Виправляємо помилку в чеку РРО/ПРРО

Більшість обов’язкових реквізитів фіскального чека занесені до РРО/ПРРО заздалегідь. І далеко не завжди це робить касир — частіше таку справу доручають професіоналам (зокрема, працівникам ЦСО).

Так-от, одні реквізити повторюються без змін у кожному чеку (наприклад, найменування суб’єкта господарювання, назва та адреса господарської одиниці). Інші (скажімо, загальна сума ПДВ або акцизного податку) щоразу розраховуються за формулами. Деякі (як-от для підакцизної групи товарів назва товару, код УКТ ЗЕД, ціна) мають бути обов’язково запрограмовані в РРО/ПРРО.

Однак усі їх об’єднує те, що оператор (продавець, касир) ніяк не впливає на відображення таких реквізитів у чеку. Він не може ні помилитися в них у момент здійснення розрахункової операції, ні виправити їх, якщо вони друкуються з помилками. Саме через це відповідна нормативка не містить процедури виправлення таких реквізитів.

Причому правила проведення таких виправлень для РРО і ПРРО різні. З огляду на це розглянемо їх по черзі.

Сумові помилки в чеку РРО. Скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюють шляхом реєстрації від’ємної суми. А от реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно» заборонено (п. 7 розд. III Порядку № 547*). Після того як помилку буде виправлено, складають акт, у якому вказують дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа (п. 8 розд. III Порядку № 547).

* Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

Слід розуміти, що сумові помилки можуть бути наслідком кількох помилкових дій одночасно або якоїсь однієї з них: пробили (1) не той або взагалі зайвий товар, (2) не ту кількість товару, (3) не ту вартість товару. Тож і виправляти такі помилки слід так, як описано вище.

Помилки у формі оплати в чеку РРО. Про виправлення цієї помилки у п. 8 розд. III Порядку № 547 сказано тільки те, що слід скласти такий самий акт, як і при виправленні сумової помилки. А чи треба при цьому реєструвати через РРО від’ємну суму? Розглянемо два можливих випадки.

1. Отримали готівку — пробили безготівку. Мета роздрукування від’ємного чека — привести у відповідність суму готівки, що міститься у скриньці РРО, із сумою, яка потрапила у фіскальну пам’ять після допущення помилки, шляхом зменшення останньої без фактичної видачі готівки. А в цьому випадку такої невідповідності немає, оскільки готівковий платіж провели через РРО як безготівковий.

Тож для виправлення такої помилки цілком достатньо (див. БЗ 109.06):

— скласти акт про скасування помилково проведеної суми з формою оплати «Безготівкова» або «Карткою»;

— після отримання готівки від покупця за проданий товар (надану послугу) провести розрахункову операцію на повну суму покупки через РРО з роздрукуванням касового чека на повну суму проведеної операції.

2. Безготівку провели як готівку. Суть помилки зводиться до того, що у фіскальну пам’ять РРО потрапила певна сума, яку насправді ви готівкою не отримували. Натомість ця сума (щоправда, за вирахуванням комісії банка-еквайра) надійде вам трохи згодом на поточний рахунок у безготівковій формі.

Отже, щоб виправити цю помилку, треба:

— зареєструвати через РРО від’ємну суму, що дорівнює вартості проданого товару;

— скласти акт про скасування помилково проведеної суми з формою оплати «Готівкою».

Відповідальність за відсутність актів. Ви, певно, помітили, що при виправленні будь-якої з наведених вище помилок без складання акту не обійтись.

Про це прямо сказано в п. 8 розд. III Порядку № 547.

А що може загрожувати за відсутність актів? Податківці роз’яснюють (БЗ 109.18): за це порушення до платника будуть застосовані штрафні санкції в розмірі 1020 грн. А за ті самі дії, вчинені платником, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, розмір штрафу подвоюється. Підставу для цих штрафів вони вбачають у п. 121.1 ПКУ.

Виправлення ПРРО-помилок. Скасування помилково проведеної суми через ПРРО здійснюється одним із двох способів (БЗ 109.20):

1) через фіскальний касовий чек видачі коштів (форма № ФКЧ-2). Виправляти помилку цим способом можна, на наш погляд, до того, як касир створить Z-звіт. Річ у тому, що тільки так можна уникнути розбіжності між залишком коштів, які знаходяться біля ПРРО, з даними, зазначеними в Z-звіті;

2) через сторнування раніше здійсненої операції та проведення операції продажу повторно. Застосувати цей варіант виправлення помилки можна до моменту закриття зміни на ПРРО.

Виправляти ж помилки у формі оплати в чеку ПРРО слід з урахуванням того, що сказано вище про РРО.

Але на цьому наполягають податківці (див. БЗ 109.20). І загрожують такими самими штрафами, як і власникам РРО (див. вище). Тож краще пристати на їхню забаганку, ніж доводити потім свою правоту в суді.