Неприбутківці та єдиний податок

У п.п. 133.4.1 ПКУ наведено перелік вимог, яким має відповідати юридична особа, аби вважатися неприбутковою організацією для цілей оподаткування податком на прибуток.

Особа, яка відповідає зазначеним вимогам, цілком на законних підставах не є платником податку на прибуток. Про те, що така особа може не бути платником єдиного податку, в ПКУ нічого не сказано. Тобто повноцінний неприбутківець, який теоретично міг би перейти на спрощену систему, відмовляється від статусу неплатника податку на прибуток і добровільно підставляє себе під єдиний податок. І навіщо йому це треба?

Податківці стверджують: стати єдиноподатником групи 3 може лише та організація, яку виключено з «неприбуткового» Реєстру (див. БЗ 108.01.01, листи ГУ ДФС в Одеській обл. від 20.10.2015 р. № 1006/П/15-32-15-03-42 та від 13.04.2018 р. № 1570/ІПК/15-32-12-04-19, а також роз’яснення ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. від 23.04.2019 р.// if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/376170.html).

Тож перехід на ЄП можливий лише для «неповноцінного» неприбутківця — того, якого виключили з Реєстру або того, який порушив інші встановлені ПКУ правила перебування у статусі неплатника податку на прибуток. За таких обставин неприбутківець із першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому допущено порушення, вважається платником податку на прибуток (п.п. 133.4.3 ПКУ). На спрощену систему перейти можна лише з початку кварталу (п.п. 298.1.4 ПКУ). І якщо неприбутківець допустив порушення на початку кварталу, між втратою неприбуткового статусу і початком роботи на єдиному податку буде «розрив».

«Неповноцінний» неприбутківець, як й інші юрособи, не обмежений у своєму праві обрати ЄП. Статиєдиноподатниками третьої групи можуть підприємства будь-якої організаційно-правової форми, які відповідають вимогам, що їх встановлено розд. XIV ПКУ (п.п. 3 п. 291.4 ПКУ; див. також лист ГУ ДФС у Львівській обл. від 28.08.2019 р. № 4054/ІПК/10/12.4-09).

По-перше, єдиним податком буде оподатковуватися будь-який дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), включаючи дохід представництв, філій, відділень юридичної особи (п. 292.1 ПКУ). Тобто будь-які грошові надходження на рахунок чи в касу неприбуткової організації (включаючи пожертвування) будуть оподатковуватися єдиним податком*.

* Ясна річ, якщо вони відповідають бухобліковим критеріям доходу.

По-друге, єдиним податком буде оподатковуватися дохід у матеріальній або нематеріальній формі у вигляді вартості безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). А у неприбуткових організацій безоплатно отримані активи, як правило, складають значну частину доходів.

Безоплатно отриманими для цілей оподаткування єдиним податком вважаються: (1) товари (роботи, послуги), надані згідно з письмовими договорами дарування; (2) товари (роботи, послуги), надані згідно з іншими письмовими договорами, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення; (3) товари, передані платнику на відповідальне зберігання і використані таким платником (п. 292.3 ПКУ).

Як бачимо, перебування на спрощеній системі для «неповноцінного» неприбутківця — теж не мед. Якщо він втратив статус неплатника податку на прибуток, він може перейти на спрощену систему, однак це — додаткові обмеження (за обсягом доходу, за складом засновників, за видами здійснюваної діяльності). Переходити на спрощену систему є сенс хіба що в тому випадку, якщо неприбутківець хоче уникнути обов’язкової ПДВ-реєстрації, застосовуючи ставку єдиного податку 5 % (п.п. 2 п. 293.3 ПКУ).