04.06.2020
Коли набуває чинності? Усі норми про відповідальність податківців набувають чинності з 01.01.2021 р.
У чому суть? Фіскали зобов’язані будуть відшкодувати шкоду, заподіяну своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю незалежно від наявності/відсутності вини (новий п. 109.4 ПКУ).
Умовно, буде два способи відшкодування:
1) бездоказовий (нові пп. 114.2 (абз. другий і третій) і 128.2 ПКУ);
2) доказовий (п. 114.3 і п. 128.1 ПКУ у новій редакції).
Незалежно від способу відшкодування, отримати ті чи інші суми платник зможе тільки на підставі рішення суду.
Тому алгоритм дій у рамках двох цих способів схожий. Вимогу про відшкодування шкоди треба заявляти в позові до адмінсуду, разом із визнанням незаконними рішення/дії/бездіяльності (п. 6 ч. 1 ст. 5 КАСУ).
Якщо забудете це зробити, то можна з вердиктом адмінсуду про незаконність рішення/дії/бездіяльності фіскалів або з рішенням вищих фіскаліьних органів на вашу користь звернутися вже до госпсуду і стягувати суму компенсації там (ч. 5 ст. 21 КАСУ).
Також з’являться норми про пеню на користь платника (нові п.п. 129.1.5, абз. перший п. 129.4 і пп. 131.4 ПКУ). Розберемося з деталями.
Як працюватиме? У певних випадках доводити наявність і розмір шкоди платникові не треба. Досить того, що рішення, дії або бездіяльність податківців відносно платника були незаконними.
Сума компенсації. Фіксована — 1 мінзарплата, встановлена законом на дату визнання незаконним рішення (дії або бездіяльності) податківців. Наприклад, на сьогодні це — 4723 грн.
Якщо ви оберете цей спосіб, то стягнути відшкодування шкоди у повному обсязі вже не вийде
Коли можна буде застосувати спосіб? Отримати свою 1 мінзарплату можна буде тільки у випадках, установлених у п. 128.2 ПКУ. Наведемо деякі з них:
— незаконні рішення/дії/бездіяльність фіскалів призвели до безпідставної відмови або втрати статусу платника певного податку. Припустимо, госпсуб’єкт втратив статус єдинника через податковий борг, що виник на підставі незаконного ППР;
— посадові особи податкової перешкоджають звільненню майна з-під режиму тимчасового затримання;
— фіскали незаконно застосували адмінарешт до майна або коштів на рахунку.
Врахуйте: адмінарешт фіскали застосовують тільки у випадках, установлених у п. 94.2 ПКУ.
До речі, норма про відшкодування шкоди, щоправда, в повному обсязі, є і зараз;
— податківці безпідставно вносять дані про наявність податкового боргу або не вносять дані про відсутність такого боргу у платника. Тільки ось не вказали, куди (не) вносять ☺.
Як працюватиме? Доводити доведеться:
1) незаконність рішень, дій або бездіяльності податківців;
2) наявність шкоди;
3) причинно-наслідковий зв’язок між «витівками» фіскалів і шкодою.
В основі цього способу ст. 1173 і 1174 ЦКУ. А з урахуванням судової практики за цими статтями вибити відшкодування буде, швидше за все, складно.
Часто перешкодою в застосуванні статей ЦКУ ставало те, що платникам не вдавалося довести причинно-наслідковий зв’язок між рішеннями/діями/бездіяльністю податківців і шкодою. Детально про це можна прочитати у «Податки & бухоблік», 2017, № 59, с. 23.
Надамо негативні приклади з практики Верховного Суду.
Постанови ВС від 13.11.2019 р. у справі № 922/2488/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/85866873, від 21.12.2018 р. у справі № 920/31/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/78807905 і від 08.05.2018 р. у справі № 920/316/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/74160404#.
Позитивні приклади з практики Верховного Суду такі.
Постанови ВС від 04.10.2019 р. у справі № 910/17909/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/84816905, від 19.09.2019 р. у справі № 910/14842/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/84454000, від 03.09.2019 р. у справі № 910/11153/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/83985451.
Рішення стосуються митної сфери, компенсація стягувалась за незаконну затримку вантажу на митниці.
Сума компенсації. Відшкодування шкоди в цьому випадку можна стягувати в повному обсязі.
Законодавець дав приблизний перелік того, що можна включити в суму відшкодування.
Так, туди можуть потрапити:
а) додаткові витрати, понесені внаслідок незаконних рішень/дій/бездіяльності податківців:
— сплачені контрагентам штрафні санкції;
— вартість додаткових робіт, послуг тощо;
б) документально підтверджені витрати, пов’язані з оскарженням (адмін- та/або судовим) на:
— юридичний супровід (не пов’язаний із захистом, наданим адвокатом);
— відрядження співробітників або представників платника;
— залучення експертів;
— отримання необхідних доказів, виготовлення копій документів тощо.
Розмір відшкодування витрат з п. «б» не повинен перевищувати 50 мінімальних зарплат (виходячи з мінзарплати на 1 січня року, в якому було прийнято рішення про відшкодування шкоди).
Не входять в документально підтверджені витрати тільки суми, що підлягають відшкодуванню в порядку розподілу судових витрат за процесуальним законодавством (див. гл. 8 розд. І КАСУ).
Наприклад, витрати на представлення ваших інтересів у суді адвокатом ви зможете отримати як раз в процесі розподілу судових витрат.
Коли можна застосувати спосіб? У разі оскарження будь-яких незаконних рішень/дій/бездіяльності податківців.
У ст. 129 ПКУ з’явиться п.п. 129.1.5, який регулюватиме обчислення пені у випадках несвоєчасного повернення надмірно або помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування ПДВ. Відлік стартуватиме з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.
Нараховані суми пені на користь платника виплачуватимуться в порядку, встановленому Мінфіном
Розмір пені виходячи з п. 129.4 ПКУ за кожен день прострочення складатиме 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на кожен такий день (абз. перший п. 129.4 ПКУ).
У цілому, можливі негативні наслідки для фіскалів кардинально не змінилися. Адже були і залишаються норми з ЦКУ. Але зрушення у вигляді фіксованих сум і трохи чіткіших механізмів все ж є. А ось як усе це працюватиме на практиці?..