Робота на спец-ЄП: основні правила

Які суб’єкти господарювання можуть перейти на спец-ЄП?

Платниками спец-ЄП, в принципі, можуть будь-які суб’єкти господарювання (п.п. 9.2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тобто перейти на цю систему оподаткування можуть:

— юридичні особи — платники податку на прибуток;

— юридичні особи — платники «звичайного» ЄП (за ставкою 3 % чи 5 %);

— юридичні особи — платники сільгосп-ЄП (п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ПКУ);

— ФОП-загальносистемники;

— ФОП — платники «звичайного» ЄП (групи 1, 2 чи 3);

— ФОП — платники сільгосп-ЄП (п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ПКУ).

Чи встановлено для платників спец-ЄП обмеження щодо максимального обсягу доходу та кількості найманих працівників?

Жодних обмежень немає. Ви можете заробити за рік хоч 20 мільйонів, хоч 20 мільярдів, хоч 20 трильйонів гривень (давайте помріємо ☺). Ви все одно залишитеся на спрощеній системі оподаткування як платник спец-ЄП*. Обсяг отриманого доходу цьому ніяк не завадить.

Також ви можете найняти скільки завгодно найманих працівників. Для платника спец-ЄП не встановлено ані максимальну одночасну, ані максимальну середньооблікову кількість працівників. Тож під час роботи на спец-ЄП за кількість осіб, які перебувають з вами у трудових відносинах можете взагалі не перейматися. Головне, працюйте самі, заробляйте, створюйте робочі місця й виплачуйте своїм працівникам зарплату.

Чи встановлено для платників спец-ЄП заборонені види діяльності, при здійсненні яких не можна перебувати на спец-ЄП?

Так, встановлено. Заборонені для платника спец-ЄП види діяльності прописано у п.п. 9.3 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. До таких видів діяльності належать:

1) діяльність страхових (перестрахових) брокерів, банків, кредитних спілок, ломбардів, лізингових компаній, довірчих товариств, страхових компаній, установ накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційних фондів і компаній, інших фінансових установ, визначених законом; реєстраторів цінних паперів. Тобто ідеться про надавачів фінансових послуг, діяльність яких підлягає ліцензуванню (див. п.п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII і постанову Правління НБУ від 24.12.2021 № 153);

2) діяльність з обміну іноземної валюти. Тобто платник спец-ЄП не зможе відкрити пункт валютного обміну. Водночас у ПКУ немає заборони перевести зароблені кошти на особистий рахунок і обміняти їх на іноземну валюту;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів. Винятків із цього правила наразі усього два — роздрібний продаж підакцизних товарів і роздрібний продаж ПММ в ємностях до 20 літрів;

4) видобуток і реалізація корисних копалин. Виняток — якщо платник спец-ЄП (юрособа) надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення. В такому разі йому дозволено видобування підземних та поверхневих вод. Звертаємо увагу! На «звичайному» ЄП дозволено реалізацію корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 ПКУ). Норма для спец-ЄП про такі корисні копалини не згадує. Тож формально виходить, що реалізація таких корисних копалин на спец-ЄП заборонена;

5) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку. А от якщо серед засновників юрособи є неплатники єдиного податку, то перебувати на спец-ЄП таке підприємство може. Незалежно від частки таких засновників. Тобто правило 25% частки (п.п. 291.5.5 ПКУ), визначене для «звичайних» єдиноподатників на спец-ЄП не працює;

6) фізичні та юридичні особи — нерезиденти.

Якою є ставка спец-ЄП і до яких доходів вона застосовується?

Ставка спец-ЄП становить 2% від доходів, що їх визначено за правилами ст. 292 ПКУ (п.п. 9.4 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тобто:

— за загальним правилом, дохід визначається за касовим методом. Інакше кажучи, за фактом надходження грошових коштів на рахунок чи в касу платника (п. 292.6 ПКУ);

— перелік грошових надходжень, які НЕ є доходом платника спец-ЄП визначено п. 292.11 ПКУ;

— доходи у негрошовій формі у платника спец-ЄП теж можуть мати місце — у випадках, що їх передбачено п. 292.3 ПКУ;

— витрати жодного впливу на об’єкт оподаткування спец-ЄП не мають. Іншими словами, оподатковується не прибуток, а увесь оборот (тобто виручка). Виняток — продаж платником спец-ЄП основного засобу, який прослужив більше 12 місяців (п. 292.2 ПКУ).

Чи оподатковуються ПДВ операції з постачання товарів і послуг платниками спец-ЄП? Чи потрібно такому платнику подавати ПДВ-звітність?

Платники спец-ЄП звільняються від обов’язку нараховувати та сплачувати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Водночас наразі платники спец-ЄП повинні сплачувати імпортний ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України.

Спец-ЄП — це той унікальний випадок, коли від ПДВ звільняється саме платник, а не операція. Тут НЕ ідеться про ПДВ-пільги, перелічені у ст. 197 ПКУ та у підрозд. 2 ХХ ПКУ. Тут ідеться про те, що саме платники спец-ЄП не нараховують і не сплачують ПДВ із тих самих операцій, з яких інші суб’єкти господарювання ПДВ неодмінно сплачують. Крім того, платники спец-ЄП звільняються від обов’язку подавати податкову звітність з ПДВ.

Якщо суб’єкт господарювання до переходу на спец-ЄП був платником ПДВ, яким є його статус під час перебування на спец-ЄП?

ПДВ-реєстрація такого суб’єкта господарювання на час перебування на спец-ЄП вважається призупиненою (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Усі права і обов’язки, визначені розд. V і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ для платника спец-ЄП призупиняються. Він не може складати податкові накладні і реєструвати їх у ЄРПН. Для нього заморожується обрахунок ПДВ-ліміту (п. 200¹.3 ПКУ). Також він не може формувати податковий кредит за вхідними податковими накладними. В операціях з придбання, в яких перша подія відбулася після переходу суб’єкта господарювання на спец-ЄП, постачальники у своїх ПН зазначають покупця — платника спец-ЄП як неплатника ПДВ. Водночас ПДВ-реєстрація платника спец-ЄП НЕ вважається анульованою. Тому нараховувати ПДВ на невикористані залишки (п. 184.7 ПКУ) при переході на спец-ЄП не потрібно.

Який ПДВ-статус операцій з постачання, здійснених суб’єктом господарювання під час перебування на спец-ЄП? Які ПДВ-наслідки здійснення таких операцій?

Операції з продажу товарів, робіт чи послуг, здійснені платником спец-ЄП вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Якщо ПДВ-реєстрація платника спец-ЄП була призупинена, то після повернення зі спец-ЄП на свою систему оподаткування, він повинен компенсувати податковий кредит. Але не весь, а лише за ПДВ-придбаннями, за якими він до переходу на спец-ЄП встиг відобразити податковий кредит і використав такі ПДВ-придбання під час роботи на спец-ЄП. Тобто в першому ПДВ-періоді після розморозки ПДВ-реєстрації потрібно скласти компенсуючу податкову накладну на підставі п.п. «а» п.п. 198.5 ПКУ. Якщо ж придбання, за якими був податковий кредит, за весь час роботи на спец-ЄП залишилися невикористаними — податковий кредит зберігається. Нарешті, придбання, здійснені безпосередньо під час роботи на спец-ЄП ніякої компенсації не потребують, адже за ними не відображається податковий кредит (п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

Які правила

переходу

на спец-ЄП?

Для переходу на спец-ЄП потрібно подати Заяву. Форма цієї Заяви — та сама, що і для переходу на «звичайний» ЄП — затверджена наказом Мінфіну від 16.07.2019 № 308. Відповідно, для загальносистемника у Заяві робиться позначка в полі «Реєстрація (перехід)» і заповнюється поле 5.1. Натомість для звичайного єдиноподатника ідеться про зміну ставки та/або групи. Тож він робить позначку в полі «Внесення змін» і заповнює поле 5.2. Поле 5.3 — НЕ заповнюється.

Перейти на спец-ЄП можна протягом усього періоду воєнного стану, але не раніше 01.04.2022. Якщо станом на цю дату суб’єкт господарювання не став платником спец-ЄП, він буде мати цей статус починаючи з наступного робочого дня після подання Заяви.

У кандидатів на спец-ЄП обсяг доходу не обмежений. Враховуючи це, Розрахунок доходу до Заяви при переході на спец-ЄП НЕ додається. Також, схоже, що податківці не проти, аби суб’єкт господарювання, який протягом року перейшов на спец-ЄП із загальної системи, а потім повернувся назад, у тому ж році повторно перейшов на спец-ЄП. Нагадаємо: для звичайних платників ЄП перейти на спрощену систему із загальної можна один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 ПКУ).

Як подавати

звітність

зі спец-ЄП?

Усі платники спец-ЄП звітують за спеціальною формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 26.04.2022 № 124. Декларація складається без наростаючого підсумку і подається у місячні строки (п.п. 9.7 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тобто протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Звертаємо увагу! У формі декларації з спец-ЄП немає рядків в яких би платник спец-ЄП розраховував суму ЄП за підвищеною ставкою (ФОП за ставкою 15 %, а юроосба за подвійною ставкою ЄП) у випадку отримання доходів від заборонених видів діяльності, у випадку проведення негрошових розрахунків, тощо. На нашу думку, це означає, що підвищені ставки до доходів платника спец-ЄП не застосовуються

Як звітувати з податку на прибуток юрособі, яка протягом року переходила на спец-ЄП?

Усі платники податку на прибуток, які протягом 2022 року перейшли на спец-ЄП повинні відзвітувати з податку на прибуток за той шматок (чи шматки) 2022 року, протягом яких вони були платниками податку на прибуток (п. 9.11 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

Це стосується як квартальників, так і річників. Податківці наполягають, аби кожен прибутківець, який перейшов на спец-ЄП виділив у окремій декларації з прибутку шматок 2022 року до переходу на спец-ЄП. Тобто при переході з 01.04.2022 потрібно подавати декларацію за І квартал, при переході протягом ІІ кварталу — декларацію за півріччя і т.д.

А якщо колишній прибутківець протягом того ж 2022 року повернувся на сплату податку на прибуток? Згідно з п. 9.12 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ він не враховує у декларації з податку на прибуток результати діяльності за періоди роботи на спец-ЄП. Як це працює на практиці? Наприклад, якщо платник податку на прибуток перейшов на спец-ЄП з 01.05.2022, а з 01.06.2022 знову повернувся на сплату податку на прибуток, він подає з податку на прибуток:

1) декларацію за півріччя, де відображаються результати роботи за період з 01.01.2022 по 30.04.2022;

2а) квартальник подає декларацію за 9 місяців, де наростаючим підсумком відображаються результати роботи за періоди з 01.01.2022 по 30.04.2022 та з 01.06.2022 по 30.09.2022;

2б) річник подає декларацію за рік, де наростаючим підсумком відображаються результати роботи за періоди з 01.01.2022 по 30.04.2022 та з 01.06.2022 по 31.12.2022.

Залишається відкритим питання, чи потрібно подавати річну декларацію з податку на прибуток тому платнику, який до кінця 2022 року не повернеться зі спец-ЄП на загальну систему. На нашу думку, таку декларацію безпечніше подати

Як звітувати зі звичайного ЄП суб’єктам господарювання, які протягом року переходили на спец-ЄП?

Платник звичайного ЄП, так само як і прибутківець, у звичайних єдиноподаткових деклараціях не відображає результати роботи на спец-ЄП. Принципи подання звичайних єдиноподаткових декларацій, на нашу думку, мають бути ті самі, що і у прибутківців. При цьому платники груп 1 і 2 звітують за таким принципом, як прибутків ці-річники (тобто за шматок року до переходу на спец-ЄП + за шматок року після повернення з нього), а платники групи 3 (ставка 3% або 5 %) — як прибутків ці-квартальники. Принципова відмінність — платникам звичайного ЄП, які до кінця року не повернуться зі спец-ЄП податківці дозволяють не подавати наростаючим підсумком декларації за решту року. Достатньо тільки тих періодів, у яких ФОП чи юрсоба була платником звичайного ЄП.

У які строки звітувати зі звичайного ЄП при переході на спец-ЄП? На нашу думку, при переході з 01.04.2022 повинне працювати спецправило із п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. А оскільки граничний строк для декларації за І квартал 2022 настає вже після 01.04.2022, працює загальне спецправило, і подати декларацію за І квартал потрібно до 20.07.2022. При переході починаючи з 11.05.2022 граничний строк звітування за І квартал — до дати переходу на спец-ЄП. Тому працює спец-ЄПшне правило (60 календарних днів після повернення зі спец-ЄП)*. Але! Якщо ви — третьогрупник (ставка 3 % чи 5 %) і ви вже встигли повернутися зі спец-ЄП, то краще відзвітувати за І квартал 2022 року раніше. Бо може так статися, що вам швидше настане звітувати за півріччя чи за 9 місяців за стандартним квартальним строком (40 календарних днів після закінчення кварталу), ніж за І квартал за спеціальним строком (60 днів після повернення зі спец-ЄП). Бо ж для декларацій зі звичайного ЄП за півріччя і 9 місяців уже не діє ані загальний, ані спецЄПшний строк із п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Працює загальний квартальний строк (п.п. 49.18.2 ПКУ).

* При більш пізньому переході потрібно звітувати зі звичайного ЄП вже за півріччя 2022 року, а на ці строки спец правило вже не розповсюджується.