13.05.2021
* Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/92971922.
Підприємство (позивач) здійснило продаж запчастин за готівку без використання РРО. Натомість приймання готівки було оформлено прибутковими касовими ордерами.
Податковий орган (відповідач) вважає, що цими діями підприємство порушило п. 1 ст. 3 Закону про РРО, а відтак застосувало штрафні санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону про РРО.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили. Податковий орган звертається з касаційною скаргою.
Суд погодився з судами попередніх інстанцій і відмовив у задоволенні скарги.
Як зазначає суд, позивач не є підприємством, фактичним видом діяльності якого є торгівля або громадське харчування. На думку суду, підприємством не здійснювалися розрахункові операції, які підпадають під дію Закону про РРО. Тому внесення оплати з розрахунком у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів не можна вважати порушенням цього Закону.
Скажемо одразу: позиція Верховного Суду нас дивує. Суд не обтяжує себе навіть точною цитатою з п. 1 ст. 3 Закону про РРО, на порушення якого посилаються податківці. Якщо підняти рішення апеляційного суду**, там ця цитата є, але при цьому не приділено достатню увагу визначенню розрахункової операції.
** Див. постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 18.09.2019 р. // reyestr.court.gov.ua/Review/84361858.
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів чи послуг. Розрахунковою операцією є приймання готівки від покупця при реалізації будь-яких товарів чи послуг. Тобто продаж запчастин за готівку цілком відповідає визначенню розрахункової операції. І п. 1 ст. 3 Закону про РРО стосується будь-яких розрахункових операцій, а не лише тих, які у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Тому висновок апеляційного суду, буцімто операція з реалізації запчастин має «виключний характер», виглядає дивно. Ще більш дивно, що Верховний Суд відмовляється визнати цю операцію розрахунковою і визнати над нею дію Закону про РРО. Такий висновок був би справедливим, якби оплата запчастин здійснювалася у безготівковій формі. Однак оплата була саме за готівку.
Підприємство оформлювало готівку, отриману за запчастини, прибутковими касовими ордерами. Таке право дійсно передбачене п. 1 ст. 9 Закону про РРО для тих підприємств, які не здійснюють діяльність у сфері громадського харчування і торгівлі. Але є нюанс: замінювати РРО прибутковими ордерами можуть лише ті підприємства, які торгують продукцією власного виробництва.
Із тексту рішення очевидно, що позивач не здійснює виробництво автозапчастин (вони вилучені з автомобіля).*** Можливо, суд шукає аналогію з поблажливою позицією самих податківців щодо продажу за готівку основних засобів (БЗ 109.02). Однак і ця аналогія для запчастин не працює: щодо запасів, вилучених з основних засобів, податківці однозначно наполягають на РРО (див. іншу консультацію з БЗ 109.02). Тож висновок суду про те, що позивач правомірно замінив РРО прибутковими касовими ордерами — сумнівний і зроблений без належного з’ясування обставин по суті.
*** Докладно про це читайте у «Податки & бухоблік», 2021, № 40, с. 6.