11.11.2021
Реєстраційний ліміт — це сума податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (∑Накл), що обчислюється за формулою, зазначеною в п. 2001.3 ПКУ:
∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ∑Овердрафт - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ.
Проте, окрім основних її показників, які є в наведеній вище формулі, у розрахунку регліміту беруть участь ще три додаткових з пп. 34, 341 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (п. 2001.3 ПКУ). Про них скажемо окремо нижче.
Зверніть увагу: ліміт реєстрації — це розрахункова сума, яка формується за вищезгаданою формулою і, що важливо, не має нічого спільного з сумою залишку реальних грошових коштів на ПДВ-рахунку. Електронний ПДВ-рахунок працює аналогічно банківському рахунку (щоправда, з певними обмеженнями та умовами використання коштів, прописаними у пп. 2001.4 та 2001.5 ПКУ), і залишок після нього формується за іншими правилами, ніж сума регліміту. Тому цифри ПДВ-рахунку і ліміту реєстрації ніколи не збігаються.
Це результат формули, що показує платникові, на яку суму ПДВ він може в конкретний момент зареєструвати ПН і РК в ЄРПН.
Врахуйте: цей показник також слід зазначати у «віконці» за ряд. 19.1 декларації з ПДВ на день подання декларації. Значення ліміту є граничною сумою: (1) для суми бюджетного відшкодування ПДВ (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ) і (2) для повернення коштів з електронного ПДВ-рахунку (п. 21 Порядку № 569).
При реорганізації платника сума регліміту (∑Накл), що була у нього на момент держреєстрації його припинення, повинна перейти до правонаступника, а у разі поділу/виділення — регліміт розподіляється між особами пропорційно отриманим ними за розподільчим балансом частинам майна (п. 2001.3.ПКУ). Передача/отримання суми ∑Накл здійснюється на дату подання декларації з ПДВ з додатком Д4, в якому реорганізовуване підприємство заповнило таблицю 4, а правонаступник — таблицю 5.
А при відміні анулювання ПДВ платникові ДПС протягом 3 робочих днів, що настають за днем внесення в реєстр платників податків змін про скасування анулювання реєстрації платника податків за рішенням контролюючого органу або рішенню суду, що набрало законної сили, здійснюється перерахунок показника ∑Накл такого платника за звітний період анулювання (детальніше див. «Відновили ПДВ-реєстрацію — повернуть ліміт»).
Це загальна сума «вхідного» ПДВ за зареєстрованими в ЄРПН на платника ПН і РК починаючи з 1 липня 2015 року.
Майте на увазі! У цьому показнику враховуються і суми ПДВ за ПН, виписаними самим платником на послуги, отримані від нерезидентів згідно з п. 208.2 ПКУ. Реєстрація таких ПН в ЄРПН на послуги від нерезидента так само вимагає наявності регліміту (детальніше див. «ПН з послуг нерезидента та ліміт»).
Суми ПДВ за чеками та іншими замінниками ПН, згаданими в пп. «а» — «в» п. 201.11 ПКУ, у цьому показнику не враховуються (регліміт не збільшують).
Будьте уважні: показник ∑НаклОтр зменшиться на суму зменшуючих РК (складених на повернення товарів, авансів або для анулювання помилкових ПН тощо), які зобов’язаний реєструвати покупець, а не продавець (п. 16 Порядку № 569). Щоб мати можливість зареєструвати зменшуючі РК, у покупця на момент реєстрації має бути необхідна сума регліміту (∑Накл).
Невідображення ПДВ за ПН і РК у складі декларації на показник ∑НаклОтр, як і на результат формули (суму регліміту), не впливає
На ці показники безпосередньо впливає тільки сам факт реєстрації ПН і РК в ЄРПН.
Це загальна сума сплаченого «ввізного» ПДВ починаючи з 1 липня 2015 року. Врахуйте: такі суми сплачуються на митниці, тобто без використання електронного ПДВ-рахунку.
Зверніть увагу: суми авансу, сплачені на депозитний рахунок митниці, тут не враховуються. Цей показник формується в СЕА на підставі цих митних декларацій (МД), поданих у контролюючий орган платником, з урахуванням листів коригування (+/-) і додаткових МД (+/-), складених з 01.07.2015.
Будьте уважні: суми «ввізного» ПДВ можуть бути не враховані в СЕА, якщо в графі В МД не зазначений (чи зазначений неправильно) додатковий реквізит — податковий номер (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника/реєстраційний (обліковий) номер платника) особи, що претендує на податковий кредит (див. БЗ 101.17).
Про «механізм» зазначення в МД цього «додаткового реквізиту» і про типи МД, в яких він повинен вказуватися, див. у листах ДФСУ від 15.12.2014 № 15182/7/99-99-24-02-02-17, від 28.05.2015 № 11245/6/99-99-19-03-02-15.
Для виправлення помилки, допущеної в МД у коді ЄДРПОУ, або у разі незазначення такого коду особи, що претендує на ПК за «ввізним» ПДВ, необхідно звернутися в митний орган для оформлення листа коригування до МД (БЗ 101.17).
Це загальна сума ПДВ, сплачена платником на ПДВ-рахунок починаючи з 3 серпня 2015 року: (1) для оплати ПДВ-зобов’язань за поданими деклараціями, та (2) у вигляді «непланових» поповнень рахунку для реєстрації ПН/РК.
Врахуйте: показник ∑ПопРах збільшується тільки при поповненні ПДВ-рахунку з поточного рахунку платника (п. 2001.4 ПКУ). Оскільки усі поточні рахунки банки реєструють в органах ДПС, то перелік поточних рахунків платника знаходиться в е-кабінеті платника на сторінці «Облікові дані платника». Для збільшення показника ∑ПопРах враховуватимуться надходження тільки з цих рахунків.
Поповнення ПДВ-рахунку через касу банку, термінал або іншими суб’єктами з їх рахунків не збільшить показник ∑ПопРах (див. БЗ 101.17), хоча збільшить залишок коштів на ПДВ-рахунку (детальніше див. «Покупець помилився, заплативши на ПДВ-рахунок»).
Не збільшують ∑ПопРах і суми переплат, що повертаються з бюджету на ПДВ-рахунок згідно з п. 431.4 ПКУ і п. 26 Порядку № 569 (див. листи ДПСУ від 07.07.2020 № 2717/6/99-00-04-01-03-06/ІПК і від 08.12.2020 № 5043/ІПК/99-00-04-01-01-06, БЗ 101.17).
До того ж показник ∑ПопРах зменшиться, якщо платник заявить через додаток Д4 до декларації з ПДВ суму коштів на перерахування з ПДВ-рахунку на поточний рахунок платника та/або до бюджету (у рахунок сплати податкового боргу з ПДВ або відстроченого ПЗ). Врахуйте: зменшення цього показника (і суми регліміту) згідно з п. 21 Порядку № 569 відбудеться одразу — на дату подання декларації з ПДВ з додатком Д4 (див. БЗ 101.17). А ось повернути гроші на підставі додатка Д4 повинні протягом 5 робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого для самостійної сплати ПЗ за декларацією, з якою подавався Д4 (п. 2001.6 ПКУ).
Якщо Казначейство не поверне гроші протягом 10 днів від граничного строку сплати податку за декларацією, з якою подали заяву на повернення і додаток Д4, неповернена сума має бути відновлена в показнику ∑ПопРах (п. 21 Порядку № 569).
Це сума середньомісячного ПДВ до сплати. Цей показник щокварталу повинен «автоматом» перераховуватися (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, які були задекларовані платником до сплати до бюджету (за ряд. 18 декларації з ПДВ/УР до таких декларацій) і погашені (розстрочені або відстрочені).
Для розрахунку/перерахунку показника ∑Овердрафт треба бути зареєстрованим платником ПДВ не менше 12 послідовних місяців (без анулювання і повторної реєстрації протягом такого періоду).
Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього овердрафту і збільшення суми, отриманої згідно з поточним перерахунком. Тобто податок за ПДВ-декларацією останнього місяця/останнього кварталу в цих 12 місяцях не враховується (адже за ним нарахування податкових зобов’язань відбудеться вже в наступному місяці).
Так, наприклад, під перерахунок ∑Овердрафт станом на 1 жовтня 2021 року повинні були увійти нарахування ПДВ за деклараціями з вересня 2020 року по серпень 2021 року (включно). А також — УР, нарахування за якими були проведені в періоді з 01.10.2020 до 01.10.2021.
Майте на увазі: показник ∑Овердрафт погіршують звітні періоди, в яких були відсутні податкові зобов’язання, а також ті задекларовані періоди, податкові зобов’язання за які платником не були погашені (відстрочені або розстрочені).
Новачкам (новозареєстрованим платникам) первісне збільшення регліміту на показник ∑Овердрафт повинне відбутися протягом перших шість робочих днів кварталу, що йде за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягне 12 звітних (податкових) місяців.
Це загальна сума ПДВ за виданими платником ПН і РК до таких ПН, зареєстрованими в ЄРПН. Тут наростаючим підсумком підсумовується ПДВ за усіма ПН і РК, виписаними і зареєстрованими в ЄРПН починаючи з 01.07.2015.
Не вплине на цей показник тільки реєстрація в ЄРПН ПН/РК, які складені на операції, звільнені від ПДВ або оподатковуються цим податком за нульовою ставкою, а також нульових РК.
Це загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування, визначена на підставі задекларованих до відшкодування сум від’ємного значення ПДВ (за ряд. 20.2.1 — на поточний рахунок або за ряд. 20.2.2 — для сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету), згідно з деклараціями з ПДВ і УР до них.
Податківці збільшують ∑Відшкод і на суму від’ємного значення, що спрямовується на погашення податкового боргу з ПДВ
Відповідно до п. 200.4 ПКУ ця сума не є бюджетним відшкодуванням, але податківці вважають, що це відшкодування в рахунок погашення податкового боргу. Їх позиція така (див. БЗ 101.17): якщо підприємством самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ грошима, а таке погашення здійснюється за рахунок від’ємного значення то сума, задекларована в ряд. 20.1 декларації з ПДВ, зменшує регліміт (за рахунок збільшення ∑Відшкод) і вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.
Облік усіх згаданих сум (як справжнього, так і псевдовідшкодування) у формулі відбувається на момент отримання ДПС декларації з ПДВ або УР, що змінює ці показники.
Крім того, за результатами податкових перевірок бюджетного відшкодування показник ∑Відшкод коригують (п. 2001.3 ПКУ). Як пояснюють податківці (див. БЗ 101.17), якщо за результатами перевірки сума бюджетного відшкодування зменшується, то ∑Відшкод також зменшується на дату узгодження ППР: за формою В3 — у разі відмови в наданні бюджетного відшкодування, або за формою В1 — у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платникові податків.
За результатами перевірки бюджетного відшкодування показник ∑Відшкод підлягає коригуванню на дату узгодження ППР
А ось ППР за формою В4 в частині суми завищення від’ємного значення, яка зараховується до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду, не впливає на значення показника ∑Відшкод.
Це загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих деклараціях з ПДВ (з урахуванням поданих УР до них), над сумою ПДВ, що міститься в складених і зареєстрованих ПН/РК.
Показник ∑Перевищ автоматично перераховується:
1) при поданні декларації з ПДВ (у тому числі після подання «звітної нової» декларації, БЗ 101.17) або УР (на дату такого подання);
2) при простроченій реєстрації ПН/РК в ЄРПН (на дату такої реєстрації).
За нормами ПКУ загальна сума перевищення визначається за кожен звітний період наростаючим підсумком. Але податківці вже давно вважають і реалізували це на практиці так, що ∑Превищ розраховується окремо за кожен звітний період із відкиданням від’ємного значення. А вже потім результати таких розрахунків підсумовують у наростаючому підсумку.
Найпоширеніші випадки виникнення:
— несвоєчасна реєстрація ПН (ПЗ за декларацією «випереджають» дані за ЄРПН);
— сумова помилка в ПН (у ПН помилилися, а в декларації відобразили правильно);
— ПН помилково склали на суму менше/більше, ніж реальні ПЗ, зазначені в декларації;
— зареєстрована помилкова «зайва» ПН;
— збільшуючий/зменшуючий РК відображений у декларації не того звітного періоду;
— і нарешті, технічна помилка. Детальніше про цей показник див. «∑Перевищ: випадки виникнення».
∑Перепл — загальна сума переплат з ПДВ (у тому числі помилкових), що була на особовому рахунку платника станом на 01.07.2015, на яку був одноразово збільшений регліміт (п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Така сума, сформувавши ліміт реєстрації, враховується в ньому незмінною.
∑ВЗ — сума від’ємного значення, яка включалася до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду, і сума непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, вказаного в деклараціях з ПДВ за червень/2 квартал 2015 року (пп. 4 та 5 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Ця сума визначалася як сума рядків 24 і 31 декларації з ПДВ за червень/2 квартал 2015 року.
∑НаклОтрКас — сума ПДВ за ПН, складеними до 1 липня 2015 року, у платників, що застосовують касовий метод обліку з ПДВ відповідно до п. 187.10 ПКУ. Ці суми беруть участь в обчисленні суми регліміту на підставі декларації з ПДВ за той звітний період, в якому відображений ПК за такими ПН (після оплати постачання). Цей показник був уведений п. 341 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ у формулу лише з 2016 року. До цього в «касовиків» при відображенні ПК за ПН/РК, складеними до 01.07.2015, регліміт не збільшувався. Цей показник спрацьовував, якщо в декларації (чи в УР) зазначено відмітки про застосування касового методу.
Ось такі складові регліміту.