Розміщуємо рекламу на сайті

Розміщувати рекламу на своєму сайті можуть як юридичні особи, так і фізичні особи — підприємці. Причому юридичним особам на загальній системі оподаткування для здійснення рекламної діяльності навіть не обов’язково реєструвати відповідний КВЕД (73.11 «Рекламні агентства»). А ось

єдинникам спочатку потрібно зареєструвати рекламний КВЕД, а потім уже братися до надання послуг реклами

Якщо цього не зробити, то єдинник (як юрособа, так і ФОП) повинен буде перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювався незареєстрований вид діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ). А підприємцеві на другій групі ЄП доведеться ще й оподаткувати дохід від цього виду діяльності за ставкою 15 % (п.п. 2 п. 293.4 ПКУ).

Крім того, пам’ятайте: єдинник на другій групі має право надавти послуги тільки населенню і платникам єдиного податку (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). Тому надавати рекламні послуги загальносистемникам такий підприємець не має права.

Чого не можна згідно із Законом про рекламу

Незважаючи те, що реклама в Інтернеті дуже поширена і має свої особливості, у Законі про рекламу немає визначення «інтернет-реклама», не містить він стосовно неї й будь-яких спеціальних норм. Тому

щодо рекламної діяльності в мережі Інтернет діють загальні норми Закону про рекламу

Інтернет-магазин при розміщенні реклами на своєму сайті виступає розповсюджувачем реклами (згідно зі ст. 1 Закону про рекламу).

За порушення порядку поширення і розміщення реклами розповсюджувач несе відповідальність згідно з ч. 4 ст. 27 Закону про рекламу — у п’ятикратному розмірі вартості розповсюдження реклами. Повторне порушення протягом року карається штрафом у десятикратному розмірі вартості поширення.

Розповсюджувати, зокрема, забороняється:

— рекламу, яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності (п. 11 ч. 1 ст. 8 Закону про рекламу);

— рекламу про спорудження об’єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних і юридичних осіб, у тому числі в управління без дотримання всіх умов, перелічених у п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону про рекламу;

— рекламу послуг ворожіння та гадання (абз. 14 ч. 1 ст. 8 Закону про рекламу);

— рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, їх виробництво або реалізація, що рекламуються, вимагають наявності відповідного дозволу або ліцензії, і якщо у відповідних реєстрах, які ведуться органами ліцензування або дозвільними органами, відсутня інформація про відповідні ліцензію, дозвіл, видані рекламодавцеві (ч. 2 ст. 8 Закону про рекламу).

До розміщення Закон про рекламу містить таку вимогу:

реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації так, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу (ч. 1 ст. 9 Закону про рекламу)

Врахуйте: розповсюджувач реклами не несе відповідальності за недотримання встановлених законом вимог до змісту реклами і за рекламу продукції, забороненої законом. За зазначені порушення відповідальність несе рекламодавець (ч. 2 ст. 27 Закону про рекламу).

Облік доходів від реклами на сайті

Реклама розміщується на сайті на підставі договору на надання рекламних послуг (ст. 901 — 907 ЦКУ). У такому договорі визначають період, протягом якого реклама демонструється на сайті інтернет-магазину, частота показу, місце її розміщення, розмір, періодичність складання акта наданих послуг (ПДВшникам рекомендуємо складати акт не рідше за один раз на місяць, підприємствам — неплатникам ПДВ — не рідше за один раз на квартал, підприємцям можна обійтися й щорічним актом (якщо це влаштовує рекламодавців)), перелік додаткових документів, що надаються рекламодавцеві, вартість рекламних послуг або спосіб розрахунку такої вартості.

Доходи відображають на рахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Розділом III ПКУ не передбачено коригування фінрезультату на вартість наданих рекламних послуг. Тому такі доходи повною мірою обліковують при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток.

ПДВ. Згідно з пп. «б» п. 186.3 ПКУ місцем постачання рекламних послуг є місце, у якому одержувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або в разі відсутності такого місця — місце постійного або переважного проживання.

Тому, у разі якщо рекламодавець зареєстрований як суб’єкт господарювання або мешкає на території України, операція з надання рекламних послуг у мережі Інтернет є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо ж рекламодавець — нерезидент, об’єкт оподаткування ПДВ відсутній.

Приклад. Інтернет-магазин уклав договір на надання рекламних послуг на суму 30000 грн. За умовами договору рекламодавець здійснює передоплату в розмірі 50 % вартості. Інші 50 % оплачуються після надання акта і додаткових документів, що підтверджують надання рекламних послуг.

Доходи від реклами в обліку інтернет-магазину