26.11.2020
За загальним правилом, якщо база нарахування ЄСВ за ставкою 22 % не перевищує розміру МЗП*, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ дорівнює добутку розміру МЗП і ставки ЄСВ. Це встановлено у ч. 5 ст. 8 Закону № 2464.
* Тут і далі — мінімальна заробітна плата.
Дотримуватися цього правила зобов’язані основні роботодавці, тобто ті, які виплачують дохід за основним місцем роботи застрахованої особи і ведуть його трудову книжку.
До бази нарахування ЄСВ для цілей порівняння з МЗП включають усі виплати, нараховані застрахованій особі у звітному місяці основним роботодавцем і зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464. Це зарплата за основним місцем роботи, зарплата за місцем роботи за сумісництвом (якщо працівник — внутрішній сумісник), лікарняні та допомога по вагітності та пологах (за наявності), винагорода за ЦПД (якщо з працівником був укладений ЦПД). Далі порівнюємо таку загальну базу нарахування працівника за місяць (а не тільки зарплату, нараховану за основним місцем роботи) з МЗП.
Якщо МЗП вища за фактичну базу нарахування ЄСВ, розраховуємо додаткову базу нарахування як різницю між цими двома величинами та донараховуємо на неї ЄСВ.
Для відображення додаткової бази в таблиці 6 формуємо окремий рядок з реєстраційним номером облікової картки платника податків тієї застрахованої особи, за якою її визначали. При цьому в графі 9 проставляємо код категорії застрахованої особи:
— «1» — якщо у звітному місяці працівнику нараховували зарплату;
— «29» — якщо у звітному місяці є тільки лікарняні або в поточному звітному періоді відображаємо додаткову базу за минулий період, яка пов’язана з лікарняними, нарахованими в поточному звітному періоді за минулі звітні періоди;
— «42» — якщо у звітному місяці є тільки декретні або в поточному звітному періоді відображаємо додаткову базу нарахування ЄСВ, яка пов’язана з декретними, нарахованими в минулому звітному періоді за поточний звітний період (або у поточному звітному періоді за минулий);
— «47» — якщо різницю визначаємо за «солдатом підприємства».
Переходимо до графи 10. У ній за рядком з ЄСВ-різницею проставляємо:
— КТН «13» — якщо відображаємо додаткову базу нарахування ЄСВ в поточному звітному періоді за поточний звітний період (у графі 9 код категорії «1», «29», «42», «47») або в поточному звітному періоді за попередній звітний період у зв’язку з нарахуванням лікарняних/декретних (у графі 9 код категорії «29», «42»);
— КТН «14» — якщо відображаємо додаткову базу в поточному звітному періоді за попередній звітний період, яка виникла у зв’язку з утриманням «перегуляних» відпускних при звільненні (у графі 9 код категорії «1»);
— КТН «2» — якщо виправляємо помилку: в минулих звітних періодах занизили або не відобразили ЄСВ-різницю;
— КТН «3» — якщо виправляємо помилку: в минулих звітних періодах завищили або помилково відобразили ЄСВ-різницю.
Суму ЄСВ-різниці зазначаємо в графі 19 таблиці 6, а нарахований на неї ЄСВ — у графі 21.
Окремо зупинимося на лікарняних. Якщо працівник хворів, проте листок непрацездатності до кінця місяця не надано, то ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування.
Вимогу про ЄСВ з МЗП не виконуємо, адже загальна сума доходу за місяць ще не відома.
Після отримання листка непрацездатності для цілей порівняння з «мінімалкою» лікарняні відносимо до місяців, за які вони нараховані. Порівнюємо з МЗП, що діяла в таких місяцях. За потреби донараховуємо ЄСВ (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 78, приклад 3 на с. 10).
Що стосується допомоги по вагітності та пологах, то всі порівняння з мінзарплатою проводимо місяць у місяць. Наперед (у поточному звітному періоді за майбутні звітні періоди) додаткову базу не визначаємо (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 78, приклад 4 на с. 11).
Пропонуємо вам розглянути ще одну дуже цікаву ситуацію: працівник перегуляв відпустку і звільняється.
Суму сторнованих відпускних у таблиці 6 Звіту за формою № Д4 зазначаємо окремо від заробітної плати зі знаком «мінус» у графах 17 та 18. У графі 21 — також зі знаком «мінус» суму ЄСВ, який був нарахований на суму сторнованих відпускних.
Увага! Оскільки «перегуляні» відпускні прив’язані до місяця, за який вони були нараховані, то їх сума зменшить базу нарахування ЄСВ такого місяця. А отже, якщо сума доходу виявиться меншою за МЗП, може виникнути необхідність розрахувати додаткову базу і донарахувати на неї ЄСВ.
Щоб таку додаткову базу нарахування ЄСВ можна було без проблем віднести до минулих періодів, відображаємо її з кодом типу нарахувань «14» у графі 10 таблиці 6 Звіту з ЄСВ.
Приклад. Цар Олексій Іванович (основне місце роботи, повна зайнятість) звільнений 18.11.2020 р. У листопаді йому нараховано зарплату 3250 грн (ЄСВ — 715 грн).
При проведенні остаточного розрахунку було виявлено, що працівник надміру використав 15 календарних днів щорічної основної відпустки. У цій відпустці він перебував у серпні 2020 року.
Сума надміру нарахованих відпускних становить 2805 грн (ЄСВ — 617,10 грн).
Згідно з поданим Звітом з ЄСВ за серпень 2020 року база нарахування ЄСВ за цей місяць становила 6800 грн.
Після того як у листопаді були відсторновані «перегуляні» серпневі відпускні, база нарахування ЄСВ за серпень становила:
6800 - 2805 = 3995 (грн).
Її величина менша за мінзарплату, що діяла в серпні 2020 року (4723 грн).
Отже, визначаємо і відображаємо в таблиці 6 Звіту з ЄСВ за листопад з кодом типу нарахувань «14» у графі 10 додаткову базу за серпень — 728 грн (4723 - 3995) і донараховуємо на неї ЄСВ у сумі 160,16 грн.
Наведемо нижче фрагмент заповненої таблиці 6 Звіту з ЄСВ за листопад 2020 року.