Спроба № 2, або «З коли» чекати на електронні лікарняні?

Епопея з електронним реєстром листків непрацездатності триває ще з квітня минулого року. Саме тоді з’явилася на світ постанова КМУ від 17.04.2019 р. № 328, якою був затверджений Порядок організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності (далі — Порядок № 328).

Згідно з цим Порядком запрацювати такий Реєстр повинен був ще з 1 січня 2020 року! Та не так сталося, як гадалося. Початок року зустрів нас тишею на лікарняному полі.

І ось у березні 2020 року інтернет-просторами прокотилася нова хвиля радості від уряду з «революційною» заявою: ухвалили постанову № 159 про електронні лікарняні. Зустрічайте покращення з 1 квітня 2020 року!

Не будемо кривити душею: новина від уряду заінтригувала. Адже це вже друга постанова КМУ на тему електронних листків непрацездатності. Що ж, аналізуємо.

Перше, що випливає з постанови № 159: на сьогодні все ще не забезпечено інформаційну взаємодію електронної системи охорони здоров’я з Електронним реєстром листків непрацездатності, який формує та веде Пенсійний фонд.

Проте до 1 квітня 2020 року Пенсійний фонд зобов’язаний забезпечити:

— створення та проведення дослідної експлуатації програмних засобів веб-орієнтованого сервісу внесення даних про тимчасову непрацездатність Реєстру;

— реєстрацію у веб-орієнтованому сервісі користувачів на підставі відомостей про заклади охорони здоров’я та ФОП, які мають ліцензію на провадження госпдіяльності з медичної практики. Такі відомості МОЗ повинне передати Пенсійному фонду у місячний строк з дня набрання чинності постановою, що коментується. До речі, чинна вона з 3 березня 2020 року. Плюс місяць на передачу, і вже не встигаємо до 1 квітня.

Дані про тимчасову непрацездатність в Реєстр вноситиме особа, яка засвідчила тимчасову непрацездатність (далі — лікар), з використанням веб-орієнтованого сервісу внесення даних про тимчасову непрацездатність Реєстру та кваліфікованого електронного підпису.

Які ж дані вноситимуть лікарі? Ті, що передбачені у пп. 1 — 5 п. 13 Порядку № 328, а саме відомості про:

1) пацієнта (у разі непрацездатності особи, зумовленої необхідністю догляду): П. І. Б; дату народження; реєстраційний номер; стать;

2) тимчасово непрацездатну особу: П. І. Б.; дату народження; реєстраційний номер; стать; найменування страхувальника та (увага!) його податковий номер в ЄДР. Тобто роботодавцям потрібно проінформувати працівників про податковий номер підприємства (ФОП). Краще письмово, щоб нічого не переплутали при відкритті лікарняного;

3) випадок тимчасової непрацездатності;

4) особу, яка засвідчила відомості та зареєструвала медичний висновок в електронній системі охорони здоров’я;

5) заклад охорони здоров’я.

Ці дані застосовуються як медичний висновок та є єдиною підставою для створення листка непрацездатності.

А тепер трошки напружилися. ☺

До 1 квітня 2020 року МОЗ має розробити та затвердити за погодженням із ФСС новий порядок видачі, продовження та обліку листків непрацездатності.

Встигнуть? Не впевнені. Але так хочеться вірити…