13.12.2021
З початку 2022 року тільки підприємці — платники єдиного податку групи 1 повністю звільнені від використання РРО/ПРРО. Це звільнення — безумовне. Ніхто такого ФОП не змусить використовувати РРО за умови дотримання ним вимог для роботи у групі 1. Тобто незалежно від отриманого підприємцем групи 1 розміру доходу за рік і товарів, якими він торгує.
Підприємці — платники єдиного податку груп 2 — 4 з початку 2022 року втрачають звільнення від використання РРО
Вони мають використовувати касові апарати при продажу будь-яких товарів за готівку чи з використанням платіжних карток.
Від РРО/ПРРО з початку нового року їх не врятує навіть той факт, що їх дохід за 2021 рік не перевищив 1,32 млн грн і вони не торгують ризиковими товарами (ТСПТ, ліками, медичними виробами, ювеліркою) та не надають медпослуги.
Звичайно, з початку 2022 року законодавці ще можуть скасувати тотальну фіскалізацію для ФОП — платників єдиного податку груп 2 — 4.
Уже у ВРУ зареєстровано пару законопроєктів з цього приводу. Та чи стане хоч одна з цих ініціатив реальністю, передбачити складно.
Тому радимо ФОП — платникам єдиного податку груп 2 — 4 не відкладати все на потім, а починати готуватися до невідворотного — тотальної фіскалізації.
Щоб із 01.01.2022 не використовувати РРО/ПРРО, підприємці — спрощенці груп 2 — 4 мають не здійснювати розрахункові операції. Для цього треба, щоб покупець платив їм за товар шляхом:
— переказу коштів із свого рахунку на рахунок продавця через установу банку без використання платіжних карток;
— внесення коштів на рахунок продавця через касу банку;
— внесення коштів на рахунок продавця через програмно-технічний комплекс самообслуговування, що належать банкам або небанківським фінустановам.
Оплата ж за товар готівкою чи через платіжний термінал карткою потрапляє під РРО.
Інтернет-еквайринг. Багато хто торгує товарами з оплатою через Інтернет.
Ті, хто приймають оплату через інтернет-еквайра, знають, що такі операції слід проводити через РРО/ПРРО. Це те ж саме, що проводити оплату через POS-термінал.
При цьому чек РРО при таких інтернет-оплатах варто пробивати:
— якщо товар відвантажують після отримання коштів від еквайра на поточний рахунок — у момент надходження коштів на підставі банківської виписки;
— якщо відвантаження товару відбувається після сплати їх покупцем, але до отримання коштів від еквайра на поточний рахунок — у момент передачі покупцеві товару.
Інтернет-банкінг. Часто покупці платять за товар через інтернет-банкінг. Податківці тривалий час говорили, що такі оплати слід проводити через РРО.
На сьогодні вони зайняли більш лояльну позицію (див. листи ДПСУ від 18.11.2021 № 4418/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 13.10.2021 № 3836/ІПК/99-00-07-05-01-06 тощо). Вони говорять, що тільки сам продавець визначає спосіб, в який покупець може йому оплатити за товар. І тому якщо продавець виставив на оплату рахунок-фактуру і вказав у ньому лише реквізити свого поточного рахунку у форматі IBAN, то такі оплати через РРО проводити не треба.
У цьому випадку відбувається класична безготівкова операція (переказ коштів з одного рахунку на інший без використання платіжної картки), яка не є розрахунковою операцією і не вимагає використання РРО.
Але знаючи мінливість думки податківців, рекомендуємо отримати у них індивідуальну консультацію з цього приводу. Бо в роз’ясненні для всіх (БЗ 109.02) вони й досі наполягають на застосуванні РРО при оплатах через інтернет-банкінг.
Всі суб’єкти господарювання, у тому числі й ФОП — спрощенці груп 2 — 3, які надають послуги, й надалі мають право розраховувати на звільнення від використання РРО згідно зі п. 14 ст. 9 Закону про РРО при дистанційній оплаті за них.
Щоб отримати це РРО-звільнення, слід пам’ятати, що:
1) під звільнення потрапляють тільки операції з надання послуг. Отже,
при продажу товарів з дистанційною оплатою розраховувати на РРО-звільнення не слід
Водночас податківці не проти, щоб це звільнення поширювалося на орендні операції (див. лист ДПСУ від 09.11.2021 № 4242/ІПК/99-00-07-05-01-06). Хоча оренда, з точки зору цивільного законодавства, послугами не вважається;
2) під звільнення потрапляють усі послуги, тобто як ті, що надаються споживачеві безпосередньо (так би мовити, у живому контакті), так і ті, що надаються онлайн (дистанційно). Головне, щоб оплата за них була здійснена виключно дистанційно: або через інтернет-банкінг, або через інтернет-еквайринг.
У випадку оплати за послуги у різний спосіб (як дистанційно, так і готівкою) звільнення від РРО для послуг уже не отримати.
Крім того, останнім часом податківці наголошують, що право на це РРО-звільнення для послуг стосується тільки суб’єктів, які надають виключно послуги. Якщо ж ви в тому числі здійснюєте і реалізацію товарів, то звільнення для послуг навіть при виключно дистанційній оплаті у вас не буде (листи ДПСУ від 18.11.2021 № 4415/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 09.11.2021 № 4242/ІПК/99-00-07-05-01-06).
Хоча, на наш погляд, це помилкове твердження. Бо використання цього звільнення залежить не від того, чим займається суб’єкт, а від способу оплати за послуги.
До відома! Якщо ви надаєте послуги дистанційно (проводите онлайн-навчання, надаєте доступ до інтернет-ресурсу тощо) з оплатою онлайн, то вам підійде також РРО-звільнення, прописане у п. 12 ст. 9 Закону про РРО, за яким працюють без РРО ті, у кого неможливо визначити місце проведення розрахунків.
Штрихкод акцизної марки. Торговців алкоголю продовжує хвилювати питання з приводу відображення в чеку РРО цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
До кінця 2021 року такий обов’язковий реквізит у чеку РРО можна не вказувати. Оскільки жодний нормативний акт, у тому числі й Закон про РРО, до кінця поточного року не вимагатиме цього робити.
З початку 2022 року вимога вказувати таку інформацію у чеку РРО напевно з’явиться у Законі про РРО. Відбудеться це з подання законопроєкту № 5600. Його прийняла ВРУ 30 листопада.
Тому радимо всім, хто торгує алкоголем, уже починати готуватися до відображення даних про штрихкод акцизної марки на алкоголь у чеку РРО/ПРРО.
Інакше чек РРО без такого реквізиту податківці не визнають розрахунковим документом і будуть накладати штраф за невидачу покупцю чека РРО.
З початку 2022 року відповідальність за таке порушення складатиме при першому порушенні 100 % здійсненої розрахункової операції, а при наступних — 150 % (п. 1 ст. 17 Закону про РРО)
Штрихкод товару. Не плутайте з реквізитом «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої». Це зовсім різні обов’язкові реквізити у чеку РРО/ПРРО. Спільне у цих реквізитів тільки те, що і той, і той слід зазначати у чеку РРО/ПРРО тільки в тому випадку, коли це передбачено чинним законодавством, а у разі непередбачення — за бажанням платника.
Водночас, на відміну від реквізиту «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», обов’язку вказувати реквізит «цифрове значення штрихового коду товару» не тільки на сьогодні немає у жодному нормативно-правовому акті, а й обов’язок вказувати цей реквізит у чеку РРО/ПРРО напевно не з’явиться і в найближчому майбутньому.
З тим, що законодавство не вимагає вказувати у чеку РРО/ПРРО реквізит «цифрове значення штрихового коду товару», погоджуються і фіскали у своїх роз’ясненнях (БЗ 109.10). Отже, на сьогодні і з початку 2022 року змусити суб’єкта господарювання відображати у чеку РРО дані про штриховий код товару може тільки його особисте бажання. Якщо бажання не буде, то і такого реквізиту в чеку РРО/ПРРО також не буде.
QR-код. Тільки ті РРО, які почали використовувати до 01.08.2020, можуть не відображати в чеку QR-код.
Ті РРО, які почали використовувати після 01.08.2020, такий реквізит мають на сьогодні вказувати в чеку обов’язково.
У QR-коді чека РРО/ПРРО має бути відображена не будь-яка інформація, а дані про здійснену розрахункову операцію. Якщо в QR-коді буде зашифрована інша інформація (на практиці інколи в ньому шифрують посилання на сайт ДПС, де можна відшукати чек), то такий чек податківці можуть визнати не розрахунковим. А це дорівнює невидачі розрахункового документа.
Детально про правила застосування РРО/ПРРО читайте в наступному номері «Податки & бухоблік».