Сплачуємо штраф нерезиденту

Податок на репатріацію

Доходи нерезидентів — юридичних осіб із джерелом походження з України оподатковують за правилами п. 141.4 ПКУ. Перелік таких доходів визначений п.п. 141.4.1 ПКУ. І хоча штрафи (пені, неустойки) окремо в ньому не згадуються, штрафні виплати розглядаються як інші доходи нерезидента від здійснення діяльності на території України (тобто як доходи за п.п. «к»).

Тому із штрафу, що виплачується нерезиденту-юрособі, треба утримати податок з доходів нерезидента (так званий податок на репатріацію) за ставкою 15 %, якщо інше не передбачає міжнародний договір (п.п. 141.4.2 ПКУ, лист ГУ ДПС у м. Києві від 07.04.2020 р. № 1433/ІПК/26-15-04-04-11).

Причому врахуйте, що:

— податок на репатріацію утримують і сплачують до бюджету під час виплати доходу (штрафу) нерезиденту;

— для утримання податку суму доходу нерезидента в інвалюті перераховують за курсом НБУ на дату виплати доходу нерезиденту (див. БЗ 102.16, що діяла до 23.05.2020 р., але висновки якої так само актуальні; лист ДФСУ від 15.02.2019 р. № 556/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Важливо! Податок на репатріацію утримують з доходів, що виплачуються підприємствам-нерезидентам (оскільки платниками податку з числа нерезидентів за п. 133.2 ПКУ є юридичні особи). А ось із доходів, що виплачуються нерезидентам-фізособам, утримують ПДФО і військовий збір (п. 170.10, п.п. 164.2.14, п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, лист ДФСУ від 26.02.2019 р. № 749/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Якщо укладений міжнародний договір. Проте якщо між Україною і країною нерезидента укладений міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то дохід нерезидента може оподатковуватися за міжнародними правилами. Перелік країн, з якими укладені міжнародні договори (станом на 01.01.2020 р.), наведений в листі ДПСУ від 04.02.2020 р. № 1852/7/99-00-09-02-02-07.

Тоді є своя вигода. Адже за міжнародними правилами штрафи вважаються іншими доходами (ст. 21-22 більшості міжнародних договорів). А для таких доходів передбачено звільнення від оподаткування в країні виплати і оподаткування винятково в країні одержувача-нерезидента.

Щоправда, для застосування правил міжнародного договору і звільнення доходу нерезидента від оподаткування нерезидент повинен підтвердити свій статус довідкою, що він є резидентом країни, з якою Україною укладений міжнародний договір (лист ГУ ДПС у Черкаській обл. від 13.03.2020 р. № 1043/ІПК/23-00-04-0413). За наявності такої довідки податок на репатріацію із штрафу, що виплачується нерезиденту-юрособі, можна не утримувати.

Відображення в декларації. Неважливо, за якими (міжнародними або українськими) правилами оподатковують дохід нерезидента:

— суму доходу, виплаченого у звітному періоді нерезиденту-юрособі, відображають в додатку ПН до декларації з податку на прибуток (штраф можна показати в «іншому» ряд. 14). Детальніше про заповнення додатка ПН див. «Податки & бухоблік», 2020, № 7, с. 36, а також роз’яснення за посиланням officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/428735.html;

— cуму сплаченого податку на репатріацію відображають в ряд. 23 — 25 декларації.

Відповідальність. Будьте уважні! За неутримання податку на репатріацію загрожують:

— штраф (за п. 127.1 ПКУ) у розмірі 25 % від суми ненарахованого податку на доходи нерезидента (50 % від такої суми — при повторному порушенні протягом 1095 днів; 75 % від такої суми — при порушенні, здійсненому протягом 1095 днів утретє і більше разів);

— адмінштраф (за ст. 163¹ КпАП) в розмірі від 85 до 170 грн (від 170 до 255 грн — при повторному порушенні протягом року).

Причому врахуйте: якщо з доходу, виплаченого нерезиденту, податок на репатріацію не утримувався, такий податок розраховують за формулою (!), наведеною в п.п. 141.4.2 ПКУ.

Штрафна різниця

Згідно з п.п. 140.5.11 ПКУ фінрезультат треба збільшити на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків (у тому числі у сфері ЗЕД) на користь осіб, що не є платниками податку на прибуток.

У яких випадках за штрафами нерезидентам виникатиме збільшуюча штрафна різниця?

На думку податківців, усе залежатиме від того, утримувався із штрафу, що виплачується нерезиденту-юрособі, податок на репатріацію чи ні: — якщо із штрафу нерезидента сплачений податок на репатріацію (нерезидент був платником податку на прибуток за п.п. 133.2.1 ПКУ), то штрафна різниця за п.п. 140.5.11 ПКУ не виникає (оскільки умови для її відображення не дотримуються);

— якщо при виплаті штрафу нерезиденту застосовувалися правила міжнародного договору і сума штрафу звільнялася від оподаткування (тобто податок на репатріацію із штрафу не утримувався і нерезидент до платників податку на прибуток не потрапив), то на суму нарахованого на користь нерезидента штрафу доведеться збільшити фінрезультат — тобто виникне збільшуюча штрафна різниця за п.п. 140.5.11 ПКУ (ср. ). Її показують в ряд. 3.1.11 додатка РІ (листи ДПСУ від 27.04.2020 р. № 1696/6/99-00-07-02-02-06/ІПК і від 09.09.2019 р. № 83/6/99-00-07-02-02-15/ІПК). І пам’ятайте: штрафна різниця може виникати у високодохідників або малодохідників-добровольців, які за власним бажанням розраховують різниці з «прибуткового» розд. III ПКУ. А ось малодохідников, що відмовилися від різниць з розд. III ПКУ, штрафна різниця не торкається. І на підкріплення — приклад.

Приклад. За порушення умов ЗЕД-договору сплачуємо штраф нерезиденту-юрособі у сумі €1000. Для звільнення за міжнародним договором нерезидент довідку не надав. Тому з виплачуваного штрафу утримали податок на репатріацію (штрафної різниці нема).

Облік штрафу, що сплачується за ЗЕД-договором нерезиденту-юрособі