Платні пакети: вже штрафують?

Чим, що та з коли заборонили?

Чим? Ідеться про Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» від 01.06.2021 № 1489-IX (далі — Закон № 1489).

З коли та що заборонили? Із 10 грудня поточного року забороняється безоплатне розповсюдження пластикових пакетів. До винятків потрапили пластикові пакети:

— біорозкладні;

— надтонкі шириною до 255 мм (без бічних складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бічних складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок), призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м’яса, продуктів із них, сипучих продуктів (наприклад, круп), льоду тощо, що використовуються як первинна упаковка, яка розповсюджується в об’єктах роздрібної торгівлі.

При цьому КМУ має установити мінімальні ціни! Чого на момент написання статті так і не зробив. Є тільки проєкт. Але цей факт усе ж таки не скасовує того, що безоплатне розповсюдження пакетів (крім винятків) заборонено.

Тому на практиці кожен виконував вимоги по-своєму. Наприклад, деякі супермаркети ціни встановили (поряд із пакетами є цінник). Але в чеку пакет не відображається.

А вже з 9 березня 2022 року набуде чинності заборона на розповсюдження надтонких, тонких і оксорозкладних пакетів. Тобто це не можна буде робити ані платно, ані безоплатно.

Винятки:

— біорозкладані пакети;

— усе ті ж надтонкі пакети, використовувані як первинна упаковка в роздробі (діє до 01.01.2023).

А якщо порушити? За порушення заборони на безоплатне розповсюдження пакетів (окрім винятків) загрожує адмінгоспсанкція — штраф від 1700 до 3400 грн.

Якщо порушення вчинити повторно протягом 3 років, то доведеться заплатити вже більше — від 3400 до 8500 грн (абз. 3 ч. 2 ст. 6 Закону № 1489).

Із 9 березня 2022 року зможуть також накладати штрафи за порушення заборони на розповсюдження надтонких, тонких і оксорозкладних пакетів.

Обійдеться цей проступок уже дорожче: сума штрафу — від 8500 до 17000 грн.

За повторне протягом 3 років подібне порушення — від 17000 до 34000 грн.

Зверніть увагу: ці санкції застосовуються до юросіб/ФОП у цілому, а не, скажімо, до продавця.

Щодо штрафів є ще один нюанс. Радимо госпсуб’єктам пильно стежити за появою мінцін на пакети.

Нагадаємо: порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів призводить до адмінштрафів, які застосовують уже до посадових осіб, а не до госпсуб’єкта загалом (наприклад, до директора).

Санкція становитиме 2550 грн. Повторне порушення протягом року коштуватиме вже 3400 грн.

Ці санкції встановлені у ст. 165² КУпАП.

Хто та як накладає штрафи?

Хто? Як адмінштраф за ст. 165² КупАП, так і «поліетиленові» штрафи за Законом № 1489 можуть накладати:

— керівники (заступники керівника) Держпродспоживслужби;

— інші уповноважені керівником Держпродспоживслужби посадові особи. Уповноваженими, найімовірніше, стануть керівники територіальних управлінь цієї служби.

Протоколи за ст. 165² КУпАП мають право складати як представники Держпродспоживслужби, так і органи Нацполіції. Але очевидно, що в частині недотримання «пакетних» цін найчастіше стикатися госпсуб’єкти будуть саме з Держпродспоживслужбою.

Як? Зверніть увагу: санкції застосовуються за результатами перевірки на підставі акта та інших матеріалів, з нею пов’язаних. При цьому акт повинен складатися окремо на кожне виявлене порушення. Про це нам говорить ч. 4 ст. 6 Закону № 1489.

І тут одне велике «але»! Порядок проведення перевірок, у межах яких виявляються «пакетні» порушення, повинен визначатися постановою КМУ. І поки такої немає.

Здавалося б, у Держпродспоживслужби є інші види перевірок. Але для кожної з них існують свої форми актів. У них закладені конкретні питання. І в жодному з таких актів не порушується питання про платність/безоплатність розповсюдження пластикових пакетів.

Єдиний ризик — перевірки у межах контролю за держрегульованими цінами. Тут форма акта є (див. наказ Мінекономіки від 26.08.2020 № 1637). Але застосувати в межах цих перевірок, вважаємо, можуть тільки адмінштраф за ст. 165² КУпАП, але ніяк не фінсанкції за Законом № 1489. І то тільки коли мінціни затвердить КМУ! До речі, такого роду перевірки (якщо вони позапланові або планові, а госпсуб’єкт з високим ступенем ризику) Держпродспоживслужба може проводити й у період карантину.

Хоча схему складання акта Закон № 1489 у собі містить. Цей документ складається у 2 примірниках, підписується перевіряючим і керівником госпсуб’єкта або уповноваженою ним особою. Зауважте, що тут забули про ФОП...

Відмова від підписання акта — не панацея. У цьому випадку перевіряючий лише вносить відповідний запис до такого акта. А далі він усе одно передається для ухвалення рішення про застосування штрафу.

Потім усі матеріали (включаючи акт) розглядаються протягом 15 календарних днів і виноситься постанова про застосування санкції.

Штраф необхідно сплатити протягом знову ж таки 15 календарних днів з дня отримання порушником копії постанови. Ба більше, доведеться ще й копію завіреної банком платіжки відправити до Держпродспоживслужби або її територіального органу (залежно від того, хто конкретно виніс постанову) (абз. 2 ч. 7 ст. 6 Закону № 1489). Ось вам і «держава у смартфоні...» ☹

Постанову можна оскаржити. Але тільки до суду (ч. 9 ст. 6 Закону № 1489).

Це означає:

— до суми штрафу додасться ще й, як мінімум, виконавчий збір;

— ризик отримати арешт на банківські рахунки госпсуб’єкта;

— інші «радощі», установлені в Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Тобто в перспективі будуть два варіанти: платити або оскаржити. Причому, щоб не виникало проблем із виконавчим провадженням, при поданні позову краще подати ще й заяву про забезпечення позову з вимогою призупинити виконання рішення (гл. 10 розд. І КАСУ).

А поки чекаємо від КМУ порядку проведення перевірок, у межах яких Держпродспоживслужба могла б застосувати штрафи за безоплатне розповсюдження пакетів. І пам'ятаймо, що карантин від них, на жаль, не врятує... ☹