14.09.2020

Недоплатили зарплату: смішно чи страшно?

Працівниці нарахували зарплату в повному обсязі, а виплатили на 5 грн менше. Що робити: створювати платіжку та виплачувати зараз чи додати до суми авансу та виплатити разом із зарплатою за 1-шу половину вересня? Податки сплачені у повній сумі. Чи є якісь межі для похибки в недоплатах зарплати?

Для початку давайте проаналізуємо масштаб лиха. В ситуації, описаній у запитанні, має місце таке порушення, як виплата заробітної плати не в повному обсязі. За нього абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачений штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Сьогодні це 15000 грн.

І хай вас не збиває незначний розмір недоплати. Верховний Суд наголошує: чинне законодавство України про працю не передбачає пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин для звільнення від відповідальності роботодавців, які використовують найману працю, з урахуванням розміру порушення. Живий приклад — постанова ВС від 22.05.2020 р. у справі № П/811/1996/17*, згідно з якою за недоплату працівникам у 72 грн роботодавець отримав штраф 128000 грн.

* reyestr.court.gov.ua/Review/89395093

Та зачекайте з прийомом валеріанки чи чогось міцнішого. З часів «живого прикладу» змінилися положення ст. 265 КЗпП.

Тож тепер, якщо ви виплатите недоплачену суму (усунете порушення) до початку перевірки Держпраці чи після у визначені приписом строки, заходи щодо притягнення роботодавців до відповідальності не застосовуються. Це прямо зазначено у ч. 6 ст. 265 КЗпП.

У ситуації, описаній у запитанні, виплатити працівникові 5 грн можна як окремим платіжним дорученням (якщо хочете виправитися якнайшвидше), так і додавши їх до суми авансу за вересень (якщо світити помилку не хочете).

Від відповідальності на роботодавця за КЗпП перейдемо до адмінвідповідальності посадових осіб та ФОП за КпАП. У загальному випадку виплата зарплати не в повному обсязі коштує від 510 до 1700 грн.

Але! По-перше, не потрібно скидати з рахунків строки накладення адмінстягнення. Так, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (а це наш варіант), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше трьох місяців з дня його виявлення.

Виплата зарплати не в повному обсязі — це триваюче правопорушення**, тобто порушення, пов’язане з триваючим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Таке правопорушення припиняється у випадку виконання цього обов’язку або припиненням дії відповідної норми закону.

** Але у судовій практиці зустрічаються випадки, коли такі порушення визнають разовими (див., наприклад, постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 11.07.2019 р. у справі № 550/408/19 // www.reyestr.court.gov.ua/Review/82982413).

Тобто у разі виплати недоплаченої суми порушення з триваючого перетвориться на разове. А далі є три місяці з моменту здійснення виплати протягом яких до посадових осіб роботодавця (ФОП) може бути застосовано адмінвідповідальність у зазначеному вище розмірі.

Та скоріш за все тут спрацює «по-друге»: КпАП містить чудову ст. 22. Вона дозволяє суду звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення.

Зауважимо, що малозначність суд визначає на підставі внутрішнього переконання. Проте, в порівнянні з тим, що сьогодні банкіри вважають, що Україні не вистачає купюр 2000 та 5000 грн, оті недоплачені 5 грн із запитання виглядають непристойно малозначимими.