15.03.2021
Якщо простій з оплатою з розрахунку 2/3 окладу запроваджено на певний період, який включає і вихідні дні, то при обчисленні середньої зарплати для оплати часу відпусток необхідно виключити весь період простою, з урахуванням вихідних днів
Довготривалий «ковідний» карантин залишив свій слід у діяльності практично усіх підприємств. Багато роботодавців вимушені були оформлювати у цей період простій.
Тож ситуація, коли у розрахунковому періоді для визначення суми відпускних є період простою, сьогодні доволі часто зустрічається на практиці.
Якщо такий період оплачений за середньою, то і сума оплати, і дні простою візьмуть участь у розрахунку відпускної середньої зарплати.
Зовсім інша справа, якщо період простою оплачений виходячи з 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника. Тут на перше місце виходить абзац шостий п. 2 Порядку № 100*. Ним визначено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Але що законодавець мав на увазі під отим «невідпрацьованим часом»? Кількість календарних чи лише робочих днів, що припала на період простою, викидати з розрахунку?
На наш погляд, розрахунок повинна покинути саме кількість календарних днів, на які згідно з наказом роботодавця припав період простою. До речі, саме такий принцип застосовується й для випадку, коли в розрахунковому періоді відпустка без збереження заробітної плати.
А ось виключення лише робочих днів з розрахунку, як рекомендують окремі незалежні експерти, призведе до штучного заниження суми середньої зарплати й суми оплати періоду відпустки.
Це, відверто скажемо, не дуже добре. Адже оплата періоду відпустки віднесена ст. 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР до мінімальних гарантій в оплаті праці.
Що ж, сподіваємося, роз'ясненням Мінекономіки, наведеним у листі, що коментується, буде поставлена крапка в «простійному» питанні. Адже саме це відомство наділене правом надавати роз'яснення з питань обчислення середньої зарплати відповідно до Порядку № 100.
Підіб’ємо підсумок. Якщо період простою є в розрахунковому періоді для обчислення суми відпускних, то звертаємо увагу на те, як оплачений цей період.
Якщо виходячи з 2/3 окладу (тарифної ставки) працівника, то «піднімаємо» наказ (розпорядження) про запровадження простою. Якщо згідно з ним період простою охоплює як робочі, так і вихідні дні, то з розрахунку відпускної середньоденної зарплати викидаємо загальну кількість календарних днів, що припала на період простою, та суму оплати простою.
Радує, що Мінекономіки розділило нашу думку щодо «простійних» днів у розрахунку. А більш детально про розрахунок середньої зарплати у різних випадках її збереження читайте в тематичному номері «Податки & бухоблік», 2021, № 16.