Неприбутківці та готівка

Зазвичай у неприбуткової організації три основних джерела готівкових надходжень: (1) членські внески; (2) пожертвування; (3) оплата товарів і послуг. Поговоримо про них!

Оприбуткування готівки

Перш за все перед неприбутківцем постає питання про оприбуткування отриманої готівки. Тут у неприбуткових організацій немає жодних особливих правил. Готівка, що надходить до кас неприбуткових організацій, оприбутковується в повній сумі в день одержання готівки.

Як і будь-які юридичні особи, неприбуткові організації повинні оприбутковувати усі готівкові кошти, отримані як внески (чи то членські, чи то благодійні). Оформлювати їх оприбуткування потрібно за допомогою прибуткового касового ордера (ф. КО-1, наведена в додатку 2 до Положення № 148). Саме це визначено п. 25 Положення № 148, до цього ж раніше схилялися податкові органи (див. лист ГУ ДФС у Київській обл. від 16.01.2016 р. № 99/10/10-36-22-07-22) і Нацбанк (див. лист НБУ від 26.07.2010 р. № 11-113/3824-12809).

Облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень неприбутківці здійснюють у касовій книзі на підставі оформлених ними прибуткових касових ордерів. Тож

Отриману в касу готівку неприбутківцю слід здавати в банк (п. 48 Положення № 148). Із п. 54 Положення № 148 випливає, що готівку слід здати в банк або видати з каси для використання не пізніше наступного дня після надходження. І хоча наразі штрафу за порушення ліміту каси немає, все одно рекомендуємо дотримуватися вимог Положення № 148.

Окремо слід сказати про пожертвування, які неприбуткові організації отримують не безпосередньо в касу, а збирають у спеціальні скриньки для пожертвувань. Податківці схиляються до того, що таку готівку теж потрібно прибуткувати з оформленням прибуткових касових ордерів. При цьому вони не називають прямо дату, на яку потрібно оформити прибутковий ордер на таку готівку. Наполягають лише на тому, щоб вилучену зі скриньки готівку здати в банк у строки, що їх визначено розд. V Положення № 148 (БЗ 109.15, втратила чинність 12.11.2019 р.).

Тобто для того, аби виконати умову про вчасне здавання готівки до банку, неприбутківці повинні вилучати готівку зі скриньки для пожертвувань у строки, що їх визначено п. 48 Положення № 148. Відповідно, прибутковий касовий ордер фактично буде складатися на дату вилучення готівки зі скриньки. І хоча Положення № 148 передбачає оприбуткування готівки одразу при її надходженні (в усіх без винятку ситуаціях), специфіка збору «скринькових» пожертвувань вимагає саме такого підходу.

Готівкові обмеження

Згідно з п. 6 Положення № 148 встановлено граничні суми розрахунків готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

(1) між юридичними особами (чи між юрособою і ФОП) — у розмірі до 10000 грн. (включно);

(2) між юридичною та фізичною особою (не ФОП) — у розмірі до 50000 грн. (включно).

Оскільки дія Положення № 148 поширюється на підприємства будь-якої організаційно-правової форми (див. п. 1 зазначеного Положення), неприбуткові організації теж потрапляють під дію готівкових обмежень.

Однак тут є одна приємна деталь. Готівкові обмеження не стосуються добровільних пожертвувань та благодійної допомоги (п.п. 2 п. 8 Положення № 148). Тобто

А от із членськими внесками ситуація інша. Вони не є ані пожертвуваннями, ані благодійною допомогою. Тож при їх отриманні у готівковій формі встановлені законом обмеження необхідно брати до уваги.

Застосування РРО

Внески та пожертвування. Чи потрібно неприбутковим організаціям проводити через РРО отримані у готівковій формі членські внески і пожертвування? Ні, не потрібно. Адже чинне законодавство наказує проводити через РРО лише розрахункові операції (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). В свою чергу, розрахунковою операцією є приймання готівкових коштів за продані суб’єктом господарювання товари чи послуги (ст. 2 Закону про РРО).

Ані у випадку членських внесків, ані у випадку благодійних пожертвувань жодної реалізації товарів чи послуг не відбувається. Отже навіть якщо такі внески надходять неприбутковій організації у готівковій формі, їх надходження не є розрахунковою операцією у розумінні Закону про РРО. Відтак, проводити такі надходження через РРО не потрібно.

Водночас попереджаємо: податківці вкрай підозріло ставляться до готівкових внесків. Вони вбачають у таких надходженнях приховану оплату товарів чи послуг (див. листи ДФСУ від 22.12.2018 р. № 5378/6/99-99-14-05-01-15/ІПК та від 12.04.2019 р. № 1582/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і роз’яснення ГУ ДФС у Полтавській обл. від 14.02.2019 р.*). Тож будьте готові доводити, що ви отримали саме внески.

* Див.: poltava.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/367654.html.

Оплата товарів/послуг. Статус неприбуткових організацій не позбавляє їх права продавати деякі товари і надавати певні платні послуги. Яким чином обліковувати оплату таких товарів чи послуг, якщо вона надходить готівкою? Очевидно, що такі операції (хай навіть вони здійснюються неприбутковою організацією) є розрахунковими у розумінні ст. 2 Закону про РРО. Тож неприбутківцю доведеться або проводити їх через РРО, або наполягати на оплаті таких послуг виключно у безготівковій формі.

Щоправда, для деяких категорій неприбутківців тут є РРО-послаблення. Розглянемо їх!

По-перше, цілком звільнені від застосування РРО загальноосвітні навчальні заклади і ПТУ, які під час навчального процесу продають страви та безалкогольні напої у своїх їдальнях і буфетах (п. 11 ст. 9 Закону про РРО).

По-друге, заміна РРО на КОРО і РК можлива для тих бібліотек, які мають статус неприбуткових організацій (так звані публічні бібліотеки) і при цьому надають платні послуги (п. 13 Переліку № 1336). При цьому знову ж таки існує обмеження на річний обсяг розрахункових операцій у 500000 грн.

По-третє, право на зміну РРО на КОРО і РК є у релігійних організацій, які здійснюють продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг (п. 14 Переліку № 1336). Обмеження на річний обсяг розрахункових операцій для реалізації цього права — те ж саме (500000 грн.).

Також не забувайте: на оплату в готівковій формі платних послуг (на відміну від пожертвувань і благодійних внесків) будуть розповсюджуватися готівкові обмеження, що їх встановлено п. 6 Положення № 148. Тобто неприбутківцям можна приймати готівкою від одного контрагента: (1) максимум 10000 грн. (якщо послуги надаються юрособі чи ФОП); (2) максимум 50000 грн. (якщо послуги надаються фізичній особі, яка не є ФОП)**.

** Ті ж самі сумові обмеження діють і у випадку, коли неприбуткова організація здійснює придбання за готівку.