Розрахунки кредитними коштами: з РРО чи без?

У консультації, що коментується, податківці розповіли, чи звільняються СГ від застосування РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операцій за товари, оплата за які відбувається запозиченими (кредитними) коштами, отриманими внаслідок оформлення кредиту в банку?

Здавалося б, відповідь на це запитання очевидна. Адже Закон про РРО ніколи не містив і зараз не містить жодних застережень щодо походження коштів, якими розраховується покупець. Це можуть бути які завгодно кошти — власні, інвестовані, запозичені (кредитні), отримані в дарунок чи як пожертва, набуті як знахідка, скарб, хабар, украдені врешті-решт. ☺ Справа зовсім не в цьому, а в тому, що при їх передачі від покупця продавцеві у сфері торгівлі/громадського харчування/послуг РРО слід застосовувати лише тоді, коли має місце розрахункова операція.

У свою чергу, під визначення розрахункової операції підпадають розрахунки (1) у готівковій формі та/або (2) у безготівковій, але лише ті, що здійснені із застосуванням платіжних карток. Тобто класичні безготівкові платежі (як-от переказ коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або внесення коштів через касу банку) не РРОшаться. Саме від цього й треба відштовхуватися, шукаючи відповідь на поставлене вище запитання. До честі податківців, у цій консультації вони не схибили, принаймні на словах. Їхній висновок цілком справедливий: обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить виключно від способу отримання коштів продавцем як оплати за товар. Таким чином:

— якщо покупець отримав кредит готівкою і сплачує нею за товар — РРО потрібен;

— якщо покупець отримав кредит на картку і розраховується нею за товар (хоч у магазині, хоч через інтернет-еквайринг) — РРО потрібен;

— якщо покупець оформив безготівковий кредит у банку (візьмемо найпростіший випадок — без власного першого внеску) і отримує товар, кошти за який перерахував банк, то?.. Ну, звісно, РРО у цьому разі ні до чого, скажете ви.

І ось тут починається найцікавіше, ☺ що пояснює, чому виникло запитання, яке ми розглядаємо. З давніх-давен податківці дотримуються думки (канонізованої, до речі, постановою ВАСУ від 22.07.2010 р. № К-11728/09 // reyestr.court.gov.ua/Review/10773541), що при продажу товарів у кредит у момент передачі товарів слід застосовувати РРО для цілей обліку кількості реалізованих товарів та роздруковувати розрахункові документи на повну вартість покупки.

І до сьогодні їх підхід, на жаль, аніскілечки не змінився (див., наприклад, лист ДПСУ від 06.05.2021 р. № 1872/ІПК/99-00-07-05-01-06). Вони продовжують стверджувати, що «у випадку проведення розрахункових операцій <…> у кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ установленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «у кредит».

І хоча у консультації, що коментується, цей абсурд прямо не прозвучав, завжди є побоювання, що при перевірці фіскали про нього згадають. Наша позиція з цього питання тверда як криця: операція з відвантаження товару, оплаченого 100 % безготівковими кредитними коштами, розрахунковою не є, тож обов’язок використовувати РРО за такою операцією не виникає.