11.10.2021
Законом № 481 не передбачено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за межами торгових приміщень (будівель), у тому числі на літніх торговельних майданчиках, та передавання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та РРО, зазначених у додатку до ліцензії, в інше місце торгівлі, у тому числі на інші поверхи будівель
У ДПС спитали, чи має право госпсуб’єкт здійснювати торгівлю алкогольними напоями, використовуючи РРО, зазначений у додатку до ліцензії, якщо такий РРО переноситься в межах однієї господарської одиниці (за однією адресою) на інший поверх, літній майданчик тощо?
Відповідь була фіскальною: «не має права». Давайте подивимось, чи коректна відповідь.
Згідно зі ст. 15 Закону № 481* у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алконапоями та у додатку до самої ліцензії зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО/ПРРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них. У цьому висновку фіскали зманіпулювали терміном «місце торгівлі» зі ст. 1 Закону № 481. Цей термін визначено як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет, та пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане РРО та/або ПРРО (незалежно від їх кількості) або де є КОРО (незалежно від їх кількості).
* Закон «Про державне регулювання …» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.
Тому можна погодитися з фіскалами тільки щодо літніх майданчиків. Адже місцем торгівлі визначено торгове приміщення (будівля) і сюди літній майданчик «вписати» складно. А от щодо перенесення РРО на інший поверх будівлі в межах однієї господарської одиниці, то тут ми не згодні. Адже «місце торгівлі» визначено як торгове приміщення (будівля). Тобто одним місцем торгівлі за цим визначенням може вважатись і усе приміщення повністю/уся будівля, усі його/її поверхи (за наявності). Згадана ж саме «будівля», а не «поверх будівлі».
І хоча щодо термінів «приміщення» та «будівля» Закон № 481 до ПКУ не відсилає, але норми ПКУ (п.п. 14.1.15, де термін «будівлі» і згадується «приміщення», та 14.1.1291) підштовхують саме до нефіскальної відповіді. До речі, той факт, що «приміщення» у широкому значенні може охоплювати декілька поверхів, можна підтвердити цим терміном з різних нормативів**. А найбільш близький до РРО-теми Закон «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII містить термін «торговельне приміщення». Це: майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де госпсуб’єкт реалізує товари. Тому вважаємо, що усі поверхи приміщення/будівлі, які використовує госпсуб’єкт, можна вважати одним-єдиним місцем торгівлі. І, на нашу думку, в межах цього єдиного місця торгівлі можна переносити РРО, у тому числі й на інший поверх будівлі.
** Наприклад, наказом Мінфіну від 28.05.2012 № 613 цей термін визначений як «весь об’єм або частина об’єму будівлі чи споруди, які є об’єктами нерухомого майна».
Фіскали тут явно перефіскалили. Ще б написали, що й у межах однієї кімнати РРО переносити не можна... Ліцензія видається на конкретну адресу, тому краще таких питань митарям не задавати, а тихо перенести РРО в межах приміщення/будівлі куди вам треба.