28.03.2019

Алгоритм виправлення бухгалтерських помилок

Як відомо, бухгалтерські помилки можуть бути двох типів. Вони поділяються залежно від року їх здійснення щодо моменту виявлення. Назвемо бухпомилки торішніми і поточними. У свою чергу, торішні помилки підрозділяють на два підтипи залежно від їх впливу на фінрезультат. Причому для кожного підтипу бухгалтерської помилки передбачено свій порядок виправлення. Зараз коротко опишемо механізм виправлення для кожного підтипу помилок окремо.

Виправляємо помилку поточного року

Відразу скажемо: повідомляти користувачів фінзвітності про виправлення помилок поточного періоду, допущених та виявлених в одному й тому ж звітному році, і повторно подавати вже нову (правильну) фінзвітність* у цьому випадку не вимагається.

* До речі, навіть підприємствам, які звітують з прибутку поквартально, повторно подавати підправлену фінзвітність (за помилковий період) до декларацій, що виправляють внутрішньорічні помилки, не потрібно (див. БЗ 102.23.02). Детально про це див. на с. 21.

Виправлення поточної помилки стосується тільки коригувань первинних облікових документів і регістрів бухобліку

Розглянемо виправлення поточної помилки окремо залежно від того, у якому проміжку часу вона виявлена: до закриття місяця чи після.

Помилка виявлена до закриття місяця (тобто справа до Головної книги не дійшла). Тут усе елементарно. Використовуємо коректурний спосіб. Для цього неправильний текст та/або цифри закреслюють однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Потім над закресленим записом надписують правильний текст та/або цифри. Усі виправлення супроводжують написом «виправлено» і підтверджують підписами осіб, які підписали регістр, із зазначенням дати виправлення помилки (п. 9 Методрекомендацій № 356).

Утім, якщо облік ведеться в електронній формі (а так практично в кожного підприємства), то зазвичай таке виправлення помилки супроводжується звичайним передрукуванням відповідного бухгалтерського документа або регістра.

Зверніть увагу: це єдиний метод виправлення, при якому вам не доведеться складати бухгалтерську довідку.

Помилка виявлена після закриття місяця (помилка потрапила до підсумкових показників Головної книги). Виправляємо помилку, застосовуючи методи: «червоне сторно» або додаткових бухгалтерських записів.

Метод «червоне сторно» застосовують у випадках, коли в облікових регістрах зазначена неправильна кореспонденція рахунків або завищена сума операції.

Спосіб додаткових бухгалтерських записів застосовують, коли кореспонденція рахунків не порушена, а лише занижена сума операції, або операція помилково не була відображена в обліку. У цьому випадку виправлення здійснюють шляхом складання додаткових записів.

Наприклад, при надходженні степлерів їх помилково оприбуткували як товар, тобто на рахунок 28 «Товари», замість рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Придбані степлери значаться на балансі. У цьому випадку робимо два записи: (1) прибираємо (анулюємо) неправильний запис методом «червоне сторно»: Дт 281 — Кт 631 і (2) відображаємо правильну проводку: Дт 22 — Кт 631.

І не забудьте (!) скласти бухгалтерську довідку. У ній наводимо зміст помилки, суму та кореспонденцію рахунків бухобліку, за допомогою якої вносимо зміни.

При цьому бухдовідку складають датою, якою ви відобразите виправлення у своєму обліку

Так, якщо виявили, що неправильно відобразили господарську операцію поточного періоду після закриття місяця, але до закінчення звітного року, то виправлення в обліку фіксують записами за відповідними рахунками бухгалтерського обліку в тому місяці звітного періоду, у якому виявили неточність.

Якщо помилку виявлено після завершення року, але до затвердження (надання) річної фінансової звітності за цей період — відображаємо виправляючий запис останнім числом грудня минулого року (п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1).

Виправляємо торішню помилку

При виправленні торішньої помилки передусім необхідно визначити, чи вплинула виявлена помилка на фінрезультат. Розглянемо обидва варіанти окремо.

Помилка вплинула на фінрезультат. Наведемо нижче приклад.

Приклад 1. Підприємство в березні 2019 року виявило, що за IV квартал 2018 року через збій комп’ютерної програми курсова різниця (КР) на суму заборгованості перед постачальником-нерезидентом була розрахована в більшому розмірі. Витрати за КР нараховані в сумі 7000 грн. (Дт 945 — Кт 632), а має бути 5000 грн. Тобто в IV кварталі 2018 року завищено витрати в сумі 2000 грн. (7000 - 5000). А отже, слід було зробити проводки: Дт 945 — Кт 632, Дт 791 — Кт 945, Дт 441 — Кт 791 менше на суму 2000 грн. Виходить фактично на 2000 грн. занижено фінрезультат за 2018 рік. Відповідно, податок на прибуток за попередній рік потрібно було відобразити в обліку проводками: Дт 98 — Кт 641 і Дт 791 — Кт 98 більше на суму 360 грн. (2000 грн. х 18 %* : 100 %).

* Ставка податку на прибуток.

Таким чином, ця помилка вплинула на нерозподілений прибуток. Щоб виправити положення, достатньо зробити два коригучі записи:

(1) Дт 632 — Кт 441 — на суму 2000 грн. і

(2) Дт 441 — Кт 641 — на суму 360 грн.

Далі порядок дій буде таким.

Крок 1. У місяці виявлення помилки оформляємо «виправну» бухгалтерську довідку та заносимо дані з неї до регістрів бухгалтерського обліку і до Головної книги (п. 4.3 Положення № 88 і п. 9 Методрекомендацій № 356). Дані бухгалтерської довідки потраплять до підсумкових сум регістрів бухгалтерського обліку і до Головної книги за березень 2019 року.

Крок 2. Складаємо нову фінзвітність за помилковий рік (п. 5 П(С)БО 6). Причому робимо це так, ніби помилки не було. Подаємо виправлений варіант фінансової звітності зацікавленим користувачам (ст. 14 Закону про бухоблік і п. 2 Порядку № 419). До таких користувачів належать, зокрема, податкові органи й органи держстатистики. Майте на увазі:

якщо помилка зачепила фінансовий результат, то зазвичай вона здійснює вплив і на об’єкт оподаткування податком на прибуток

Тому, уточнюючи податковий облік за минулі роки, доведеться подати виправлену фінзвітність до податкового органу. Адже фінзвітність є невід’ємною частиною декларації з податку на прибуток, тобто її додатком** (п. 46.2 ПКУ).

** Детально про випадки обов’язкового подання виправленої фінзвітності до контролюючих органів див. на с. 21.

Крок 3. Відображаємо правильні показники в поточній фінзвітності. Зокрема, зазначаємо правильні дані відповідних показників:

а) графи 3 «На початок звітного періоду» форми № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» за перший квартал і далі до кінця поточного року рядки:

— 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» і 1495 «Усього за розділом I» збільшуємо на 1640 грн. (2000 - 360);

— 1615 «Поточна кредиторська заборгованість за: товари, роботи, послуги» зменшуємо на 2000 грн.;

— 1620 «Поточна кредиторська заборгованість за: розрахунками з бюджетом» (і ряд. 1621 «у тому числі з податку на прибуток») збільшуємо на 360 грн.;

— 1695 «Усього за розділом ІІІ» зменшуємо на 1640 грн.

Рядок 1900 «Баланс» при цьому не змінюється;

б) графи 4 «За аналогічний період попереднього року» форми № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)», тобто показники рядків:

— 2180 «Інші операційні витрати» зменшуємо на 2000 грн.;

— 2190 «Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток» збільшуємо на 2000 грн.;

— 2290 «Фінансовий результат до оподаткування: прибуток» збільшуємо на 2000 грн.;

— 2300 «Витрати (дохід) з податку на прибуток» збільшуємо на 360 грн.;

— 2350 «Чистий фінансовий результат: прибуток» збільшуємо на 1640 грн.;

— 2465 «Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460)» збільшуємо на 1640 грн.

Також слід відкоригувати відповідні рядки графи 5 «За аналогічний період попереднього року: надходження» форми № 3-н «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)» і графи 7 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» форми № 4 «Звіт про власний капітал».

Крок 4. Додатково за результатами поточного року до форми № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» подаємо письмові пояснення про (п. 20 П(С)БО 6):

— зміст і суму помилки;

— статті фінзвітності минулих періодів, перераховані з метою повторного надання порівнянної інформації;

— факт або недоцільність повторного оприлюднення виправленої фінзвітності.

Якщо підприємство є мікро- або малим, то відповідні коригування вносять до форм № 1-мс і № 2-мс або № 1-м і № 2-м.

Помилка НЕ вплинула на фінрезультат. Якщо допущені помилки не вплинули на нерозподілений прибуток (непокритий збиток) і, відповідно, рахунок 44 не задіяний, то

коригувати слід сальдо на початок року тільки за тими статтями активу і пасиву Балансу, яких ці помилки торкнулися

Наведемо приклад.

Приклад 2. Підприємство в березні 2019 року виявило, що в листопаді 2018 року помилково віднесло до готової продукції (рахунок 26) вартість придбаних МНМА (субрахунок 153) у сумі 13000 грн. без ПДВ. На початок 2019 року цей актив продовжував значитися на балансі і в експлуатацію не вводився.

Очевидно, що така помилка ніяк не позначиться на фінансовому результаті. Проте вона викривила дані статей Балансу (форма № 1) за 2018 рік щодо необоротних і оборотних активів, тому її потрібно виправити. Послідовність дій буде такою.

Крок 1. Спочатку складаємо бухгалтерську довідку. У ній зазначаємо зміст помилки, її причину, суму та кореспонденцію рахунків, якою виправляємо помилку. У цьому випадку робимо проводку: Дт 153 — Кт 26 — 13000 грн.

Крок 2. Услід складаємо нову (правильну!) фінзвітність так, ніби помилки не було. Тобто в усіх статтях, на які вплинула помилка, зазначаємо правильні дані. Оскільки така помилка фінансового результату не торкнулася, то вона навряд чи буде цікавою користувачам.

Крок 3. Відображаємо правильні показники в поточній фінзвітності. Це стосується всіх статей, на які вплинула помилка. Зокрема, коригуємо показники рядків за графою 3 «На початок звітного періоду» форми № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» за перший квартал 2019 року.

Крок 4. Зазначаємо в примітках до фінзвітності: зміст і суму помилки, статті фінзвітності минулих періодів, перераховані з метою повторного надання порівнянної інформації, факт або недоцільність повторного оприлюднення виправленої фінзвітності.

Пам’ятайте (!): якщо торішня помилка не вплинула на фінрезультат, але призвела до викривлення річного доходу підприємства (особливо в частині визначення 20 млн порога), то виправлену фінзвітність потрібно подавати податківцям разом з уточнюючою декларацією.

висновки

  • Виправлення поточної помилки, виявленої до закриття місяця, — це єдиний випадок, при якому не буде потрібно складати бухгалтерську довідку.
  • Зазвичай виправлену фінзвітність доведеться подавати в податковий орган при виправленні торішніх помилок, якщо вони вплинули на фінрезультат та/або призвели до викривлення розміру річного доходу.