11.06.2020
Так, повинно. Розповімо, чому і яким чином.
Проходження медичного обстеження за направленням військкомату підпадає під дію ст. 119 КЗпП (виконання державних і громадських обов’язків). Його проводять у будні дні. Отже, керуючись вказаною нормою КЗпП, роботодавець зобов’язаний у цей період зберегти за працівником місце роботи (посаду) і середній заробіток. Аналогічні вимоги знаходимо в ч. 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.
Важливо! У загальному випадку повістка з військкомату буде для роботодавця підставою видати наказ про звільнення працівника від роботи на час проходження обстеження.
Зверніть увагу: особі, яка проходить обстеження в лікувально-профілактичних установах за направленням військкоматів, видають довідку довільної форми. Вона має бути завірена підписом завідувача відділення і печаткою такої лікувально-профілактичної установи (п. 2.18 Інструкції, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455). Ця довідка підтвердить факт проходження медогляду.
У запитанні читач вказав, що працівник, який був направлений військкоматом на медкомісію, не працював. Проте причина такої нероботи не названа. Тому розглянемо два можливі варіанти. Перший — на підприємстві оформлений простій, другий — працівник перебував у відпустці без збереження зарплати (ст. 25, 26 Закону про відпустки*).
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Простій. Якщо працівник заздалегідь повідомив про направлення на медкомісію, то роботодавець перериває для такого працівника простій на період медогляду і видає наказ про звільнення від роботи на час проходження медогляду.
Відпустка. З неоплачуваною відпусткою трохи складніше. У листі Мінсоцполітики від 17.10.2016 р. № 576/13/116-16 була дана однозначна відповідь: відкликання з неоплачуваної відпустки зa свій рахунок законодавством не передбачене.
Тому якщо працівник повідомляє про направлення на медкомісію, то одночасно з повісткою він повинен надати заяву з проханням перервати надану відпустку на час проходження медогляду.
Якщо ж працівник постфактум повідомив роботодавця про проходження медкомісії, то видавати заднім числом накази не треба. На наш погляд, тут буде достатньо пояснювальної записки працівника і доданих до неї корінця повістки і довідки з лікувальної установи. Вони будуть підставою для внесення відповідних відміток у табель обліку робочого часу (буквений код «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством), а також для оплати виходячи із середнього заробітку.
Середній заробіток. Його розраховують відповідно до Порядку № 100** виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, на який припадає початок медобстеження. Також тут слід урахувати вимоги абзацу шостого п. 2 Порядку № 100, а саме:
** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
час, протягом якого працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду
Отже, якщо до розрахункового періоду увійшов час простою не з вини працівника і він оплачений виходячи з частини (наприклад, з 2/3) окладу (тарифної ставки), то час простою і заробіток за ці дні не враховуємо при визначенні середньої зарплати (див. листи Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07 і від 24.04.2009 р. № 247/13/8409). На цій же підставі з двомісячного періоду виключаємо час відпустки без збереження зарплати, у тому числі і карантинної відпустки за свій рахунок.
Розглянемо порядок розрахунку середньої зарплати на прикладах.
Приклад 1. Працівник проходив медогляд у травні 2020 року. Розрахунковий період: березень — квітень 2020 року. У цьому періоді працівник відпрацював 7 днів. А з 12 березня по 30 квітня він перебував у простої. Зарплата за відпрацьовані дні у березні — 3333,33 грн.
Дні простою не з вини працівника необхідно виключити з розрахункового періоду. Оплату за ці дні не враховуємо при розрахунку середнього заробітку. Середньоденна зарплата для оплати періоду медогляду дорівнює:
3333,33 грн : 7 роб. дн. = 476,19 грн.
Виходячи з розрахованої середньої зарплати оплачуємо дні проходження працівником військово-лікарської комісії.
Приклад 2. Працівник проходив медогляд у травні 2020 року. Розрахунковий період: березень — квітень 2020 року. З 13 по 27 березня він перебував у відпустці без збереження зарплати згідно з ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, а в дні березня, що залишилися, і увесь квітень — у відпустці без збереження зарплати згідно ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки. У березні працівник відпрацював 8 днів. Його зарплата за ці дні складає 2285,71 грн.
Дні неоплачуваної відпустки виключаємо з розрахункового періоду.
Середня зарплата складе:
2285,71 грн : 8 роб. дн. = 285,71 грн.
Тепер розглянемо ситуацію, коли усі два місяці, що передують місяцю, в якому працівника призвали на медогляд, він не працював. У такому разі використовуємо правила, продиктовані абзацом четвертим п. 2 Порядку № 100.
Якщо працівник протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю початку медогляду, не працював, то розрахунковим періодом будуть попередні 2 місяці роботи
Приклад 3. Працівник проходив медогляд у травні 2020 року. Протягом двох місяців, що передують місяцю початку медогляду, працівник не відпрацював жодного дня у зв’язку з хворобою і подальшою відпусткою без збереження заробітної плати.
Отже, розрахунковий період: січень — лютий 2020 року. У цьому періоді він відпрацював 41 день (21 — у січні + 20 — у лютому). Зарплата, нарахована в розрахунковому періоді, — 9446 грн.
Середньоденна зарплата складе:
9446 грн : 41 роб. дн. = 230,39 грн.
А якщо працівник протягом останніх 4 місяців не працював із поважних причин?
Тоді розрахунок середньоденної зарплати здійснюється виходячи із установленого працівникові окладу (тарифної ставки).
При цьому розрахунковий період (останні 2 календарні місяці роботи) використовується для визначення середньомісячного числа робочих днів.
Приклад 4. Працівник проходив медогляд у травні 2020 року. У січні — лютому 2020 року він хворів, у березні перебував в щорічній відпустці, а у квітні — у відпустці без збереження зарплати. Оклад працівника в травні 2020 року складає 8500 грн.
Працівник протягом останніх 4 місяців, що передують місяцю проходження медогляду, не відпрацював жодного дня.
Розрахунок середньоденної зарплати здійснюється виходячи з його окладу і кількості робочих днів в останніх 2 місяцях, що передують місяцю проходження медогляду, за графіком роботи підприємства (індивідуальним графіком працівника).
Середньоденна зарплата дорівнює:
(8500 грн х 2 міс.) : (21 роб. дн. березень + 21 роб. дн. квітень) = 404,76 грн.