Здача — у бали: як облікувати?

Правова суть

Перше запитання, яке зазвичай виникає у суб’єкта господарювання, що накопичує здачу покупців: а чи не буде така діяльність вважатися фінансовою послугою? Адже звичайні підприємства (не фінустанови) надавати фінпослуги не мають права.

Поспішаємо заспокоїти. Жодної фінансової діяльності тут немає.

Грошові кошти, звичайно, є фінансовими активами (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664). Але ж не всі операції з фінактивами вважаються фінансовою послугою.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664 фінансова послуга — операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок або за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Фінансовою також є послуга із залучення фінансових активів із зобов’язанням їх повернути в майбутньому (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2664).

У нашому ж випадку ні прибутку від залучених від покупців дрібних грошей, ні зобов’язання повернути їх у майбутньому немає. Тому фінансовою послугою така операція не є. Накопиченою у вигляді балів здачею покупець може розраховуватися за товар/послуги при наступних купівлях, тобто погашати ними заборгованість за товар, що придбавається. Тому

Узагалі, суть такої «скарбнички» дуже схожа із суттю подарункового сертифікату. Адже і те, й інше надає покупцеві право на отримання товару/послуги. Відмінність тільки у формі: сертифікат — паперовий, «скарбничка» — віртуальна. Але форма на облік істотно впливати не повинна. Тому й облікові, і податкові наслідки і для сертифікату, і для «скарбнички» багато в чому схожі.

Здача в чеку РРО

У момент перерахування здачі до «скарбнички» ще не відомо, який саме товар (чи послуга) згодом буде продано покупцеві за рахунок накопичених ним коштів. Як тоді відображати цю здачу в чеку РРО?

На наш погляд, для таких коштів у РРО можна запрограмувати окрему номенклатуру, наприклад, «поповнення скарбнички», та її вартість — 1 грн. А касир при здійсненні розрахункової операції зазначатиме необхідну кількість (наприклад, 0,25 — якщо «скарбничку» потрібно поповнити на 25 копійок).

При розрахунку за товар накопиченою здачею в касовому чеку потрібно зазначити: найменування і кількість товару, що реалізується, його вартість, ставку і суму ПДВ; форму оплати — «Скарбничка». Якщо накопичених коштів недостатньо для оплати вартості товару (послуги), сума, якої не вистачає, доплачується покупцем, що й відображається в чеку із зазначенням виду оплати («Готівка» або «Картка»).

Свого часу щось подібне рекомендували робити податківці при продажу подарункового сертифікату (й оплаті подарунковим сертифікатом) (див. лист ДФСУ від 26.12.2017 р. № 3144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Але, обравши цей варіант, будьте пильні! Товар, оплачений «скарбничкою», в чеку відобразиться за повною вартістю і за ним буде показано ПДВ. Хоча ПДВ-зобов’язання на цю суму виникати не повинні (адже ПДВ був нарахований при перерахуванні здачі до «скарбнички», а оплата «скарбничкою» — це вже друга подія).

Можливий і інший варіант — оплату накопиченими у вигляді балів коштами відображати в чеку як знижку. У такому разі задвоєння ПДВ не буде. Але такий варіант не дуже-то відповідає суті здійсненої операції. Адже жодної знижки насправді покупцеві не надається.

ПДВ-наслідки

Оскільки не видана покупцеві здача — це звичайна передоплата за товар/послугу, на дату її отримання торговець повинен нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ. І відобразити їх у підсумковій податковій накладній (ПН), складеній на цю дату (або скласти окрему ПН, що, втім, у роздробі малоймовірно).

Що зазначати в номенклатурній гр. 2 відповідного рядка ПН?

На наш погляд, тут, як і в чеку РРО, можна зазначити, наприклад, «Поповнення скарбнички». В усякому разі, так само рекомендують чинити податківці при придбанні подарункового сертифікату. У номенклатурній гр. 2 ПН, складеній на таку операцію, вони радять зазначати «Подарунковий сертифікат» (див. лист ДФСУ від 27.06.2018 р. № 2869/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

А який тоді зазначати код УКТ ЗЕД?

Податківці на це запитання відповіді не дають.

Ми ж вважаємо, що закодувати нашу накопичувальну операцію можна кодом профільної торговельної діяльності, тобто кодом роздрібної торгівлі — 47.00.

Проте на дату реалізації товарів/послуг, оплачених «скарбничкою», необхідно змінити номенклатуру та код товару за УКТ ЗЕД, зазначені в ПН. Для цього продавець складає РК до такої ПН із зазначенням причини коригування — «Зміна номенклатури», і заповнює його таким чином:

— прибирає стару номенклатуру, тобто показує «Поповнення скарбнички» зі знаком «-». При цьому в графі 1.2 такого РК обов’язково зазначає порядковий номер рядка ПН, який коригується (номенклатура якого анулюється);

— зі знаком «+» в окремих рядках зазначає показники номенклатури товарів/послуг, які були поставлені за рахунок передоплати (нові товарні позиції). У графі 1.2 РК таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в коригованій ПН.

Такий порядок дій описаний у листі ДФСУ від 27.06.2018 р. № 2869/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. ).

Утім, у роздробі РК можна і не складати. Адже за великим рахунком продавцеві за таку вільність нічого не загрожує, а покупцеві, у свою чергу, ні ПН, ні РК до неї не потрібні.

Якщо частину вартості товару покупець оплатив «скарбничкою», а частину доплатив «живими» грошима (готівкою/карткою), на доплачену покупцем суму не забудьте нарахувати ПЗ з ПДВ. Ця сума врахується в підсумковій ПН на дату продажу, частково оплаченого «скарбничкою».

Бухгалтерський облік

Отримання авансу в бухобліку не визнається доходом (п.п. 6.4 П(С)БО 15 «Дохід»). Така операція відображається проводкою: Дт 301 — Кт 681 (69). Зазвичай, у роздрібній торгівлі доцільно використовувати рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів», де не ведеться аналітичний облік покупців. А ось для субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» конкретизація покупця буде потрібна (хоча, в принципі, в обліковій програмі можна додати покупця — «роздрібний покупець» і «вішати» на нього всю здачу, що перераховується покупцями до «скарбнички»).

При оплаті купівлі коштами зі «скарбнички» в обліку визнають дохід: Дт 69 (681) — Кт 702 і на суму доплачених покупцем «живих» грошей: Дт 301 (333) — Кт 702.

Жодних податковоприбуткових коригувань у зв’язку зі здійсненням таких операцій робити не доведеться.

Приклад. Покупець здійснив купівлю в магазині на суму 250,70 грн. (ПДВ — 41,78 грн.). Здача в сумі 0,30 грн. перерахована до «скарбнички». Наступного дня ці 0,30 грн. було списано в рахунок оплати поточної купівлі вартістю 300,30 грн.

Невидана здача в обліку