13.06.2022
Спочатку зауважимо. Вирішення питань наявності/реєстрації акцизного складу і платника пального акцизу норми ПКУ ніяк не прив’язують до ставок оподаткування акцизним податком конкретних видів пального, з якими має справи суб’єкт господарювання. Отже незважаючи на те, що навіть за наявності об’єкту оподаткування пальним акцизом («мінусових» обсягів пального у конкретному звітному місяці) сума акцизу при нульовій ставці складе 0 грн., цей момент ніяк не може впливати на визначення обов’язку конкретного госпсуб’єкта реєструватись платником пального акцизу. І навіть — для тієї ситуації, коли пальне використовується госпсуб’єктом виключно для власних господарських цілей.
До того ж, зараз усе (уключаючи ставки податків) дуже швидко міняється…
Нагадаємо, що згідно з нормами ПКУ, присвяченими пальному акцизу, реєструватися платниками цього виду акцизу з числа госпсуб’єктів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання, зобов’язані лише ті, які мають акцизний склад.
Пояснимо чому. Згідно з п.п. 212.1.15 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Термін «реалізація пального» визначений у п.п. 14.1.212 ПКУ і там зазначено, що такою є, зокрема, фізична передача пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного для власного споживання (!) або промислової переробки. Але там же зазначено, що передача на власні потреби суб’єктом, що не є розпорядником акцизного складу, реалізацією пального не вважається.
Таким чином,
підприємства, що використовують пальне виключно для власних потреб, зобов’язані реєструватися платниками пального акцизу, тільки якщо в них є акцизний склад, з якого вони передають пальне для власного споживання або промислової переробки
Склад. Визначення терміну «акцизний склад» наведено в п.п. 14.1.6 ПКУ. Це: приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не склад/склад при власному використанні. Але там є виключення. Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.6 ПКУ у госпсуб’єкта, який використовує пальне виключно для власних потреб, і при цьому не здійснює операцій з реалізації або зберігання пального іншим особам, акцизний склад з’явиться тільки при перевищенні одного з таких показників (чи одночасно обох):
— загальна місткість розміщених у конкретному приміщенні або на території ємностей для вантаження-розвантаження і зберігання пального перевищить 200 м3;
— госпсуб’єкт — власник або користувач такого приміщення або території — отримає протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищать 1000 м3 (1 млн л)*.
* Без урахування обсягу пального, отриманого через паливно-роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Оскільки один з цих критичних показників (1 млн л) ФОП перевищено, то, на перший погляд, він має зареєструвати акцизний склад і зареєструватись платником пального акцизу.
У той же час, тут далеко не все так однозначно.
Адже, по перше, акцизний склад визначений як місце/територія, де розпорядник акцизного складу провадить відповідну господарську діяльність з пальним.
А, по-друге, лише наявності місця/території замало — на ній повинна проводитись відповідна діяльність з пальним. А саме: вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального. У нашому ж випадку такого немає! Адже згадану діяльність (зокрема, навантаження-розвантаження, зберігання й реалізацію — тобто відпуск пального в баки авто, що належать ФОП) здійснює інша особа — зберігач.
І здійснює він таку свою діяльність на своїй території і своєму акцизному складі.
Тож,
хоча ФОП і отримує пальне на власні потреби більше 1 млн л на календарний рік, але в нього при цьому немає власних чи орендованих приміщень/територій, де здійснюються хоч якісь зі згаданих видів діяльності з пальним
Тож в нього немає і акцизного складу!
Але дуже бажано, щоб у ФОП при цьому не було взагалі ніяких власних чи орендованих ємностей (!) для зберігання пального**. Адже наявність у ФОП на території/у приміщенні, де він «хазяйнує», хоча б однієї ємності для зберігання пального може дати привід фіскалам для фіскальності. Тобто привід для ствердження про наявність акцизного складу з «педалюванням» також факту перевищення обсягу 1 млн л. І відповідно — для вимагання від ФОП реєстрації акцизного складу у місці, де знаходиться така ємність (ємності), та реєстрації самого ФОП платником пального акцизу.
** Вважаємо, що тут ще має враховуватися той факт, чи зберігається (зберігалося) пальне у таких ємностях …
Однак у нашого ФОП власні чи орендовані ємності з пальним, схоже, відсутні. Тому вважаємо, у цій ситуації точно немає підстав для визнання наявності у ФОП акцизного складу. Тож, не зважаючи на перевищення граничного «мільйонного» обсягу придбання пального, у ФОП все одно немає акцизного складу, і відповідно він не може бути його розпорядником. А значить він не здійснює операцій з реалізації пального, не є в розумінні ПКУ платником пального акцизу і йому не потрібно реєструватись платником цього податку!
У той же час, щоб працювалося спокійніше, можливо, ФОП не завадить отримати від ДПСУ індивідуальну податкову консультацію (ІПК) стосовно цієї ситуації. У такому випадку нефіскальні аргументи, що викладені нами вище, радимо викласти у запитанні, яке надсилатиметься податківцям для отримання ІПК. Гадаємо, це б підштовхнуло їх до нефіскальної відповіді. Але, нажаль, поки що до кінця воєнного стану консультації податківці не видають (svp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/587030.html)…
У нашій ситуації ще може стати в пригоді лист ДПСУ від 23.10.2021 р. № 4020/ІПК/99-00-09-03-02-06, який фактично підтверджує зроблені нами висновки. У цьому листі мова йде про транспортне підприємство (Товариство), у якого обсяг отриманого пального теж перевищує 1 млн л на календарний рік. Це Товариство теж взагалі не має власних або орендованих ємностей для навантаження/розвантаження та зберігання пального. А заправляння його транспортних засобів здійснюється з бензовозів (пересувних акцизних складів) постачальників пального.
Податківці щодо цієї ситуації роблять логічний/коректний висновок. Оскільки перехід права власності на пальне від постачальника до Товариства відбувається під час фактичного відвантаження пального з пересувного акцизного складу постачальника безпосередньо до баків автомобілів орендованих Товариством, то Товариство не є розпорядником акцизного складу та платником пального акцизу, відповідно необхідності у реєстрації платником пального акцизу у Товариства не виникає.
З власних бензовозів! У цьому листі ще цікавішою виглядає відповідь податківців на друге питання: чи зобов’язане Товариство реєструватися платником пального акцизу при відсутності місць зберігання пального, якщо для заправки власного автотранспорту Товариство буде використовувати власні бензовози, які будуть перевозити від акцизного складу постачальника пальне (що вже є власністю Товариства) до місця заправки його автотранспорту?
Відповідь податківців нас приємно здивувала:
при відсутності місць зберігання пального, якщо для заправки власного автотранспорту Товариство буде використовувати власні бензовози, які будуть перевозити пальне від акцизного складу постачальника до місця заправки в баки автотранспорту Товариства, то необхідності у реєстрації платником акцизного податку у Товариства не виникатиме
Цей висновок податківці ґрунтують на тому, що згідно п.п. 14.1.61 ПКУ не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується госпсуб’єктом, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки. Крім того, вони зазначають, що відповідно до п.п. 14.1.2241 ПКУ не є розпорядником акцизного складу пересувного госпсуб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального.
У той же час автори листа нагадують, що відповідно до п.п. 230.1.5 ПКУ, транспортні засоби, що використовуються госпсуб’єктом, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне. Тож необхідно оформляти й надсилати до ДПС Заявки на переміщення пального (п.п. 230.1.5 ПКУ).
Ми звісно, погоджуємося з цими нефіскальними висновками, але якщо надумаєте використовувати таку схему пам’ятайте, що це консультація — індивідуальна!
А також майте на увазі й таке:
фіскали вважають, що у подібних випадках необхідно отримувати ліцензію на зберігання пального в бензовозі
Нагадаємо, що тут їх спочатку хитало зі сторони у сторону***, а потім вони закріпилися у фіскальному підході до цього питання — див. діючу консультацію в БЗ 113.04. Тож при перевірці вони у таких випадках напевно будуть вимагати ліцензій на зберігання — скоріш за все на місце(я) стоянки бензовозів.☹
*** Див., наприклад, «Податки & бухоблік», 2021, № 3, матеріал «Пальне в каністрах та ліцензія на зберігання»).
Фактично на даних прикладах ми бачимо види роботи транспортного підприємства з великими обсягами пального (більшими за 1 млн л на календарний рік), які не порушують норм ПКУ, і за якими не потрібно реєструвати акцизний склад (склади) та реєструватися платником пального акцизу. Тож такі види роботи з пальним дозволять уникнути зайвих-нефайних акцизних проблем, як то: виписки/реєстрації АН, щомісячного заповнення й подання декларації акцизного податку і «мутного» додатку 11 до неї, електронних довідок про залишки пального тощо. Тож, мабуть варто переосмислити та перестроїти свої пально-заправні схеми роботи, щоб уникнути реєстрації платником пального акцизу, а може й здихатись такої реєстрації, якщо ви використовуєте пальне тільки для власних потреб і колись «по дурості» зареєструвались платником пального акцизу. Тобто відповідно змінити свою схему роботи з пальним з метою після цього позбавитись (знятись з) реєстрації платником пального акцизу.
Для цього (див вище): необхідно заправляти свої транспортні засоби «на стороні» — на складі зберігача, або ж безпосередньо з бензовоза постачальника чи зберігача****. Можна заправляти й зі свого бензовоза, але тут не виключаються ризики щодо суперечок з фіскалами стосовно не реєстрації платником пального акцизу та не отримання ліцензії на зберігання пального у бензовозах.
**** Колись ми описували схожу схему роботи в «Податки & бухоблік», 2019, № 92.
Але при цьому, як ми вже наголошували, варто не мати у себе (у т.ч. в оренді) навіть порожніх ємностей для зберігання пального.
До того ж, коли ваше пальне зберігатиметься десь на стороні» у «професійних» зберігачів буде надто менше ризиків, що у місце зберігання пального прилетить ракета-подарунок від «братніх» орків-сусідів. Та й якщо ваших «пальних» даних не буде у системі (СЕАРП), то шанси, що пальне вціліє, явно будуть вищими…
У той же час, як ми казали, тут ще б корисно було отримати від ДПС власну ліберальну ІПК. Але поки що це навряд чи можливе…