17.02.2020

Комбайн стоїть, оренда йде!

У договорі оренди комбайнів була вказана вартість оренди за 1 день використання, при цьому сума орендної плати формувалася за місяць шляхом перемножування вартості 1 дня оренди на кількість днів у місяці. Податківці при перевірці позбавили підприємство частини податкового кредиту (ПК) з ПДВ від суми оплати за оренду комбайнів, знявши ПК за ті дні, коли комбайни простоювали. Наскільки це законно?

З 1 липня 2015 року згідно з ПКУ усі суми ПДВ слід уключати до ПК. А далі — робити коригування ПК (шляхом нарахування ПЗ), але тільки в тих випадках, які чітко обумовлені в ПКУ. Головною коригувальною нормою тут є п. 198.5 ПКУ. Але з перерахованих у цьому пункті ситуацій, у яких потрібне нарахування компенсаційного ПЗ, до вашого випадку можна застосувати тільки п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, на який напевно послалися ваші податківці. Так, платник зобов’язаний нарахувати ПЗ (виходячи з бази, визначеної п. 189.1 ПКУ) за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ, коли такі товари/послуги, необоротні активи призначені для використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю.

Виходячи з цього, вважаємо донарахування ПЗ у вашій ситуації абсолютно не законним! Адже, по-перше, цілком беззаперечний той факт, що послуги з оренди комбайнів ви придбавали для використання у своїй господарській діяльності. А по-друге, у вас не було початку використання цих послуг в операціях, що не є вашою госпдіяльністю. Оскільки в дні простою комбайни взагалі не використовувалися, а «в операціях, що не є господарською діяльністю» (як зазначено в п. 198.5 ПКУ) — і поготів! Тому донарахування ПДВ фіскалами тут явно висмоктане з пальця.

Ми ж упевнені у зворотному, що навіть у дні простою комбайнів послуги з їх оренди використовувалися у вашій госпдіяльності — адже ніхто б вам не надав комбайни в оренду тільки на той час, коли вони фізично експлуатуються. Та й оформляти їх передачу, і ганяти техніку туди-сюди лише в моменти її фактичного використання було б економічно невигідно, що значно більше б походило на безгосподарність…

І тут ми вже пояснимо, чому вважаємо такі дії фіскалів абсурдними з позиції здорової логіки. У більшості випадків на практиці ОЗ та інше майно, яким платник розпоряджається, у тому числі й на правах оренди, не може використовуватися безперервно-щосекунди-щохвилини-щодня навіть у робочий час. Воно використовується саме у міру виробничої необхідності та/або можливості його використання. Та й у позаробочий час, у тому числі ночами, у вихідні-святкові дні більшість ОЗ (та іншого майна), як правило, не експлуатуються. То що ж, виходячи з логіки ваших фіскалів, треба обраховувати час фактичної експлуатації платником усього його майна (включаючи орендоване) і регулярно за незрозумілим принципом коригувати ПК?! ПКУ навіть натяків на це не містить, та й абсурдність такого підходу очевидна. Крім того, зауважимо, що термін дії вашого договору оренди не один день і він не може передбачати обов’язкової щоденної експлуатації (об’єкт оренди експлуатується у міру господарської необхідності). А той факт, що розмір орендної плати розрахований виходячи з вартості оренди за день (чи за годину, чи за рік…) — узагалі не має жодного значення, у тому числі й для цілей ПДВ.

До речі, думаємо, тут доречна аналогія з менш абсурдною ситуацією — коли контролери заперечують проти амортизації ОЗ у той час, коли вони платником не експлуатуються (фіскали зазвичай вказують: «не використовуються у власній госпдіяльності підприємства»). Судді, у тому числі й найвищого рангу, фіскалів у цьому не підтримують. Наприклад, у постанові ВС від 19.09.2019 р. № К/9901/1507/18 у справі № 2а-3813/12/1070 (reyestr.court.gov.ua/Review/84405760) вони вказують, що немає підстав не амортизувати техніку, що простоює у зв’язку із сезонністю виробництва. І — що нарахування амортизації призупиняється лише на період виведення об’єкта з експлуатації для реконструкції, модернізації, дообладнання, консервації (тощо) і лише на підставі документів, що свідчать про таке виведення.