Податкові наслідки виплати дивідендів фізособам

Визначаємо ПДФО та ВЗ

Правила оподаткування дивідендів ПДФО встановлює п. 170.5 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів завжди є резидент — емітент корпоративних прав (див. п.п. 170.5.1 ПКУ).

З метою оподаткування доходів фізосіб розділ IV ПКУ виокремлює такі види дивідендів: привілейовані, реінвестовані, звичайні.

Привілейовані дивіденди. До привілейованих відносимо дивіденди, нараховані платникові податків за акціями або іншими корпоративними правами, які мають:

— статус привілейованих;

— інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану платником податку.

Для цілей оподаткування п.п. 170.5.3 ПКУ прирівнює такі дивіденди до заробітної плати. Отже,

Важливо! При розрахунку ПДФО з таких дивідендів, що виплачуються працівникам підприємства, базу оподаткування не зменшуємо на суму податкової соціальної пільги (за її наявності). Адже така виплата здійснюється поза межами трудових відносин.

У додатку 4 (4ДФ) «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі — 4ДФ), що подається у складі об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ, відображаємо привілейовані дивіденди таким чином.

У розділі І 4ДФ, сформованого за той місяць звітного кварталу, в якому дивіденди були фактично нараховані/виплачені, відображаємо суми таких дивідендів, нарахованих фізособам-засновникам, з ознакою доходу «101» та суми утриманих з них ПДФО та ВЗ (також персоніфіковано).

ЄСВ на суму привілейованих дивідендів не нараховуємо. До зарплати вони прирівняні тільки для цілей оподаткування ПДФО і ВЗ.

Для ЄСВ привілейовані дивіденди залишаються дивідендами (статус виплати не змінюється).

При цьому п. 14 розділу ІІ Переліку № 1170 виводить дивіденди з кола виплат, на які нараховується ЄСВ.

Реінвестовані дивіденди. Реінвестиція — це такий спосіб використання доходів, отриманих у вигляді дивідендів, у результаті якого вони знову інвестуються в той самий об’єкт.

Здійснити реінвестицію дивідендів можуть тільки ті підприємства, які за результатами діяльності мають прибуток.

У випадку реінвестиції нараховані дивіденди спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства.

Тобто статутний капітал поповнюється за рахунок нарахованих, але не виплачених дивідендів.

Дивіденди, що нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юрособою-резидентом, звільнені від оподаткування ПДФО п.п. 165.1.18 ПКУ, якщо одночасно виконуються такі умови:

перша — таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента;

друга — у результаті такого нарахування збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Реінвестовані дивіденди, які не оподатковують ПДФО, також не є об’єктом оподаткування ВЗ. Підстава — п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. У ньому зазначено, що від оподаткування ВЗ звільняються доходи, що згідно з розд. ІV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб.

У розділі І 4ДФ Податкового розрахунку, сформованого за той місяць звітного кварталу, в якому неоподатковувані реінвестовані дивіденди були фактично нараховані, зазначаємо їх суму з ознакою доходу «142».

ЄСВ немає. Адже дивіденди не входять до фонду оплати праці і не є винагородою за виконані роботи (надані послуги) за договором цивільно-правового характеру.

Зверніть увагу на один важливий момент! Якщо не виконуються умови, озвучені вище (припустимо, «поплили» розміри часток у статутному капіталі учасників товариства, оскільки один з учасників захотів отримати свої дивіденди на руки), то такі дивіденди слід оподатковувати ПДФО і ВЗ як звичайні дивіденди. Про них — далі.

Звичайні дивіденди — це дивіденди, які не належать ані до привілейованих, ані до реінвестованих.

Як оподатковують звичайні дивіденди?

Якщо дивіденди нараховує:

— платник податку на прибуток, то з їх суми утримує ПДФО за ставкою 5 % (п.п. 167.5.2 ПКУ);

— єдиноподатник або інститут спільного інвестування, то оподатковує їх суму ПДФО за ставкою 9 % (п.п. 167.5.4 ПКУ).

Зі звичайних дивідендів утримуємо ВЗ за ставкою 1,5 %.

У розділі І 4ДФ, сформованого за той місяць звітного кварталу, в якому звичайні дивіденди були фактично нараховані/виплачені, зазначаємо їх суму з реєстраційним номером отримувача з ознакою доходу «109» та суми утриманих з суми дивідендів ПДФО і ВЗ.

Увага!

Наприклад, підприємство у 2021 році, перебуваючи на загальній системі оподаткування, нараховує звичайні дивіденди фізособам-засновникам за 2019 рік, коли підприємство працювало на спрощеній системі оподаткування. У цьому випадку з таких дивідендів утримуємо ПДФО за ставкою 5 % та ВЗ за ставкою 1,5 %.

ЄСВ на дивіденди не нараховують. Адже дивіденди зазначені в п. 14 розд. ІІ Переліку № 1170, що визначає виплати від роботодавця, на які не нараховується ЄСВ.

Строки сплати ПДФО та ВЗ

ПДФО та ВЗ з дивідендів сплачуємо в такі строки:

— якщо виплату здійснюємо на банківський рахунок фізособи або готівкою, отриманою в банку, — у день виплати дивідендів або отримання готівки для їх виплати у банку (п.п. 168.1.2 ПКУ);

— якщо дивіденди виплачуємо готівкою з каси підприємства, яка не була отримана в банку на вказані цілі, або у негрошовій формі — протягом 3 банківських днів, що настають за такою виплатою/наданням (п.п. 168.1.4 ПКУ);

— якщо дивіденди нараховані, але не виплачені, — протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, у якому вони були нараховані (п.п. 168.1.5 ПКУ).

І тут постає важливе запитання: коли треба нараховувати дивіденди? Найлогічніше — нараховувати дивіденди за датою затвердження протоколу загальних зборів учасників про їх виплату. Такої думки дотримуються й податківці у своїх роз’ясненнях.