30.06.2022

Мобілізовані: ви запитували про відміну ВЗ та середню

Тема виплат працівникам, що були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, залишається дуже актуальною серед бухгалтерів. Інтерес до неї зрозумілий. Тож сьогодні ми пропонуємо вам добірку відповідей на ваші запитання.

Чи скасували військовий збір?

Чи правда, що з середнього заробітку мобілізованих працівників не потрібно утримувати військовий збір. Кажуть з’явився який закон…

Такі запитання все частіше можна почути від бухгалтерів. Розбираємося, що сталося та що змінилося.

Дійсно, Верховна рада 19.06.2022 прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в бойових діях в умовах воєнного стану» (законопроєкт № 7432), який наразі знаходиться на підписанні у Президента.

Цим Законом передбачено, що у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення:

— працівників правоохоронних органів;

— військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців;

— працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

— інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Чи стосується це звільнення звичайних роботодавців? Ні. Зверніть увагу на вид доходу, який звільняється від оподаткування ВЗ. Це, цитуємо, «доходи у вигляді грошового забезпечення».

Роботодавці нараховують та виплачують мобілізованим працівникам середній заробіток. Його, як і раніше, оподатковуємо ВЗ та ПДФО. Ну й, звісно, нараховуємо на нього ЄСВ.

Неявки в розрахунковому періоді

Працівника мобілізували. В розрахунковому періоді для обчислення середньої зарплати є дні неявок (в табелі «І»). Ці дні залишаться в розрахунку і зменшать середню?

Ні. Пояснимо чому.

Розрахунок середньої зарплати для оплати періоду мобілізації регулює Порядок № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

На відміну від відпускної середньоденної зарплати, у розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду військової служби приймають участь не календарні, а фактично відпрацьовані дні.

Дивимося п. 8 Порядку № 100. У ньому зазначено, що така «військова» середньоденна зарплата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Звідси робимо висновок: незалежно від причин відсутності (згідно з законом чи ні, поважні чи не поважні) робочі дні, які не були відпрацьовані працівником, викидаємо з розрахунку «військової» середньої.

Приклад 1. Працівника увільнено від роботи у зв’язку з мобілізацією з 24.06.2022. Відповідно до табелю обліку робочого часу в розрахунковому періоді (квітень — травень 2022 року) він не працював з 25.04.2022 по 31.05.2022. В табелі цей час позначено, як інші причини неявок — код «І».

Фактично відпрацьовано в розрахунковому періоді 16 робочих днів за які нараховано зарплату в сумі 8000 грн.

Середньоденна зарплата для оплати періоду військової служби, складе:

8000 грн : 16 роб. дн. = 500 грн/роб. дн.

Який графік головний?

Працівника мобілізували. Йому за середньоденною зарплатою оплачувати робочі дні згідно з графіком роботи підприємства?

Тут рулить графік роботи працівника. Якщо він співпадає з графіком роботи підприємства, то середній заробіток нараховуєте за невідпрацьовані робочі дні за графіком роботи підприємства.

Якщо ж працівнику встановлено індивідуальний графік роботи, відмінний від графіку роботи підприємства (наприклад, неповну робочу неділю) чи він працює за графіком змінності (виходу на роботу), то орієнтуйсь саме на графік роботи такого працівника. Тобто, дивимося, як би працював цей працівник, якби мобілізації не було, та визначаємо дні, що не були ним відпрацьовані у зв’язку з мобілізацією.

Приклад 2. Працівник був прийнятий на роботу на умовах неповного робочого тижня: понеділок — четвер — робочі дні, п’ятниця — вільний від роботи день, субота та неділя — вихідні дні. У травні 2022 року його мобілізували. Середньоденна зарплата для оплати періоду військової служби склала 850 грн/роб. дн.

У червні 2022 року згідно з графіком роботи працівника ним не відпрацьовано у зв’язку з мобілізацією на військову службу 18 робочих днів. Сума оплати за період військової служби у червні складе:

850 грн/роб. дн х 18 роб. дн. = 15300 грн.

Зарплату підвищили. А середню?

На підприємстві з 01.07.2022 підвищують оклади. Чи потрібно коригувати середньоденну зарплату, за якою оплачуємо період військової служби працівника?

Порядок № 100 не вимагає від роботодавців проводити коригування середньоденної зарплати у разі підвищення окладів (тарифних ставок) на підприємстві у розрахунковому періоді чи в періоді, протягом якого зберігається середній заробіток за працівником. Проте таке підвищення може бути передбачено колективним договором або іншим нормативним актом роботодавця. Тож відповідь на це запитання слід шукати саме там.

Якщо колективним договором чи, наприклад, положенням про оплату праці, передбачено таке коригування, то, звісно, потрібно коригувати. Проте, ще раз наголошуємо, Порядок № 100 не вимагає коригувати середню у разі підвищення окладів (тарифних ставок).

Бережіть себе та своїх близьких!

Висновки:

  • З середньої зарплати мобілізованих працівників утримуємо ВЗ на загальних підставах.
  • Дні, невідпрацьовані працівником у зв’язку з неявками на роботу, не приймають участь в розрахунку «воєнної» середньоденної зарплати.
  • За середньоденною зарплатою оплачуємо робочі дні, невідпрацьовані мобілізованим працівником, згідно з графіком його роботи.
  • Порядок № 100 не вимагає від роботодавців проводити коригування середньоденної зарплати у разі підвищення окладів (тарифних ставок).