02.05.2022
Пропонуємо розібратися із благодійною допомогою через порівняння. А точніше через співвідношення між нею та безоплатною передачею. Тут нагадаємо, що саме ПКУ у першу чергу оперує поняттям безоплатна передача.
На практиці і з юридичної точки зору це досить широкий термін, який у себе включає як звичайний договір дарування, так і пожертву у рамках благодійної допомоги та гуманітарну допомогу (як особливий вид благодійності).
Добре.
Як же відрізнити благодійну та гуманітарну допомогу від звичайного подарунку?
Бо це важливо не тільки з точки зору нюансів оформлення, але й з точки зору оподаткування. Наприклад, якщо йдеться саме про благодійну допомогу, то ми можемо отримати «плюшки» у частині ПДФО, у тому числі в умовах воєнного стану (детальніше про це читайте у статті «Допомога фізособам у зв’язку з війною» цього номера). Спільних рис досить багато: це завжди передання у власність чогось іншій особі. При цьому будь-яка винагорода за таку передачу не передбачається.
Собака заритий тут у першу чергу у цілі. Справа у тому, що договір дарування (тобто звичайна безоплатна передача) не передбачає, що подарунок передається з певною метою та що використовуватися він має саме відповідно до цієї мети. Про це каже ст. 717 ЦКУ.
А ось благодійна та гуманітарна допомога (у тому числі у формі пожертви) надається саме з певною метою.
Про це каже, по-перше, визначення пожертви з ст. 729 ЦКУ. Зокрема, пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей (зокрема грошей та цінних паперів) особам (юр-, фіз-), державі, АРК, територіальним громадам для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
По-друге, про це каже Закон № 5073, зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 1, коли визначає що таке благодійна діяльність. Тут вона розкривається як добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Як бачимо, тут знову про ціль.
По-третє, це ми бачимо і у Законі № 1192, де також зазначено, що гуманітарна допомога — це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі і т.д.
Тобто і тут також згадується про ціль.
Більш того, і ЦКУ, і Закон № 5073 вказують на право пожертвувача/благодійника контролювати використання пожертви відповідно до мети, встановленої договором. А цільове використання гумдопомоги взагалі можуть контролювати держоргани (ст. 4, 11 Закону № 1192).
З пантелику, звісно, може збити положення п.п. 170.7.1 ПКУ про те, що благодійна допомога може бути цільова та нецільова. Але не варто забувати, що це для цілей оподаткування.
Також є нюанси оформлення. Наприклад, якщо ми кажемо про подарунок між юридичними особами, то у дарувальника у статутних документах має прямо передбачатися така можливість. Але якщо ми говоримо про пожертву, то такої вимоги щодо статутних документів пожертвувача немає. Про це говорить ч. 3 ст. 720 ЦКУ.
А чим відрізняється благодійна допомога від гуманітарної?
Справа тут першочергово у тому, хто може бути отримувачем, а хто — надавачем.
Тут поговоримо про те, хто може бути надавачем допомоги (благодійником/донором), а хто — отримувачем (бенефіціаром, набувачем).
Благодійна допомога. Тут в нас учасниками відносин є благодійник та отримувач допомоги (бенефіціар). Бенефіціар може отримувати допомогу напряму або через благодійну організацію.
Далі пройдемося по визначенням. Їх шукаємо у ст. 1 Закону № 5073. Зокрема, благодійник — це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.
З цього визначення робимо декілька висновків.
Перший. Не можуть бути благодійниками держоргани, органи місцевого самоврядування тощо. Так, вони є юрособами, але публічного права, а не приватного.
Другий.
Благодійниками можуть бути звичайні юрособи, а не тільки благодійні організації
Більш того, як ми вже згадували, для здійснення пожертв у статуті не має бути окремих спеціальних згадок про це (ч. 3 ст. 720 ЦКУ). Тут правда є певні нюанси. Про них стане ясно, коли ми будемо розглядати отримувачів.
Третій. Благодійниками можуть бути фізособи. Що ж стосується ФОП як благодійників. Ситуація спірна.
Податківці вважають, що благодійна діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності ФОП (див. БЗ 107.01.02). Головні аргументи:
— норма каже тільки про дієздатних фізосіб, про ФОП не йдеться;
— підприємництво має на меті, зокрема, отримання прибутку відповідно до ст. 42 ГКУ. А благодійна діяльність такої мети мати апріорі не може (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073).
Податківців питали про загрозу перебуванню на єдиному податку, а отримали тлумачення Закону № 5073…
Ми з цими аргументами фіскалів дещо не згодні. Щодо «про ФОП не йдеться» скажемо таке. Статус підприємця не позбавляє фізичну особу статусу «дієздатна фізична особа». Тобто за великим рахунком ФОП у першу чергу є такою фізособою.
А якщо казати про підприємництво, то це взагалі досить небезпечний аргумент. І ось чому. У такому випадку може вийти, що будь-яка безоплатна передача у ФОП неможлива. Бо це ж не має на меті одержання прибутку. Але ж звичайні безоплатні передачі податківців ніколи не бентежили… Наприклад, у БЗ 104.04 податківці відповідають на запитання щодо безоплатної передачі РРО підприємцем.
Тож на нашу думку ФОП все-таки може бути надавачем благодійної допомоги. У сьогоднішньому номері про це ми ще будемо згадувати (див. статтю «Благодійний фонд компенсує ФОП групи 2 витрати на харчування переселенців»).
Отримувач благодійної допомоги (тобто бенефіціар) — це фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада, що одержують допомогу від одного або кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом. Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених цим Законом.
Отже якщо ви, наприклад, — звичайна юрособа (не благодійна організація), то безпосередньо (на пряму) надавати благодійну допомогу ви зможете тільки:
— фізособам;
— неприбутковим організаціям;
— територіальній громаді.
Для надання благодійної допомоги іншим юрособам необхідно, щоб у благодійника був статус благодійної організації.
Гуманітарна допомога. Учасниками відносин є донор (той, хто надає допомогу), отримувач допомоги (по суті, посередник-неприбутківець) та набувач (той, хто потребує допомоги та отримує її).
Щодо визначень, то донор — це юридична та фізична особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами.
Тобто знову ж таки донором може бути не тільки благодійна організація. Та й щодо ФОП, вважаємо, логіка та сама, що й для благодійників.
Отримувачем гумдопомоги може бути юрособа, зареєстрована у Єдиному реєстрі отримувачів гумдопомоги. Це, зокрема:
— підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважені ними держустанови та органи місцевого самоврядування;
— благодійні організації;
— громадські організації:
а) осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці;
б) створені для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності (має бути передбачено у статутних документах);
— Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації;
— творчі спілки;
— релігійні організації;
— реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю (за наявності відповідної ліцензії, незалежно від підпорядкування, типу і форм власності).
Але це тільки загальне правило.
За умови воєнного стану процес отримання гуманітарної допомоги набув своїх особливостей
По-перше, не потребують реєстрації у Єдиному реєстрі гумдопомоги обласні, та Київська міська військові адміністрації, як отримувачі гумдопомоги, яка відправляється залізничним транспортом (див. п.п. 1 п. 1 постанови КМУ від 27.03.2022 № 379).
По-друге, КМУ може визначати інших отримувачів гумдопомоги, яким не потрібно реєструватися у цьому реєстрі (виходячі з п.п. 1 п. 1 постанови КМУ від 27.03.2022 № 379).
Тож увага! Якщо ви, наприклад, — звичайна юрособа і не входите у перелік отримувачев гумдопомоги, який ми зазначили вище, то напряму надавати гумдопомогу тим же фізособам ви не можете. Можна діяти, приміром, через благодійну організацію.
Набувачі гумдопомоги — це фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається.
Отже набувач допомоги у більшості випадків може не контактувати безпосередньо з донором (тобто надавачем допомоги). Набувач контактує з отримувачами допомоги (тобто «посередниками»).
Більш детальні інструкції щодо гумдопомоги в умовах воєнного стану можна побачити, наприклад, за посиланням.
Тож не вішаємо носа! Будьмо єдиними і все буде Україна!