Прощення боргу до закінчення строку позовної давності

Почнемо з першого запитання. Відповідь на нього залежить від суми прощеного (анульованого) боргу.

Так, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році — 1043,25 грн.), не включається до загального оподатковуваного доходу платника податку на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ.

Також така неоподатковувана ПДФО основна сума боргу не увійде до бази оподаткування військовим збором. Підстава — пп. 1.2 та 1.7 п.п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Разом з тим кредитор — податковий агент зобов’язаний відобразити неоподатковувану основну суму прощеного боргу у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Ознака доходу для відображення в розд. І форми — «189».

Якщо основна суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році — 1043,25 грн.), то вся така сума (а не тільки сума перевищення) оподатковується ПДФО як дохід у вигляді додаткового блага (див. п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Важливо! Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку — боржника про анулювання (прощення) боргу одним із таких способів:

— надіслати рекомендований лист з повідомленням про вручення за адресою фактичного проживання боржника або адресою його реєстрації, зазначеною в договорі. При цьому достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника в цьому випадку може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у тому числі розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв’язку, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку, а у разі відправлення згрупованих поштових відправлень — розрахунковий документ і копія списку відправлень (див. Узагальнюючу податкову консультацію щодо належного повідомлення боржника — фізичної особи про анулювання (прощення) боргу, затверджену наказом Мінфіну від 03.04.2018 р. № 400);

— укласти відповідний договір. У цьому випадку достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу буде особистий підпис боржника на цьому договорі;

— надати повідомлення боржникові особисто під підпис. У такій ситуації достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу є наявність особистого підпису боржника на повідомленні, складеному в довільній формі із зазначенням суми анульованого (прощеного) боргу.

Боржник самостійно сплачує податок із таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, зазначеному вище, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Важливо! Оподатковувану згідно з п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ основну суму прощеного (анульованого) боргу кредитор — податковий агент повинен відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Ознака доходу — «126».