27.05.2019
** При цьому держкомсектор залишимо за межами сьогоднішньої статті.
Насамперед це госпсуб’єкти, які працюють у сфері торгівлі і обслуговування споживачів, транспорту, реклами… Проте, є норми, які можуть торкнутися практично усіх (див. таблицю).
Застосування мови в різних сферах
| Сфера | Що говорить Закон | Примітка |
| Обслуговування споживачів* (ст. 30) | Мова обслуговування споживачів в Україні — українська. Підприємства, установи та організації, ФОП, інші госпсуб’єкти, які обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування і надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською мовою. Інформація може дублюватися на інших мовах. Виняток — на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін. Суб’єкт електронної комерції, зареєстрований в Україні, під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення надає всю інформацію (у тому числі щодо предмета електронного договору) українською мовою. Виробники (виконавці, продавці) в Україні всіх форм власності надають споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги українською мовою. Така інформація доводиться до відома споживача в порядку, у спосіб та в обсязі, що визначені Законом України «Про захист прав споживачів», і може дублюватися будь-якою іншою мовою (але інформація українською не може бути менше обов’язкового обсягу) | Набирає чинності з 16.01.2021 р.! В інформації про товари, роботи, послуги допускається використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням букв латинського та/або грецького алфавітів |
| * Термін «споживач» визначений у ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ. Це «фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для власних потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника». | ||
| Трудові відносинии (ст. 20) | Ніхто не може бути примушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором іншу мову, ніж державну (крім випадків обслуговування споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства, або створення текстів та документів для таких осіб) | Про випадки примусів можна поскаржитися Уповноваженому або його представникам (див. про них нижче) |
| Комп’ютерні програми і веб-сайти (ст. 27) | Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати інтерфейс українською та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Євросоюзу*. Веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах органів держвлади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій держ- і комунальної форм власності, ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, подаються українською мовою. Разом з укрверсією веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах можуть існувати версії іншими мовами. Версія такого сайту українською мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням | Норма про веб-сайти і веб-сторінки (ч. 6 ст. 27) розпочне застосовуватися з 16.07.2022 р. |
| * Зауважимо, що російська мова до них не входить. | ||
| Транспорт (ст. 36) | Мовою обслуговування пасажирів на транспорті є українська. На прохання пасажира його індивідуальне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін. Назви аеропортів, портів, станцій, зупинок, назви транспортних засобів подаються державною мовою за правилами українського правопису | |
| Реклама (ст. 32) | Мова реклами (у тому числі на телебаченні та радіо) — українська. У ЗМІ, що видаються на мові країн Євросоюзу, допускається реклама на мові цього ЗМІ | Набирає чинності з 16.01.2020 р. |
| Інформація для загального ознайомлення (ст. 28) | Оголошення, покажчики, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, яка використовується або може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги, певних госпсуб’єктів, посадових, службових осіб підприємств або органів державної влади, органів місцевого самоврядування, подається українською мовою (якщо інше не встановлено законом). Це не стосується інформації, що розміщується через мережу Інтернет (крім випадків, визначених цим Законом) | Включаючи ті, що містять публічну пропозицію укласти договір |
| Друковані ЗМІ (ст. 25) | Друковані ЗМІ в Україні видаються державною мовою. Вони можуть видаватися іншими мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання українською | Набирає чинності для загальнодержавних і регіональних ЗМІ— через 30 місяців, для місцевих— через 60 місяців від 16.07.2019 р. |
| Книговидання і книгорозповсюдження (ст. 26) | Видавець, внесений до Держреєстру, зобов’язаний видавати українською не менше 50 % усіх виданих ним упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань. Частка книжкових видань українською мовою в загальній кількості, наявних у продажу в кожній книгарні, іншому подібному закладі повинна складати не менше 50 % | Набирає чинності з 16.07.2021 р. |
| Освіта (ст. 21) | Мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська мова | Ч. 3 ст. 21 (здача тестів про здобуття середньої освіти та вступних випробувань українською мовою) набирає чинності лише з 2030 року! |
| Наука (ст. 22) | Мовою науки є українська мова. Наукові видання публікуються українською, англійською та іншими офіційними мовами Євросоюзу. Мовою публічних наукових заходів (наукових конференцій, симпозіумів, семінарів, наукових шкіл тощо) може бути українська та/або англійська мова | Ч. 2 — 6 ст. 22 набирають чинності з 16.07.2020 р. |
| Культура (ст. 23) | Мовою проведення культурних, розважальних і видовищних заходів є українська*. Оголошення, афіші тощо та вхідні квитки виготовляються українською мовою (але допускається паралельно використання іншої мови). Мовою музейної справи, художніх виставок, розповсюдження та демонстрування фільмів в Україні (плюс кіноафіш і кіноквитків), туристичного і екскурсійного обслуговування** є українська мова | Набирає чинності з 16.07.2021 р. |
| * Не поширюється на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм. ** Обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою. | ||
| Публічні заходи (ст. 29) | У разі застосування під час публічного заходу (зборів, конференції, мітингу, виставки, навчальних курсів, семінару, тренінгу, дискусії, форуму тощо) іншої мови, ніж українська, його організатор зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад на державну мову, якщо цього вимагає хоча б один учасник публічного заходу | Стосується лише заходів, що проводяться держорганами або держструктурами! |
Відзначимо ще кілька важливих моментів.
У сфері документообігу: листування з органами влади, держкомустановами — українською мовою*. А з бухпервинкою все залишається як і раніше.
У сфері звітності: подання статистичної інформації, податкової та іншій звітності до органів державної влади або органів місцевого самоврядування, — українською мовою*.
* Стаття 37 набирає чинності з 16.07.2020 р.
У сфері комунікацій і поштового зв’язку: адреси відправника та одержувача поштових відправлень та повідомлень, що пересилаються в межах України, подаються українською мовою. А ось торгові марки (знаки для товарів і послуг) використовуються в тому вигляді, в якому їм надана правова охорона.
Зауважимо, ми ще не охопили цілу низку сфер, про які за потреби ви прочитаєте в Законі про мову самі.
«Мовним» контролем і штрафуванням порушників норм Закону про мову займатимуться так званий Уповноважений із захисту державної мови* (далі — Уповноважений) і його представники на місцях (див. ст. 49).
* Для цілей захисту мови йому надано право притягати представників Нацполіції, органів із захисту прав споживачів, інших органів влади…
Штрафи передбачені: в ст. 57 Закону про мову і в КУпАП.
Штрафи із ст. 57 стосуються лише порушень норм ст. 30 (тобто у сфері обслуговування споживачів)! Тут відзначимо, що
ст. 57 набере чинності лише через шість місяців з дня призначення Уповноваженого (див. п. 1 розд. ІХ Закону про мову)
Тож навіть якщо КМУ призначить Уповноваженого незабаром після набуття Законом про мову чинності (хоча з урахуванням передбачених процедур з відбору кандидатів таке дуже малоймовірно), то раніше 2020 року ст. 57 Закону про мову з її штрафними нормами все одно не запрацює. Та й санкції, що в ній передбачені, раніше 2021 року (поки не набере чинності ст. 30) застосовувати не зможуть!
Що ж передбачено в цій статті? При виявленні порушень ст. 30 Закону про мову Уповноважений або його представник складає акт за результатами контролю застосування держмови, в якому виносить такому суб’єктові попередження і вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складання акта.
У разі повторного протягом року порушення вимог ст. 30 Уповноваженим або його представником складається протокол. Протокол розглядається Уповноваженим**, він за ним може прийняти постанову і за повторне протягом року порушення винний госпсуб’єкт може отримати штраф в розмірі від 5100 до 6800 грн.
** У присутності представника госпсуб’єкта!
А ось штрафи за порушення вимог Закону про мову, передбачені в нових ст. 18852 і 18853 КУпАП, запрацюють тільки через 3 роки (див. п. 1 розд. ІХ Закону про мову), тобто починаючи з 16.07.2022 р. Ці штрафи застосовуватиме Уповноважений, точніше, він повинен приймати постанови за протоколами про адмінправопорушення. А самі протоколи складатимуть представники Уповноваженого. Враховуючи те, що такий Уповноважений на усю Україну — один, то через три роки ці адмінштрафи навряд чи застосовуватимуться масово. Адже в нього буде безліч інших важливих справ, і скільки він встигне розглянути в перервах між ними адмінпротоколів?..
Тож штраф за порушення «споживчої» ст. 30 може почати застосовуватися на півтора роки раніше, ніж нові штрафи за КУпАП — але не раніше 16.07.2021 р.
Чи варто якось підготуватися? Згадані санкції доки далекі, але норми Закону про мову краще виконувати, адже не виключено, що креативні перевіряючі спробують вас «прищучити», залучаючи для цього норми інших спеціальних законів.
Та й все-таки Закон вже оприлюднений і готується набрати чинності. Щоправда, не всі норми одразу, тому відстежуйте, коли запрацюють саме ваші норми, і намагайтеся їх виконувати. Можливо, багатьом госпсуб’єктам варто запланувати і провести певні підготовчі заходи, щоб після 18 (чи більше) місяців не нарватися на санкції за порушення Закону про мову.
Що це за заходи, кожен визначиться сам, виходячи з особливостей своєї діяльності (можливо, доведеться певну частину персоналу підучити українській мові, перекласти українською мовою якусь інформацію про товари/роботи/послуги, українізувати інтернет-магазини, переоформити якісь буклети тощо).
Ну, а що нас чекає на мовному терені далі — поживемо-побачимо….