16.07.2020

«Очевидное — невероятное*», або Уточненка після початку перевірки

Після початку документальної планової або позапланової перевірки контролюючими органами платникові забороняється подавати уточнюючі розрахунки (УР) за будь-який звітний (податковий) період, що перевіряється (п. 50.2 ПКУ).

* Вислів запозичений з назви науково-популярної телепередачі, яка виходила на екрани телевізорів з 1973 по 2012 рік.

Це очевидні речі. А неймовірно те, що судові рішення іншого змісту таки мають місце бути ☺.

Щоправда, попередимо: такий порядок речей можливий лише щодо камеральної перевірки і за певних умов. В об’єктив нашій статті якраз і потрапило таке рішення Верховного Суду (див. постанову від 12.03.2020 р. у справі № 805/2408/16-а**). Давайте проаналізуємо його.

** Див. «Податки & бухоблік», 2019, № 83, с. 4.

УР одночасно з актом. За результатами камеральної перевірки платника складено акт, яким установлено порушення. На підставі такого акта контролерами прийнято податкове повідомлення-рішення (ППР), яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ.

Одночасно з датою складання акта камеральної перевірки за той же період платник надав УР з ПДВ. Потім контролери вручили йому ППР.

Зазначимо: оскільки результати камеральної перевірки автоматично відображаються в інтегрованій картці платника, податківці ніколи не визнавали за платником право на подання УР за період, охоплений такою перевіркою** (див. 129.02 БЗ). І все-таки платник звернувся до суду з вимогою скасувати повністю ППР.

Чим можна обґрунтувати подання УР? Насамперед зазначимо: обмеження, встановлене п. 50.2 ПКУ, стосується подання УР тільки в разі проведення документальної планової або позапланової перевірки. Камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок (пп. 75.1, 76.1, 86.2 ПКУ).

Але, даруйте, цю помилку виявили самі податківці!? Та суд це не сильно турбувало. Адже акт був прийнятий на підставі камеральної перевірки, тобто за відсутності платника, і був йому вручений через 2 дні після подання УР. Отже, на думку суду, платник, не маючи на руках акта, самостійно виявив таку помилку в ПДВ-декларації і, керуючись п. 50.1 ПКУ, подав УР зі сплатою самоштрафу. Звідси резюме:

після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом ППР за результатами такої перевірки платник має право подавати УР

У такому разі ППР має бути винесено з урахуванням УР. Причому це не одне таке позитивне рішення (див. аналогічні висновки, наприклад, у постанові від 05.09.2019 р. № 803/1595/14).

Підіб’ємо підсумок. Які ж зачіпки дійсно допоможуть урятувати ситуацію, що здавалася спершу безвихідною? Так, якщо вам пощастило дізнатися про реальні помилки, виявлені в ході камеральної перевірки податкової звітності (трапляється так, що «хороший» інспектор повідомляє вас про це в телефонному режимі), то, не зволікаючи, подавайте уточненку.

У такому разі у вас є шанси (хоча і слабкі), відбутися всього лише самоштрафом. При цьому врахуйте два ключових моменти: (1) такий маневр можливий лише щодо камеральної перевірки та (2) встигнути уточнитися потрібно до моменту прийняття ППР за результатами такої перевірки.