28.10.2019
Напевно суб’єкта господарювання, який є платником ЄП, турбує той факт, що гранична межа доходу, до досягнення якої він ще має право працювати на ЄП, менша за суму акта про надання послуг своєму клієнтові.
Нагадаємо: щоб юрособа була платником ЄП групи 3 протягом календарного року, вона повинна отримати дохід у розмірі не більше 5 млн грн. (п. 291.4 ПКУ).
У випадку, що розглядається, в платника ЄП групи 3 на руках акт на суму 6 млн грн. За правилами пп. 10, 12 П(С)БО 15 дохід від надання послуг виникає в бухобліку:
— виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу;
— шляхом рівномірного його нарахування за певний період часу (якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу).
Згідно з цими правилами платник ЄП у бухобліку дохід від надання послуг визначає в тих звітних періодах, у яких такі послуги надаються. При цьому робити це він має на всю суму наданих послуг.
У вашому випадку у бухобліку платник ЄП на дату складення акта про надання послуг відображатиме дохід у розмірі 6 млн грн. Тобто розмір доходу, який платник ЄП покаже у своєму бухобліку, перевищуватиме на 1 млн грн. допустиму суму, яка дає йому право перебувати на ЄП. Тому юрособа і хвилюється, чи зможе вона і далі бути платником ЄП.
На наш погляд, хвилюватися не слід. Річ у тому, що відображення в бухобліку доходу у сумі, яка перевищує граничну межу у 5 млн грн., не свідчить про те, що платник ЄП групи 3 порушив правила перебування на ЄП.
Для цілей визначення граничної межі, яка дає право бути платником ЄП, і цілей розрахунку податкових зобов’язань з ЄП доходом буде не бухдохід, а будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ).
Отже, визначати дохід для цілей перебування на ЄП єдиноподатник має за касовим методом, тобто за коштами, що надходять від контрагента до каси або на розрахунковий рахунок.
У вашому випадку у звітному році на поточний рахунок юрособи — платника ЄП від контрагента надійшла не вся сума, прописана у акті про надання послуг, а тільки її частина, а саме 4 млн грн. Решта 2 млн грн. надійдуть у наступному році. А тому в дохід, який дає право перебувати юрособі на спрощеній системі оподаткування, у звітному році потрапить тільки 4 млн грн., а не 6.
Про те, що до доходу платника ЄП потрапляє тільки сума, яка надійшла на поточний рахунок або до каси юрособи, а не дохід, відображений за правилами бухобліку, говорять і фіскали у 108.01.02 БЗ. У ній податківці пояснюють, як визнавати дохід від реалізації ОЗ, якщо оплата надходить частинами. Контролери зазначають, що дохід у цьому випадку слід рахувати саме на дату надходження кожного з платежів, а не на момент передачі ОЗ покупцю і визнання у бухобліку доходу від реалізації такого активу.
Отже, якщо у юрособи — платника ЄП до моменту отримання 4 млн грн. від замовника послуг не було вже отримано доходу на суму, що перевищує 1 млн грн. від надання інших послуг або здійснення інших операцій, то підписання акта про надання послуг на 6 млн грн. саме по собі не є перевищенням граничної межі, що дає право перебувати на спрощеній системі оподаткування. А тому і надалі можна залишатися платником ЄП.