10.10.2019
Вичерпний список користувачів НП(С)БО 25 перелічений у п. 2 розд. I стандарту. Його норми застосовують: мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, представництва іноземних суб’єктів госпдіяльності, підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат згідно з податковим законодавством. Єдині, хто із цього списку випадає зі сфери дії НП(С)БО 25, — підприємства, які згідно із законодавством (чи за власним рішенням) складають фінзвітність за МСФЗ.
НП(С)БО 25, як і раніше, передбачає можливість надання двох комплектів скороченої фінзвітності (див. таблицю нижче).
Хто складає скорочену фінзвітність
| Найменування форми звітності | Хто складає | |
| Фінансова звітність малого підприємства | Форми № 1-м і № 2-м | — малі підприємства, визнані такими згідно із Законом про бухоблік (окрім єдиноподатників групи 3); — представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності |
| Фінансова звітність мікропідприємства | Форми № 1-мс і № 2-мс | — мікропідприємства, визнані такими згідно із Законом про бухоблік; — підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат згідно з податковим законодавством (підприємства-єдиноподатники групи 3); — непідприємницькі товариства |
| Зверніть увагу (!): НП(С)БО 25 не надає права вибору між формами звітності «м» і «мс». Тому, наприклад, мале підприємство не може звітувати, подаючи Фінансову звітність мікропідприємства, а мікропідприємство, відповідно, не може здавати форми № 1-м і № 2-м. Про відповідальність за «підміну» форм читайте "Якщо заплуталися у двох соснах формах: нагадуємо про відповідальність" цього номера. | ||
Зверніть увагу! Останні зміни до НП(С)БО 25 нарешті внесли ясність у питання застосування скорочених форм звітності неприбутковими організаціями (або в термінах ст. 85 ЦКУ — непідприємницькими товариствами). Справа в тому, що ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік і раніше дозволяла неприбутківцям складати скорочену за показниками фінансову звітність у складі всього лише двох форм: Балансу і Звіту про фінрезультати. А ось НП(С)БО 25 про можливість його застосування неприбутківцями умовчувало. У результаті на практиці до питання складання фінзвітності неприбутковими організаціями (НПО) підходили «творчо». Наприклад, податківці говорили про подання скороченої фінзвітності лише тими НПО, які відповідають критеріям «малих» і «мікро-» (див. БЗ 102.23.02)*. А ось органи статистики, зазвичай, не заперечували проти подання НПО скорочених форм фінзвітності, передбачених НП(С)БО 25 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 8, с. 15). На сьогодні, повторимося, цю неоднозначність усунено. НП(С)БО 25 чітко і ясно вказує на те, що неприбуткові організації звітують шляхом подання Фінансової звітності мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс).
* На сьогодні ця консультація втратила свою актуальність і розміщена в категорії «Не діючі».
Ну і ще один цікавий момент. Усі підприємства, на які поширюється дія НП(С)БО 25, можуть самостійно обирати, за якою формою (повною чи скороченою) їм звітувати. Тобто за бажання будь-який з «малюків» може подати замість форм № 1-м (1-мс) і № 2-м (2-мс) повноформатний Баланс (Звіт про фінансовий стан) і Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)*. Принаймні так говорить оновлений п. 2 розд. II НП(С)БО 1. Щоправда, ні Закон про бухоблік, ні Порядок № 419 такого права вибору не надає. А абзац шістнадцятий п. 2 Порядку № 419, навпаки, зобов’язує тих, хто звітує за формами № 1-мс, № 2-мс, подавати скорочену за показниками річну фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінрезультати. Тому із цього приводу хотілося б отримати додаткові роз’яснення Мінфіну (див. також с. 31).
* Річну звітність у складі Балансу (Звіту про фінансовий стан) (форма № 1), Звіту про фінрезультати (Звіту про сукупний дохід) (форма. № 2), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3), Звіту про власний капітал (форма № 4) і Приміток до річної фінзвітності (форма № 5).
Але якщо раптом ви зупинилися на повноформатній звітності, врахуйте два пов’язані із цим нюанси:
1. Подання повної звітності передбачає подання не лише річної, але й проміжної звітності. Для малих підприємств це проблема так собі: віднедавна вони і так перейшли до категорії квартальників. Із мікропідприємствами — складніше. З одного боку, чи захочуть органи статистики бачити квартальну фінзвітність мікропідприємств, ще під великим питанням. З іншого боку, ніхто не скасовував відповідальності за неподання фінзвітності. Тому мікропідприємствам, які зробили вибір на користь повноформатної фінансової звітності, бажано з’ясувати, чи потрібно їм звітувати за 9 місяців 2019 року, в місцевих органах статистики (якщо, звичайно, ми не дочекаємося роз’яснень Мінфіну із цього приводу).
2. Підприємствам, які мають право на подання Фінансової звітності мікропідприємства (а це самі мікропідприємства, єдиноподатники групи 3 і НПО), п. 7 розд. I НП(С)БО 25 надає ще ряд преференцій. Вони можуть:
(а) обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності і переоцінки до справедливої вартості;
(б) не створювати забезпечення майбутніх витрат і платежів (на оплату майбутніх відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнають відповідні витрати в періоді їх фактичного здійснення;
(в) поточну дебіторську заборгованість включати в підсумок балансу за її фактичною сумою (простіше кажучи, не створюють резерву сумнівних боргів).
Якщо мікропідприємство відмовляється від застосування НП(С)БО 25 і подання скороченої звітності на користь звітності за повною формою, від цих облікових поблажок йому доведеться відмовитися.