Строки розрахунків за експорт-імпорт: новий нагляд Наш оглядовий матеріал, що стосується «валютної революції», яка стартувала з 7 лютого цього року, був опублікований у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 6, с. 18. Сподіваємося, дорогий читачу, ви вже встигли «по верхах» ознайомитися з основними нововведеннями. У цьому, тематичному, номері ми, як і обіцяли, поговоримо ґрунтовніше на низку конкретних валютних тем. А розпочнемо з банківського нагляду за експортно-імпортними операціями, оскільки питання такого нагляду цікаві багатьом нашим читачам-«ЗЕДівцям».
Пеня в ЗЕД по-новому? З попередніх статей ви вже дізналися, що стосовно більшості експортно-імпортних операцій обмеження за строками розрахунків усе ж залишилися. А на кожен строк знайдеться і відповідальність. Тому в цій статті розберемося з нормами про ЗЕД-пеню в новому нормативно-правовому оточенні. Як розраховувати, нараховувати і сплачувати пеню? Що змінилося, а що залишилося незмінним.
Незначна сума («150 тисяч») і дроблення операції Однією з новинок валютного нагляду стало «відсівання» експортних/імпортних операцій (чи «останків» таких операцій), що не перевищують так звану незначну суму. Про те, що це за сума та які у зв’язку з її появою тепер у суб’єктів господарювання є преференції, у цій публікації й поговоримо.
Розрахункові обмеження У цьому матеріалі поговоримо про ряд обмежень у валютних розрахунках і платежах: як про нововведені НБУ (і законодавцями) в цьому році, так і про ті, що збереглися після «валютної революції». Тема — дуже велика за обсягом, тому матеріал не претендує на всеосяжність — обговоримо тільки найважливіше (не зачепимо й обмеження в розрахунках з експорту-імпорту — про них див. в окремій статті на с. 3).
Купівля-продаж валюти: правила — нові, облік — старий Будь-яке підприємство, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність, стикається з купівлею-продажем іноземної валюти. Давайте поглянемо, яким правилам повинні підпорядковуватися операції купівлі-продажу валюти сьогодні. Ну і, звісно, не обійдемо увагою й найважливішу — облікову — сторону здійснення таких операцій.
Купівля ТМЦ за готівкову валюту: чи всі заборони чинні? Основна стаття використання готівкової інвалюти — фінансування витрат на відрядження за кордон. Але чи може працівник, перебуваючи у відрядженні, придбавати для підприємства товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) за готівкову валюту або з використанням корпоративної платіжної картки? Що робити, якщо ваш співробітник за кордоном придбав ТМЦ від імені підприємства і розплатився готівкою? Давайте розбиратися разом.
Закордонні рахунки резидентів «Валютна революція» розширила можливості резидентів щодо відкриття й використання ними рахунків в іноземних банках. На цю тему коротенько й поспілкуємося.
Як банки виявляють сумнівні валютні операції? Хто тільки не спостерігає за госпсуб’єктами... Причому найбільш пильна увага дістається валютним операціям, у прозорості та чесності яких банк сумнівається. Як же функціонує процедура виявлення таких операцій? Які повноваження в банків? Чого чекати від нової нормативки? На ці запитання ми надамо відповіді в нашій статті.
Валютна лібералізація: фізособам Валютні послаблення торкнулися не лише суб’єктів господарювання. Дещо перепало й фізичним особам. У цій статті розберемося з тим, які саме переваги ми з вами отримали.
Валютні штрафні санкції Нові правила проведення валютних операцій спровокували коригування у сфері відповідальності. Цю статтю ми вирішили присвятити тому, що ж тут змінилося. Також обговоримо «перехідні» валютні правопорушення.