А якщо узяти й не показати в 1ДФ?

Податківці хочуть бачити, які суми поворотної фіндопомоги надходять фізособі або які суми вона має та надає як допомогу. Тож ознаки доходу для таких виплат передбачені у Довіднику ознак.

Починаючи з Податкового розрахунку за 3 квартал 2020 року застосовуємо ознаку доходу:

— «153» — для відображення основної суми поворотної фінансової допомоги, яку фізособа надала іншим особам, та яка у звітному кварталі повертається їй;

— «197» — для відображення суми поворотної фінансової допомоги, що отримується фізособою.

До речі, якщо підприємство отримало поворотну фіндопомогу від ФОП і повертає її чи надає таку допомогу ФОП, то у формі № 1ДФ воно відображає її з ознаками, встановленими для доходів звичайних фізосіб. Тобто непідприємницьку ознаку «157» проставляє, а цивільні «153» чи «197» — залежно від того, хто позикодавець. На цьому наполягають податківці у роз’ясненнях в підкатегорії 103.25 БЗ.

Не відкриємо Америку, якщо скажемо, що є багато підприємств, які усвідомлено не відображають у формі № 1ДФ при поверненні поворотну фіндопомогу, яку отримали від фізосіб. Особливо, якщо такі фізособи засновники або директори.

Причини зрозумілі. Іноді такі особи офіційно отримують три копійки, а надають допомогу на сотні тисяч. Тож навіщо світити їх? ☺

Тому запитання, яке поставив наш читач, зрозуміле. Відповідаємо.

Якщо податківці знайдуть, то невключення до форми № 1ДФ поворотної фіндопомоги може бути розцінено ними як подання такої форми не в повному обсязі, тобто без усіх необхідних рядків.

Таке порушення є однією з підстав для застосування штрафних санкцій за п. 119.1 ПКУ. Річ у тім, що положення цього пункту ПКУ сформульовані так, що штрафні санкції за «неповний обсяг» світять й у тому випадку, якщо податковий агент помилково не зазначив у формі № 1ДФ відомості про не(!)оподатковуваний дохід, виплачений фізособі.

Адже неповнота відомостей у формі № 1ДФ і викривлення (завищення/заниження) податкового зобов’язання — це окремі підстави для притягнення до відповідальності за п. 119.1 ПКУ. Тому для цього порушення не має значення, вплинула помилка на розмір податкового зобов’язання чи ні.

А тепер про суми. Подання форми № 1ДФ не в повному обсязі коштуватиме 1020 грн (при повторному протягом року — 2040 грн) (ст. 119.1 ПКУ).

Але цей штраф буде не конкретно за кожне таке порушення, а за всі порушення у формі № 1ДФ, що виявили податківці.

А ще може бути адміністративний штраф за ст. 163⁴ КУпАП у розмірі від 34 до 51 грн (при повторному протягом року — від 51 до 85 грн). Плюс до нього судовий збір.

Проте звертаємо увагу, що наразі діє штрафний мораторій.

Так, п. 52¹ ПКУ передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинене в період з 1 березня до кінця карантину (поки до 31 грудня 2020 року), штрафні санкції не застосовуються. Тож сьогодні за неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками форми № 1ДФ за 1 — 3 квартал 2020 року теоретично податківці можуть посягнути лише на адмінштраф (див. вище).

Як бачите, варіант з «не показав» коштує порівняно недорого. Проте таке рішення краще приймати з відома керівництва, щоб бухгалтеру потім не довелося відповідати за можливі штрафи.