25.06.2020

Коли потрібен РРО при інтернет-торгівлі

Специфіка продажів в Інтернеті обумовлює складнощі в застосуванні РРО. Головне питання — в яких випадках узагалі доречний РРО, а коли можна без нього обійтися? Інше не менш важливе — якщо РРО потрібно використовувати, то коли пробивати чек?

Розрахункова операція

Визначимося із засадничим постулатом Закону про РРО: РРО використовується тільки тоді, коли є розрахункова операція. А під нею, зокрема, розуміється приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток тощо за місцем реалізації товарів або послуг. Акцентуємо увагу — приймання готівки і карток, тобто продавець має побудувати діяльність так, щоб він саме приймав картки. Відповідно РРО потрібен при здійсненні розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (але врахуйте — звичайна безготівка, тобто перерахування коштів з рахунку на рахунок, жодного відношення до РРО не має).

Якщо у вас немає таких операцій, РРО вам не потрібен. Причому для ФОП не має значення ні система оподаткування, ні наявність торгівлі складними побутовими товарами/ліками/ медвиробами, чи перевищує дохід 1 млн грн (і прийдешні зміни до Закону про РРО (див. cтаттю «РРО-перспективи для ФОП» цього номера) в цьому плані нічого не змінюють).

Давайте розглянемо основні випадки інтернет-торгівлі.

Інтернет-еквайринг

Платіж від покупця надходить у безготівковій формі з використанням платіжної картки за допомогою платіжної системи. Сам розрахунок здійснюється на сайті інтернет-магазину шляхом введення реквізитів картки. Для зрозумілості, а зовсім не для реклами, — такими системами є LiqРау, Portmone тощо.

Цей спосіб оплати по суті не відрізняється від розрахунку звичайною платіжною карткою через РОS-термінал. Тільки термінал цей віртуальний. І у випадку з платіжною карткою і при інтернет-еквайрингу бізнес продавця побудований так, що він приймає картки до оплати.

Напевно, ніхто не сперечатиметься, що при розрахунку через РОS-термінал РРО потрібен. Тому у випадку з інтернет-еквайрингом РРО не уникнути. Податківці не раз акцентували на цьому (ІПК ДФСУ від 16.09.2019 р. № 276/6/99-00-05-04-01-15/ІПК, ІПК ДПСУ від 27.05.2020 р. № 2208/6/99-00-05-04-01-06/ІПК).

Оплата на сайті еквайра. Деякі еквайри надають послугу з перерахування коштів зі свого сайта, тобто покупець може здійснити платіж своєю карткою на сайті еквайра за реквізитами продавця. Вважаємо, що в такому разі продавець не повинен застосовувати РРО, адже він не приймає картку до оплати.

Інтернет-банкінг

У загальному вигляді інтернет-банкінг — це програмний комплекс, що дозволяє контролювати стан розрахунків і здійснювати банківські операції без відвідування банку в режимі 24/7. Знову ж таки не для реклами, а для зрозумілості: такими є Приват24, Монобанк та ін.

За своєю суттю платіж за допомогою інтернет-банкінгу є звичайним безготівковим платежем. Кошти з рахунку покупця перераховуються на рахунок продавця. Тобто РРО застосовувати не потрібно. І хоча може мати місце деяка прив’язка до платіжної картки, принципова відмінність від еквайрингу в тому, що при інтернет-банкінгу продавець не приймає картку. Покупець сам ініціює платіж.

І тим не менш, податківці вважають по-іншому. Зазвичай, у своїх консультаціях вони примушують застосовувати РРО (БЗ109.02), а чек пробивати так само, як і при інтернет-еквайрингу (лист ГУ ДПС у Харківській обл. від 03.04.2020 р. № 1386/ІПК/20-40-05-10-19).

Коли пробивати чек

Податківці стверджують, що розрахунковий документ має бути надрукований у момент здійснення розрахункової операції на підставі виписки з фінустанови, тобто після зарахування коштів на рахунок продавця (хоча, суворо кажучи, розрахункова операція ≠ зарахування коштів). При цьому продавець зобов’язаний видати чек покупцю (логічно вкласти у посилку) (лист ГУ ДПС у Харківській обл. від 03.04.2020 р. № 1386/ІПК/20-40-05-10-19). Це стосується й інтернет-еквайрингу, й інтернет-банкінгу.

Проблема в тому, що деякі еквайри зараховують кошти на рахунок продавця через певний час після оплати (до 3 роб. дн.). Тому обов’язок відвантажити товар (разом із чеком) є (інформація про оплату надходить від еквайра), а коштів немає. Тобто чек може бути пробитий трохи раніше, ніж вимагають податківці. Наскільки нам відомо, податківці не чіпляються до таких чеків (але в разі чого візьміть на озброєння аргументи зі статті «Несвоєчасний чек» цього номера).

Але можлива і дзеркальна ситуація: кошти від покупця надходять на рахунок миттєво. А оскільки покупець може оплатити товар/послугу в будь-який час доби, то надійти вони можуть у вихідний, уночі тощо, тобто в той час, коли постачальник не працює. У цей момент чек вибити нереально. Благо податківці хоча б дозволяють у таких випадках друкувати чек у робочий час (лист ДПСУ від 13.03.2020 р. № 1032/6/99-00-05-04-01-06/ІПК). Мабуть, мається на увазі перший робочий день, а це не відповідає ні даті розрахункової операції, ні даті зарахування коштів на рахунок. Знову ж таки в разі виникнення претензій спробуйте використати аргументи зі статті на «Несвоєчасний чек» цього номера.

Післяплата

Продавець передає товар, наприклад, операторові поштового зв’язку. Покупець у місці отримання товару вносить за нього кошти (готівкою або карткою) для подальшого перерахування на рахунок продавця. Знову ж таки для кращого розуміння наведу приклад: товар доставляється через «Нову пошту», а платіж — через платіжну систему FORPOST. У такому разі продавець отримує кошти на рахунок у безготівковій формі, тому він РРО не застосовує.

Важливо, що із цим згодні й податківці (БЗ 109.02, лист ДФСУ від 21.05.2019 р. № 2285/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). І тим не менш судові баталії трапляються. Зрозуміло, суд дотримується позиції, що РРО тут не потрібен (постанова Київського апеляційного адмінсуду від 22.03.2018 р. №826/9748/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/73104114).

Інша річ, якщо продавець отримає кошти готівкою. Тоді РРО не уникнути.

ПТКС

Покупець здійснює оплату через ПТКС, що приймає готівку або платіжні картки з подальшим зарахуванням на рахунок продавця. Сам ПТКС може належати банку або фінустанові. Але продавець отримує оплату безготівкою і не приймає платіжні картки. Тому РРО йому не потрібен.

Фіскали дозволяють не застосовувати РРО тільки в разі використання банківського або фіскалізованого ПТКС. Із цього приводу було багато роз’яснень (лист ДПСУ від 09.04.2020 р. № 1458/6/99-00-05-04-01/ІПК). Погодьтеся, для постачальника не дуже зручна ситуація.

Узагалі в інтернет-торгівлі багато що залежить і від характеру товару: якщо місце розрахунків визначити не можливо (поставка комп’ютерних програм, електронних книг, довідок, висновків, експертних оцінок та ін. в електронній формі), застосування РРО не обов’язкове.

І останній момент. Часто платіж надходить за мінусом комісії. Проте чек РРО потрібно пробивати на повну вартість покупки.