції і порушення не усунено.
А якщо порушення мало місце, але санкцію не застосували? Чи можуть її застосувати зараз, після 7 лютого? На наш погляд, не можуть, адже цієї санкції тепер уже немає.
Тут можна звернутися до листа ВАСУ від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11. Тлумачачи ту ж ст. 58 Конституції, ВАСУ зазначає, що «заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до фізособи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке діє на момент виявлення і застосування відповідних санкцій». Тому якщо спецсанкцію зі ст. 37 Закону про ЗЕД не застосували до 7 лютого, то після цієї дати її застосувати не повинні.
Ось і всі «валютно-штрафні» основи. Сподіваємося, що ці знання вам на практиці не знадобляться ☺.