Як закрити експорт, коли покупець ліквідовується?

Ситуація, безумовно, не з приємних, оскільки шансів на оплату цього боргу підприємству власне покупцем-нерезидентом мало, а вчасно — і поготів.

«Судний» шлях. Спочатку згадаємо, що згідно з ч. 7 ст. 13 Закону про валюту* перебіг 365-денного строку призупиняється, якщо: 1) суд, міжнародний комерційний арбітраж взяв до розгляду позовну заяву резидента про стягнення з нерезидента заборгованості за експортним контрактом або 2) уповноважений орган відповідної країни прийняв до провадження документ про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку.

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

З дня прийняття до розгляду заяви (прийняття до провадження відповідного документа) перебіг строку призупиняється, і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. Проте якщо суд/міжнародний арбітраж ухвалить рішення про відмову в позові (чи уповноважений орган — про відмову в стягненні) — повністю або частково, відлік строку поновлюється, і пеня за його порушення нараховується за кожен день прострочення, включаючи період, на який цей строк був зупинений.

Отже, перше, що можна спробувати зробити, — це подати позов до суду (чи міжнародного комерційного арбітражу), щоб хоч би відстрочити нарахування пені на якийсь строк, протягом якого намагатися вирішити питання або шляхом витискування коштів з «нереза», що ліквідується, або якимсь іншим шляхом (див. нижче). Позов можна подати й до вітчизняного суду, якщо умови контракту дозволяють. Водночас перш ніж йти до суду, варто спочатку оцінити можливість відмови в позові, а також витрати, пов’язані з таким судовим шляхом, із сумою втрат від пені та/або витрат на інші можливі варіанти вирішення цієї проблеми з боргом за експорт.

Заміна дебітора. Цей шлях передбачає заміну нерезидента-покупця на іншого боржника (теж — нерезидента!), який і перерахує кошти підприємству замість покупця, що ігнорує свій розрахунковий обов’язок. Закривши таким чином борг за поставлений експорт. Чи то новий боржник зробить це безвідплатно, чи то з правом вимоги з нерезидента-покупця компенсації — залежатиме від конкретних розкладів.

Безумовно, відповідний документ про переведення боргу (договір, угода тощо) має бути погоджений з підприємством-експортером. І останній повинен мати його копію (чи один з примірників), щоб пояснити банку, чому кошти за експорт надійшли не від покупця, а від іншого нерезидента.

До речі, Інструкція № 7** у нормах, присвячених завершенню валютного нагляду за експортною операцією (див. п.п. 2 п. 9 розд. ІІІ), говорить про зарахування коштів на рахунок резидента, що надійшли від нерезидента. Тому важливо, щоб кошти надійшли від нерезидента. Але при цьому не важливо, буде це нерезидент-покупець або інший нерезидент (навіть з іншої держави). А ось надходження коштів від іншого резидента тут виключається!

** Затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

Відзначимо, що зміну дебітора на потрібного можна провести не тривіальним переведенням боргу, а іншими способами. Наприклад, шляхом укладення з «потрібним» дебітором договору поруки, або шляхом оформлення боргу перевідним векселем, платником за яким (трасатом) виступить потрібний нерезидент*** тощо.

*** Вексельна форма розрахунків не суперечить вітчизняному законодавству (див. БЗ 112.02). Але при цьому треба буде внести необхідні доповнення в експортний контракт.

Заміна кредитора. Можна підійти з іншого боку — замінити кредитора на «камікадзе». Для цієї мети треба укласти договір відступлення права вимоги боргу (цесії) між експортером (первинним кредитором) і новим кредитором-резидентом.

А ось поступитися правом вимоги нерезиденту неприпустимо, оскільки потім первинному кредиторові доведеться всю суму боргу виплатити до бюджету у вигляді пені! І це навіть у тому випадку, якщо йому за відступлення нерезидент — новий кредитор заплатить повну суму боргу за експортним контрактом. Оскільки така підстава для зняття заборгованості з валютного нагляду в Інструкції № 7 відсутня.

Зате п.п. 6 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 передбачає, що у разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів валютний нагляд припиняється після зарахування на рахунок резидента — нового кредитора у банку коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом — первинним кредитором товар, і за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів. До нового кредитора переходять усі права та обов’язки первинного кредитора, тому новий переймає на себе й усю відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків.****

**** Цікаво, як розподілятиметься відповідальність у разі здійснення відступлення вимоги вже після спливу граничних 365 днів. Мабуть, частину пені (за період з моменту прострочення до дати відступлення) повинен платити первинний кредитор, а за період, що залишився, — новий кредитор.

Цей момент особливих сумнівів не викликає. Тим паче, що й дата зняття операції з нагляду вже буде прив’язана (див. вище) до надходження коштів саме на його рахунок. Проте при цьому новий кредитор, щоб не потрапити під пеню, повинен «зникнути» (або спромогтися «вибити» з нерезидента борг у подвійному розмірі).

Незначна сума і розмноження кредиторів. Нагадаємо, що згідно з п.п. 1 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 операція знімається з нагляду, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту товарів не перевищує незначної суми. Така сума, нагадаємо, складає зараз еквівалент 150 тис. грн, а з 28.04.2020 р. (дати набрання чинності Законом України від 06.12.2019 р. № 361-IX) складатиме вже 400 тис. грн (це на даний момент — приблизно 16 тис. доларів! Курс НБУ для цих цілей перерахунку валюти контракту в гривню береться на дату останньої з подій (платежу/постачання).

Якщо сума боргу вписується в 150 тис. грн (що малоймовірно), то можна розслабитися, якщо в 400 тис. грн — то з 28 квітня пеня вже нараховуватися не повинна. Можна заплатити частину боргу, залишивши боргом за контрактом суму, що не перевищує незначну, — нагляд тоді повинні зняти.

Якщо (що імовірніше) сума буде більше, є ще такий ризиковий варіант:

Відступлення частин боргу законодавчо не заборонено і згоди боржника не потребує. Водночас такий шлях небезпечний, оскільки банк може і не зняти ці дрібні суми з валютного нагляду, мотивуючи тим, що п.п. 1 п. 9 говорить не про конкретного кредитора, а про експортну операцію. А ще можуть закидати дроблення експортної операції (див. п.п. 5 п. 3 розд. І Інструкції № 7). Проте залежно від конкретних умов тут цілком можна й не потрапити під дроблення. Та все ж такий спосіб досить ненадійний...